План семінарського заняття

1. Необхідність, сутність та функції перестрахування.

2. Методи перестрахування.

3. Основні форми здійснення перестрахувальних операцій.

4. Співстрахування та механізм його застосування.

Практикум Завдання 1

Майно підприємства вартістю 20 млн. грн. Було застраховане від пожежі на один рік у двох страховиків: у страховика „А” на суму 17 млн. грн., у страховика „В” - на 8 млн. грн. У результаті страхового випадку майно було знищене. Визначіть, в якому розмірі кожний страховик здійснить виплату страхового відшкодування.

Рішення:

1) Розраховуємо виплату страхового відшкодування страховою компанією „А”:

17 / (17+8) × 20 = 13,6 млн. грн.

2) виплату страхового відшкодування страховою компанією „Б”:

8 / (17+8) × 20 = 6,4 млн. грн.

Завдання 2

Портфель страховика містить три категорії ризиків на суми 200, 400, 600 тис. ум. од. Квота – 30%. Розмір збитку – 25%, 37,5%, 20% від ризиків. Визначити суму яка належить перестраховику по договору пестрахування, та визначити його участь у кожному ризику.

Рішення:

1. Розраховуємо страхову суму по кожному договору перестрахування:

200 000 × 0,3 = 60 000 грн.;

400 000 × 0,3 = 120 000 грн.;

600 000 × 0,3 = 180 000 грн.

2) Розраховуємо розмір збитків по кожному ризику:

200 000 × 0,25 = 50 000 грн.;

400 000 × 0,37 = 148 000 грн.;

600 000 × 0,2 = 120 000 грн.

3) Розраховуємо участь перестраховика у кожному ризику:

500 000 – повністю у відповідальності перестраховика;

148 000 – 120 000 = 28 000 грн., тобто у відповідальності перестраховика лише 120 000 грн., а 28 000 грн. у відповідальності цедента;

120 000 – повністю у відповідальності перестраховика;

Завдання з

Страховик утримує 30 тис. ум. од. за кожним ризиком. Ним укладений договір ексцеденту суми з чотирма перестраховиками (А, В, С, Д), які беруть на себе такі суми за кожним ризиком:

А - 40 тис. ум. од.;

В - 60 тис. ум. од.;

С - 20 тис. ум. од.;

Д - 30 тис. ум. од.

Визначити місткість договору перестрахування в частках.

Рішення:

Розраховуємочастки перестраховиків:

40 000 / ( 40 000 + 30 000) × 100 = 57%;

60 000 / ( 60 000 + 30 000) × 100 = 67%;

20 000 / ( 20 000 + 30 000) × 100 = 40%;

30 000 / ( 30 000 + 30 000) × 100 = 50%

Завдання для перевірки знань

Завдання 1. Учасниками договору перестрахування є:

1. Цедент.

2. Страхувальник.

3. Цесіонарій.

4. Брокер.

5. Аварійний комісар.

6. Актуарій.

Завдання 2.Які ризики співстрахуються:

1. Значні, але однорідні.

2. Ризики в масових видах страхування, навіть не дуже великі.

Завдання 3. Перестрахування може здійснюватися такими методами:

1. Обов’язковим методом.

2. Методом відсотків методом.

3. Факультативним методом.

4. Прямим методом.

5. Факультативно-облігаторним.

6. Змішаним методом.

7. Облігаторним методом.

Завдання 4. Основними функціями перестрахування є такі:

1. Контрольна.

2. Зростання відповідальності страховиків.

3. Нагромадження коштів.

4. Обмеження ризику.

5. Ризикова.

6. Заміна власного капіталу чужим.

7. Створення та використання страхових резервів.

Завдання 5. Основними принципами перестрахування є такі:

1. Матеріальної зацікавленості.

2. Страхового інтересу.

3. Розподілу доходів.

4. Найвищої сумлінності.

5. Відшкодування збитків.

6. Заощадження коштів.

Завдання 6. Що означає договір із 60%-ою квотою?

1. Цедент залишає 60% кожного ризику.

2. Цедент залишає 40% кожного ризику.

3. Перестраховик приймає 60% кожного ризику.

4. Перестраховик приймає 40% кожного ризику.

Завдання 7. Основними формами здійснення перестрахувальних операцій є:

1. Пропорційна.

2. Пряма.

3. Непряма.

4. Непропорційна.

5. Змішана.

6. Розподільча.

Завдання 8. Найвищу комісію з перестрахування цедент одержує:

1. За квотним договором.

2. За договором ексцеденту суми.

3. За квотно-ексцедентним договором.

Завдання 9. Який із методів перестрахування за деякими ознаками схожий із прямим страхуванням?

1. Факультативний.

2. Облігаторний.

3. Факультативно-облігаторний.

Завдання 10. Облігаторна форма перестрахування характеризується:

1. Наявністю зобов’язань цедента щодо передачі визначених ризиків у перестрахування.

2. Залежністю між страховими та перестраховими преміями.

3. Наявністю зобов’язань перестраховика щодо прийняття визначених ризиків в перестрахування.

4. Всі відповіді правильні.