48. Поняття організаційного розвитку.

ОР – концепція планування, ініціювання та здійснення зміни соціальних систем з залученням широкого кола учасників.

• складне явище, в якому поєднуються суто організаційно-адміністративні явища та соціально-психологічні процеси.

• процес удосконалення формальних і неформальних аспектів організаційної діяльності.

Цільовою характеристикою ОР є підвищення ефективності функціонування організації (як об’єкта управління).

Умови ОР — наявність механізмів реєстрації і адаптації до змін на ринку, в техніці та технологіях, до інших факторів зовніш­нього середовища, а також до змін у самій виробничій і управлінській системах підприємства.

Засобами досягнення ОР є:

• методи організаційного аналізу та проектування,

• методи соціальної психології,

• поєднання методів організації праці (у тому числі ергономіки) з досягненнями «поведінкових наук», які допомагають створити умови для більш інтенсивного використання людського потенціалу, а отже, потенціалу систем управління загалом.

49. Стратегічний організаційних розвиток: сутність та особливості здійснення.

СОР — це найвищий щабель організаційного розвитку (ОР), що являє собою складне явище, в якому поєднуються орг-адм та соц-псих процеси, спрямовані на розробку та виконання «стратегічного набору», на забезпечення високих результатів діяльності під-ва у довго строк. перспективі.

Концепція стратегічного організаційного розвитку — це система ідей та уявлень, яка визначає цілі функціонування організації, характер відносин між суб’єктом і об’єктом, між працівниками цих підсистем, а також характер взаємозв’язків між окремими ланками ОСУ і зв’язків у межах більш широких взаємин — із зовнішнім середовищем.

Слід розрізняти СОР першого та другого рівня.

1. СОР першого рівня передбачає реалізацію попередньо виробленої стратегії без значних якісних змін в організації.

2. СОР другого рівня можна розглядати як набуття якісно нових системних характеристик, що суттєво відрізняються від попередніх характеристик організації.

СОР, як правило, здійснюється:

1. Внутрішніми підрозділами (спеціалістами) фірми, що працюють у ній на постійній основі;

2. Зовнішніми організаціями чи консультантами, які «включені» в процес СОР організації на постійній чи тимчасовій основі;

3. «Третьою силою» — зовнішніми консультантами, вченими, спеціалістами-експертами, що беруть участь у діагностиці системи, розробці програм СОР, але не залучені до впровадження процесу змін.

Вибір варіанту організаційного втілення програми СОР залежить від конкретної ситуації, цілей та масштабів СОР на підприємстві.

50. Управління за допомогою процесів. Види процесів.

Бізнес-процес (БП) – потік роботи, що переходить від однієї людини до іншої, а для великих процесів відповідно, від одного відділу до іншого. Ідея управління БП почала набирати оберти у зв’язку з впровадженням TQM.

На вході: постачальник – процес – клієнт (на виході).- зворотній зв'язок.

Процеси – потоки робіт, що мають свої межі, тобто початки і завершення. Вони встановлені початковими або первинними входами, з яких починається процес. Їх єдиною метою є задоволення потреб клієнтів.

2 типи клієнтів процесу:

• Зовнішні –споживачі та замовника продукції поза підприємством

• Внутрішні – споживачі в межах під-ва (як правило, інший підрозділ).

Види процесів:

• Основні – процеси поточної діяльності під-ва, результатом яких є виробництво виходів, що вимагаються зовнішніми клієнтами.

• Допоміжні – забезпечують існування основних процесів.