Тема 4: Страховий ринок

1. Загальна характеристика страхового ринку.

2. Страхова послуга як продукт страхового ринку.

3. Маркетинг в страхуванні.

4. Страхові договори, порядок їх підготовки, укладання та виконання.

5. Характеристика страхового ринку України, його основних показників та перспектив розвитку.

Ключові терміни:

Принципи страхового ринку, товар страхового ринку, агент страховий, аварійний комісар, брокер страховий, договір страхування, маркетинг страховика, маркетингова політика страховика, страхові послуги, страховий ринок.

1. Загальна характеристика страхового ринку

Страховий ринок – це особлива соціально-економічна структура, певна сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є страховий захист, формується пропозиція і попит на нього.

На практиці страховий ринок – це складна інтегрована система, яка охоплює різноманітні структурні ланки. Первинною ланкою страхового ринку є страхове товариство, або страхова компанія.

Страховий ринок може бути охарактеризований за територіальним і галузевим (видовим) принципом. У територіальному аспекті можна виділити:

• внутрішній (місцевий) страховий ринок;

• національний (зовнішній) страховий ринок;

• міжнародний (світовий) страховий ринок.

Внутрішній страховий ринок - місцевий ринок, де є безпосередній попит на страхові послуги з боку клієнтів, що може бути задоволений конкретними страховиками.

Національний (зовнішній) страховий ринок - той ринок, який перебуває у межах певної держави, охоплює декілька внутрішніх ринків і до структури якого належать багато страхових компаній, котрі діють як у межах держави, так і за кордоном.

Міжнародний (світовий) страховий ринок - це пропозиція і попит на страхові послуги у масштабах світового співтовариства.

За галузевою (видовою) ознакою виділяють ринки:

• особистого страхування;

• майнового страхування;

• страхування відповідальності;

• страхування економічних ризиків;

• перестраховування.

Кожний із видових ринків можна поділити на відособлені сегменти: ринок страхування від нещасних випадків, вантажів і т.д.

До основних функцій страхового ринку можна віднести:

• організація страхового захисту за допомогою продажу страхових полісів;

• акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними напрямами;

• забезпечення зустрічі страхувальника та страховика.

В структурі страхового ринку виділяють ринок страховика і страхувальника. Коли попит на страхові послуги перевищує пропозицію то такий ринок можна назвати ринок страховика. Якщо на ринку страхування пропозиція перевищує попит, то це є ринок страхувальника.

Метою діяльності страховика на страховому ринку є одержання прибутку. При цьому об’єктивна наявність конкуренції, економічною основою якої є розходження в обсязі витрат різних страховиків на реалізацію однакової страхової послуги (її собівартості). Особливістю ціноутворення на страховому ринку є той факт, що ціна страхової послуги складається з таких компонентів:

• коштів, що використовуються для формування страхового фонду для відшкодування збитків страхувальників після настання страхових випадків;

• коштів, що потрібні для реалізації страхової послуги;

• коштів, що формують прибуток страховика.

Закон вартості, діючи у ринковій економіці, проявляється у наявності на страховому ринку послуги за ціною, що сформована на основі співвідношення попиту і пропозиції. При цьому очевидно, що ринкова ціна на страхову послугу повинна бути однакова для всіх страховиків, діючих на цьому ринку.

Тому для завоювання ринку, забезпечення незалежності від конкурентів і збільшення прибутковості страхової діяльності потрібне зниження рівня індивідуальної вартості страхової послуги конкретного страховика щодо її ринкової вартості.