5. Страхування кредитних ризиків

У практиці страхування, залежно від місця й причин виникнення кредитного ризику, виділяють такі види кредитного страхування:

• страхування фінансових кредитів;

• страхування товарних кредитів;

• страхування споживчих кредитів;

• страхування кредитів, виданих під заставу;

• страхування виданих та прийнятих гарантій (поручительств).

Страхування фінансових кредитів

Якщо страхування фінансового кредиту здійснюється кредитором, то така послуга належить до майнового страхування і є операцією делькредерного типу. Розглянемо умови такого страхування.

Страхувальник (банк, кредитна спілка тощо) - юридична особа, яка уклала зі страховиком договір страхування кредиту або позики та яка у встановленому законодавством України порядку здійснює кредитування на умовах, встановлених кредитним договором (договором позики).

Об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з матеріальними збитками, завданими страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов’язків, передбачених кредитним договором (договором позики) між позичальником і страхувальником (позикодавцем, кредитором).

Страховим є ризик неповернення кредитів або позик страхувальнику, пов’язаний з невиконанням (неналежним виконанням) позичальником своїх обов’язків, передбачених кредитним договором (договором позики) між позичальником і страхувальником (позикодавцем, кредитором).

Страховими випадками є збитки страхувальника в результаті невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх обов’язків, передбачених кредитним договором (договором позики), а саме неповернення (або часткове повернення) позичальником кредиту (позики) у встановлені кредитним договором терміни та (або) невиплата ним у повному обсязі і в установлені кредитним договором терміни процентів, невиконання інших обов’язків, передбачених кредитним договором.

Страховий тариф при страхуванні кредиту визначається з урахуванням характеру кредиту, діяльності позичальника, мети використання кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна у власності позичальника, які можуть стати забезпеченням прав регресних вимог страховика в разі настання страхового випадку та інших суттєвих факторів у кожному конкретному випадку.

Страхова сума визначається із суми кредиту (позики) та відсотків за користування кредитом, які наведено в кредитному договорі між страхувальником і позичальником.

Під час визначення страхової суми враховується сума кредиту (позики) та відсотки за користування кредитом, наведені в кредитному договорі між страхувальником та позичальником.

Межа відповідальності страховика становить від 50 до 100% суми непогашеного кредиту та відсотків, передбачених договором кредитування.

Страхування товарних кредитів

Страхування товарних кредитів відноситься до делькредерної групи кредитного страхування. Об’єктом страхування є, як правило, весь товарообіг підприємства протягом року. Страхова сума встановлюється в межах його вартості.

Страхування експортного товарного кредиту відбувається в такий спосіб. Страхова організація укладає з клієнтом спеціальний страховий договір і видає йому з дотриманням викладених вище умов страховий поліс. Не існує типової форми страхового поліса, оскільки він диференційований залежно від форми кредиту й ряду інших умов: кредитоспроможності та комерційної репутації клієнта, терміну, на який надано кредит, наявності спеціального забезпечення, розмірів і характеру ризику.

Страхування споживчих кредитів

Страхування споживчих кредитів здійснюється на випадок неплатоспроможності тих позичальників, які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби, тобто на позавиробничі потреби. Насамперед варто виділити страхування споживчого кредиту на придбання товарів тривалого використання. У даному випадку банк, надаючи кредит, вимагає страхування тих, хто одержує позичку. Часто під терміном „кредитне страхування” мають на увазі страхування на випадок смерті або втрати працездатності особою, яка оформила кредит. У випадку смерті застрахованого і непогашення основної суми і (або) відсотків, заборгованість покривається за рахунок страхової суми.

Договори страхування укладають за умови поступового зниження страхової суми слідом за поступовим погашенням розміру боргу. Це дає можливість встановлювати відносно невисокі тарифні ставки, що можуть бути незмінними протягом усього терміну страхування або зменшуватися разом із страховою сумою.

Страхування кредитів, виданих під заставу

Відповідно до Закону України „Про заставу” момент виникнення права застави визначається:

• з моменту укладання договору застави;

• з моменту нотаріального посвідчення договору застави, якщо він підлягає нотаріальному посвідченню;

• у момент передачі заставодержателю предмета застави, якщо предмет застави, відповідно до закону або договору, повинен зберігатися в нього;

• з моменту укладання договору про заставу, якщо передачу заставодержателю предмета застави здійснено до укладання договору.

