4. Страховий тариф, його структура та призначення

Слово „тариф” походить від французького „tarif”, що в перекладі означає ставка, чи сукупність ставок.

В страховій термінології страховий тариф – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Іншими словами, це певний відсоток від страхової суми, який формує страховий платіж.

Страховий платіж (премія, внесок) – це плата за страхування, що її страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування або за законом.

При розрахунку страхового внеску, страховик має право застосовувати знижки або надбавки до страхового тарифу.

Надбавка – це частина платежу, що враховує індивідуальні особливості об’єктів або страхових ризиків, обслуговування певних видів договорів, а також встановлюється при фінансуванні превентивних (попереджувальних) заходів.

Формами надбавок є ризикова та за розстрочку платежу, що здійснюються шляхом встановлення відповідних ризикових коефіцієнтів.

Знижки використовуються при встановленні франшизи та для утримання страхувальників у конкретного страховика. Знижка може встановлюватися як зменшувальний коефіцієнт до страхового тарифу.

Отже з вищесказаного можна зробити висновок, що страховий тариф (враховуючи знижки та надбавки до нього) виражає ціну страхової послуги, тобто є грошовим виразом зобов’язань страховика за укладеними договорами страхування і встановлюється за допомогою актуарних розрахунків.

У страховій практиці страховий тариф представляє собою тариф-брутто, або брутто-ставку, яка складається з нетто-ставки і нормативу витрат на ведення справи (рис. 3.1).

Брутто-ставка
Нетто-ставка	Навантаження

Рис. 3.1. Структура брутто-ставки страхової премії

Нетто-ставка – ціна стравного ризику, яка має свої особливості розрахунку для різних видів страхування. Формування премії для довгострокових (накопичувальних) видів страхування життя відрізняється від формування премій для загальних (ризикових) видів страхування.

У ризиковому страхуванні до нетто-ставки належать ризиковий внесок і гарантійна надбавка (рис. 3.2).

Нетто-ставка страхової премії у ризиковому страхуванні
Ризиковий внесок	Гарантійна надбавка

Рис. 3.2. Структура нетто-ставки страхової премії

Ризиковий внесок – включає в себе виплати за звичайними умовами при настанні страхового випадку.

Ризикова надбавка – забезпечує додаткові виплати при підвищених ризиках.

В особистому страхуванні життя нетто-ставка включає ризиковий внесок, ощадний внесок, гарантійну надбавку (рис. 3.3).

Нетто-ставка страхової премії в особистому страхуванні життя
Ризиковий внесок	Ощадний внесок	Гарантійна надбавка

Рис. 3.3. Структура нетто-ставки в особистому страхуванні життя.

Ощадний внесок - це накопичувальний внесок, що визначається при укладанні договорів страхування життя з метою компенсації знецінення платежів страхувальника впродовж строку страхування.

Навантаження - частина тарифної ставки для покриття витрат страховика:

• організація процесу страхування: продаж полісів, укладання і супровід договорів страхування, зокрема здійснення заходів щодо страхових випадків;

• утворення планового прибутку страховика.

Додатково можуть передбачатися такі статті витрат:

• відрахування до запасних фондів (вільних резервів);

• покриття витрат на попереджувальні заходи.