3. Організаційна структура страхової компанії

Організаційна структура компанії це - зв’язки, що існують між різними частинами організації для досягнення її мети. Іншими словами, це поділ роботи на окремі завдання, що виконуються керівництвом, галузевими та функціональними управліннями (департаментами), відділами, секторами й іншими підрозділами центрального офісу та регіональної мережі компанії.

Організаційна структура страхової компанії повинна формуватись за такими принципами як:

• Централізації(децентралізації) – визначає структуру страхової компанії, виходячи з розмежування відповідальності між рівнями управління.

• Географії (території) – визначає можливість створення в структурі компанії регіональних управлінь з метою контролю роботи філій та відділень на певних територіях.

• Функціональної побудови - припускає формування підрозділів страхової компанії за напрямами діяльності.

• Спрямованості послуг – характеризує формування структури страхової компанії, що орієнтована на конкретний страховий продукт.

• Спеціалізації за групами клієнтів – допускає формування підрозділів страхової компанії з урахуванням груп, які обслуговують клієнтів.

Існує декілька типів структур управління страховою компанією:

1. Лінійного підпорядкування. Це означає, що вищі керівники наділяються правом давати розпорядження підлеглим співробітникам з усіх питань, що випливають з їхньої діяльності. Наприклад, вказівки керівника страхової компанії є обов’язковими для всього персоналу. Такий порядок, коли підлеглим структурам доводиться вирішувати справи виключно через „верхи”, забезпечує відповідний рівень контролю за діями структурних підрозділів компанії. Проте в разі додержання лише функції лінійного підпорядкування центральний апарат, і особливо керівництво, перевантажується розглядом порівняно дрібних питань. Внаслідок цього управління втрачає оперативність, найкваліфікованіші працівники відволікаються від опрацювання перспективних, глобальних проблем розвитку компанії.

2. Функціонального підпорядкування. Право давати розпорядження надається щодо виконання конкретних функцій, незалежно від того, хто їх виконує. Наприклад, головний бухгалтер може дати вказівки з обліку матеріальних і грошових цінностей, що перебувають у розпорядженні будь-якого підрозділу компанії.

Носій функцій може отримувати вказівки від кількох керівників відділів чи інших функціональних підрозділів і має, у свою чергу, звітувати перед ними про виконання тих чи інших видів робіт. Це не поширюється на дисциплінарну відповідальність. Накласти стягнення або матеріально заохотити працівника може керівник компанії або та особа, якій делеговано ці права.

3. Лінійно-штабного підпорядкування. Це, здебільшого, „мозкові” центри (штаби), які виконують консультаційні функції у процесі стратегічного планування, підготовки рішень з інших найважливіших питань роботи компанії. До них, крім штатних працівників, нерідко залучають консультантів і експертів з вузів, наукових лабораторій та інших установ. Такі фахівці опрацьовують ті чи інші питання та подають керівництву свої висновки і пропозиції. Консультанти не наділяються правом давати розпорядження працівникам компанії.

Крім головної компанії страхове товариство може містити у своєму складі окремі підрозділи, які є різними за рівнем своєї самостійності і здійснюваними операціями.

Основними такими підрозділами є:

Філія страховика – це відокремлений підрозділ, що не є юридичною особою. Він може мати власну назву, яку дозволяється використовувати згідно з Положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик отримав ліцензії Міністерства фінансів України і право на здійснення яких було надано філії загальними зборами учасників страховика. Таке право може бути надане повністю або з обмеженнями.

Представництво страховика – це відокремлений підрозділ останнього, який не є юридичною особою, діє згідно з Положенням про представництво, не маючи права безпосередньо продавати страхові поліси, а також здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність. Представництво виконує функції і завдання, які сприяють організації та здійсненню статутної діяльності страховика, виступає від імені страховика і фінансується ним. Представництва можуть бути створені на території як України, так і іноземних держав. Вони мають такі завдання: збір інформації, реклама, пошук клієнтів страховика в даному регіоні або країні, виконання репрезентативної функції, надання консультацій.

Агентство страховика – організація, що виконує всі функції представництва і певні страхові операції (укладання і обслуговування договорів страхування тощо) в межах агентської угоди зі страховиком.