Таким чином, якщо таке право не настало, може йтися лише про страхування майна, яке не зберігається як забезпечення зобов’язання. Як тільки майно виступає як забезпечення зобов’язання, вступають у дію обмеження щодо його використання, передбачені договором про заставу. Вони завжди спрямовані на зниження ризику, чого не може бути, коли майно використовується щоденно.

Перелік конкретних ризиків, з яких страховик несе відповідальність, зазначається за згодою сторін у договорі страхування.

Як правило, договори страхування майна укладаються на термін від одного місяця до одного року або на інший термін, але не більший, ніж термін дії договору застави. Слід врахувати, що, страхуючи предмет застави, не менш важливо встановити дату закінчення терміну дії договору страхування. У більшості випадків за цю дату приймають термін виконання зобов’язання, забезпеченого заставою. Майно, прийняте на страхування, вважається застрахованим за адресою, зазначеною в договорі страхування.

За настання страхового випадку заставодержатель (особа, яка видала кредит заставодавцю) має переважне право задовольнити свої вимоги із суми страхового відшкодування. Страхувальник не звільняється від обов’язків за договором страхування.

Страхова сума за договором страхування предмета застави не може перевищувати розміру вартості заставленого майна. Вартість майна, яке приймається на страхування, підтверджується балансом юридичної особи, рахунком-фактурою, довідкою інвентарного бюро, накладною та іншими бухгалтерськими документами, а також експертною оцінкою фахівця.

Укладений договір страхування свідчить про те, що в разі настання страхового випадку страхувальникові буде відшкодовано збиток. Оперативне вирішення питання про виплату страхового відшкодування створює сприятливі передумови для швидкого відновлення майнового стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих страховим випадком: повідомити протягом доби компетентним органам (залежно від події - пожежний нагляд, органи міліції та ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховикові; дати змогу представникові страхової компанії оглянути застраховане заставлене майно, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі невиконання страхувальником цих вимог страхова компанія має право не виплачувати страхового відшкодування.

Розмір збитку визначається, виходячи з дійсної (страхової) вартості майна на момент укладання договору страхування з урахуванням зносу.

Страховик здійснює виплату страхового відшкодування в термін, визначений договором страхування, за винятком вихідних і святкових днів, з дня подання йому необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, залишаючи за собою право затримувати виплату в разі особливо складних обставин страхового випадку.

У разі виплати страхового відшкодування страховик продовжує нести відповідальність до кінця терміну дії договору в межах різниці між відповідною страховою сумою, обумовленою в договорі, і сумою виплат страхових відшкодувань за ним. Якщо страхове відшкодування за договором виплачено в розмірі страхової суми, то договір страхування на цей об’єкт страхування закінчується з моменту розрахунку. У цьому разі за згодою сторін може укладатися новий договір страхування. Днем виплати страхового відшкодування є день списання грошей з розрахункового рахунку страховика.

Страхування виданих та прийнятих гарантій (поручительств)

Страхувальник при страхуванні виданих гарантій (поручительств) - дієздатний громадянин або юридична особа, на забезпечення виконання зобов’язань якого поширюються ці гарантії (поручительства) та який уклав із страховиком договір страхування.

Гарантія (поручительство) - договір (контракт), за яким поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов’язання в повному обсязі або в його частині. Гарантія (поручительство) може забезпечувати лише дійсну вимогу.

Договір гарантії (поручительства) повинен бути укладений у письмовій формі. Недотримання письмової форми спричинює недійсність цього договору гарантії (поручительства).

Об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані зі збитками, завданими страхувальникові внаслідок неможливості виконання гарантом (поручителем) своїх зобов’язань в обсягах і в терміни, визначені гарантією (поручительством).

Страховими випадками є невиконання (повне або часткове) гарантом (поручителем), а також неналежне виконання своїх зобов’язань в обсязі та в терміни, визначені в письмовій гарантії (договорі поручительства), яке призвело до матеріальних збитків і сталося внаслідок:

а) аварії або катастрофи на місці виконання зобов’язань;

б) протиправних дій третіх осіб стосовно гаранта (поручителя);

в) банкрутства гаранта (поручителя);

г) стихійних лих під час і на місці виконання зобов’язань.

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника за формою, встановленою страховиком. Для оформлення договору страхування страховик може вимагати додаткові документи, що характеризують ступінь ризику.

У разі настання страхового випадку виплата страхового відшкодування здійснюється згідно з правилами в термін не більше п’ятнадцяти робочих днів із дня його прийняття на підставі страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою, готівкою або безготівковим розрахунком. Форма виплати страхового відшкодування визначається договором страхування.