3. Актуарні розрахунки та їх призначення

Поняття „актуарні розрахунки” походить від слова актуарій, що в перекладі з грецької мови означає „скорописець”, „обліковець”. Сучасне значення поняття „актуарій” – фахівець зі страхової справи, який займається розробкою наукових методів обрахунку тарифних ставок, резервів, премій, розміру страхового ризику і т. ін.

За допомогою актуарних розрахунків визначається частка участі кожного страхувальника в створенні страхового фонду, тобто розмір тарифних ставок. Форма, за якою ведеться обрахунок витрат на ведення певного об’єкта страхування, називається актуарною калькуляцією. За її допомогою можна визначити собівартість послуги страховика, страхові платежі, розмір страхового ризику, суму та частку витрат на ведення справи з обслуговування договору страхування. (Базилевич В. Д. Страхова справа)

Актуарні розрахунки – це система статистичних і економіко-математичних імовірнісних методів розрахунку тарифних ставок і визначення необхідних фінансових показників діяльності страховика.

Завданнями актуарних розрахунків є:

• вивчення і класифікація ризиків за певними ознаками (групами);

• обчислення математичної імовірності настання страхового випадку, визначення частоти й обсягу шкоди (збитку);

• математичне обґрунтування обсягу витрат на організацію процесу страхування;

• математичне обґрунтування обсягу необхідних резервних фондів, зокрема страхових резервів страховика, джерел їх формування і напрямів розміщення;

• дослідження норми вкладення капіталу (процентної ставки) та її зв’язку з тарифною ставкою, особливо при здійсненні страховиком страхування життя;

• обчислення інших фінансових показників діяльності страховика. [26]

Актуарні розрахунки базуються на теорії ймовірності, оскільки головною складовою страхових зобов’язань є страховий випадок, настання якого має імовірнісний і випадковий характер.

У майновому страхуванні ймовірність страхового випадку відповідає частоті страхових випадків за певний період, тобто є відношенням певної кількості постраждалих від тієї чи іншої випадкової події однотипних об’єктів до їх загальної кількості. В особистому ризиковому страхуванні ймовірність страхового випадку (наприклад, факту захворювання) обчислюється аналогічно, на підставі статистичних даних компетентних органів. У особистому страхуванні життя для визначення ймовірності страхового випадку використовуються показники смертності й тривалості життя населення. При цьому здійснюється диференціація тарифних ставок за віком і статтю людини на основі таблиць смертності.

Актуарні розрахунки можна класифікувати за галузями страхування, за часовою чи за ієрархічною ознакою.

За галузями страхування вони поділяються на розрахунки за:

• особистим страхуванням;

• майновим страхуванням;

• страхуванням відповідальності.

За ознакою часу актуарні розрахунки діляться на:

• звітні, що здійснюються по вже зроблених операціях страховика, тобто за наявними звітними даними.;

• планові, що здійснюються при введенні нового виду страхування, для якого відсутня достовірна статистика спостережень.

За територіальною ознакою актуарні розрахунки можуть бути:

• загальнодержавними, тобто зробленими для всієї території держави;

• регіональними, тобто проведеними для окремої області, району;

• індивідуальними, що виконуються для конкретного страховика. (шелехов)