
- •Сутність, місце та значення змін у діяльності підприємства.
- •Основні наукові підходи до визначення поняття «зміни».
- •Історія розвитку теорії організаційних змін.
- •Організаційна досконалість як основа організаційних змін.
- •Модель життєвого циклу організації л. Грейнера та фактори організаційних змін.
- •Модель життєвого циклу організації і.Адізесом та фактори організаційних змін.
- •Зовнішні та внутрішні фактори організаційних змін.
- •Сфери організаційних змін за р. Дафтом.
- •Складові процесу організаційних змін: суб’єкти та об’єкти змін.
- •Стратегії змін: сутність, підходи та способи реалізації.
- •Заплановані та ситуаційні зміни: зміст особливості.
- •Різновиди організаційних змін за різними ознаками.
- •Рівні організаційних змін. Особливості командних, індивідуальних та організаційних змін.
- •Школи індивідуальних змін за е.Кемероном та м.Гріном. Фактори індивідуальної реакції на зміни.
- •Командні зміни: ключові ролі успішних змін за о.Нілом та модель згуртування команди .
- •Теорія організаційних змін. Метафори г.Моргана.
- •Трикрокова модель організаційних змін к. Левіна.
- •Модель управління змінами л. Грейнера.
- •Сутність теорій є та о організаційних змін.
- •Модель перетворення бізнесу ф. Гуіяра і Дж. Келлі.
- •Модель «кривої змін» Дж. Дак.
- •Модель організаційних змін «дослідження - дії» е.Шайна.
- •Модель змін, що плануються ( р.Ліппіт, Дж.Уатсон та б.Уестлі).
- •Вісім кроків д.Коттера в управлінні організаційними змінами.
- •Основні компоненти процесу перетворень відповідно до рекомендацій консультаційної компанії Mc Kinsey.
- •Управлінські технології в процесі управління змінами.
- •Роль керівника в управлінні змінами.
- •Характеристика основних етапів процесу управління змінами.
- •Модель організаційної діагностики Надлера й Ташмена: сутність та характеристика складових.
- •Наукові підходи до моделей вибору стратегій розвитку організації: системний, процесуальний, функціональний, структурний, інтеграційний.
- •Характерні особливості етапів управління проектами змін.
- •Основні етапи планування організаційних змін: зміст та особливості.
- •Поняття та особливості механізму реалізації змін.
- •Характеристика основних форм організаційних змін.
- •Мотивація працівників в управлінні організаційними змінами.
- •Моніторинг і контроль як важлива складова процесу управління змінами.
- •Природа і феномен опору змінам: сутність, форми та обставини.
- •Джерела індивідуального опору організаційним змінам.
- •Причини організаційного опору організаційним змінам.
- •Методи подолання опору змінам Дж. Коттера.
- •Рекомендації подолання опору персоналу організаційним змінам в бізнес-контексті українських компаній.
- •Проектні методи та політика управління змінами.
- •Методи змін, орієнтовані на людей і культуру. Вплив методів проведення змін на системні організаційні змінні.
- •Методи змін, орієнтовані на завдання й технології.
- •Концепція загального управління якістю та її застосування в організації.
- •Методи, орієнтовані на структуру й стратегію: особливості паралельних, матричних та мережевих структур в управлінні змінами.
- •Поняття організаційного розвитку.
- •Стратегічний організаційних розвиток: сутність та особливості здійснення.
- •Управління за допомогою процесів. Види процесів.
- •Бенчмаркінг як підхід до оптимізації бізнес-процесів.
- •Перепроектування процесу як підхід до його оптимізації.
- •Сутність та етапи впровадження реінжинірингу бізнес-процесів.
- •Взаємозв’язок стратегії підприємства, стратегічних змін та організаційного розвитку.
- •Сутність та підходи до реструктуризації управління організацією.
- •Концепція організації, що самонавчається.
- •Теорія створення організаційних знань і.Нонакі та х.Такеучі.
- •Лідерство в процесі змін та створення організації, що самонавчається.
- •Концепція «Шість сигм» як інструмент управління змінами.
- •Застосування системи збалансованих показників як інструменту проведення організаційних змін.
Лідерство в процесі змін та створення організації, що самонавчається.
По-перше, лідери здатні розуміти, а отже, і використовувати наявні зв'язки між факторами ринку, що впливають на роботу компанії, прагненнями вищого керівництва і спроможностями персоналу. Для реалізації лідерського потенціалу керівництво компаній здійснює такі заходи, як бенчмаркінгові проекти, прямі контакти із клієнтами, розширення повноважень.
По-друге, лідери здатні впливати на людей навколо себе — і на своїх керівників, і на підлеглих — ініціювати їх до змін. Щоб підтримати потенційних лідерів у компанії, співробітникам дається право аргументовано заперечувати програми та накази, що спускаються згори.
По-третє, лідери використовують широкий набір інструментів і підходів, що постійно переглядається й удосконалюється. Керівництво має надавати співробітникам широкі можливості навчання, такі джерела інформації, як Інтернет, спеціалізовані бібліотеки, а також налагоджувати комунікаційні інструменти, що дозволили б співробітникам обмінюватися ідеями і знаннями.
І, нарешті, останнє — лідери здатні змінюватися, змінювати свій стиль лідерства — яким би ефективний він не був, він не може бути однаково ефективним у всіх ситуаціях.
Проведення змін завжди підвищує попит на ініціативність, енергійність, лідерство. Якщо керівництво компанії зуміє створити критичну масу реальних лідерів всередині організації, зміни завжди будуть реалізовані з більшим успіхом. Хоча можна навести багато прикладів успішних перетворень силами однієї людини — керівника організації, але цей успіх є частіше короткочасним і можливим у невеликих за розміром компаніях.
Зміни завжди потребують багато часу, важкої роботи і наполегливості. Для того, щоб мотивувати людей до змін, лідери повинні бути переконані, що керівництво все ще дотримується заданого курсу змін.
У зв'язку з цим лідери висувають до керівництва такі вимоги:
Створюйте можливості для розвитку лідерів. «У процесі змін ми зіштовхуємося з великою кількістю різноманітних проблем і завдань, для розв'язання яких наші компетенції і навички повинні постійно розвиватися. Книги і класні кімнати не завжди дають нам вичерпні відповіді, тому ми очікуємо від вас рішучих кроків щодо створення широких можливостей для навчання».
Беріть участь у нашій роботі. «Керівники хочуть знати, які зміни реалізуються нами. Проте в них не завжди є час, щоб зрозуміти їх так само глибоко, як розуміємо їх ми. Проте спробуйте витрачати хоча б декілька днів на місяць для участі у роботі команд із вирішення проблем. Це більше, ніж просто символічна участь. Це — кращий засіб зрозуміти, в якому напрямку рухаються зміни і що можна зробити для їх корекції».
Залучайте лідерів іззовні. «Всьому, що ми вміємо, ми навчилися на роботі. Тому залучення людей із новими знаннями і навичками завжди буде сприятливо позначатися на результатах нашої роботи. Ми вважаємо нераціональним, коли люди ззовні залучаються на ролі, що могли бути реалізовані за допомогою внутрішніх резервів, проте нам складно розвиватися без періодичних вливань людей із новими, відмінними від наших компетенціями».