32. Характерні особливості етапів управління проектами змін.

Етапи:

- формування цілей і задач діяльності – визначаються цілі і задачі.

- планування організаційних змін:

*аналіз ситуації – збір інформації, її обробка, оцінка технічної, кадрової, організаційної складових, варіанти розвитку, визначається ступінь відповідності новинки середовищу;

*проектування новинки – розробка альтернативних варіантів змін, оцінка їх впливу на досягнення цілей, обговорення майбутніх змін, підготовка проекту рішення;

*прийняття рішення – для керівника – вибір і затвердження одного з варіантів, як орієнтира розвитку організації, для колективу – як керівництво до дій.

- відбір проекту – вибирається і затверджується проект проведення змін.

33. Основні етапи планування організаційних змін: зміст та особливості.

Етапи:

- аналіз ситуації – збір інформації, її обробка, оцінка технічної, кадрової, організаційної складових, варіанти розвитку, визначається ступінь відповідності новинки середовищу;

- проектування новинки – розробка альтернативних варіантів змін, оцінка їх впливу на досягнення цілей, обговорення майбутніх змін, підготовка проекту рішення;

- прийняття рішення – для керівника – вибір і затвердження одного з варіантів, як орієнтиру розвитку організації, для колективу – як керівництво до дій.

34. Поняття та особливості механізму реалізації змін.

Правила формування правильного ставлення працівників до змін:

- переконливо обґрунтовувати необхідність організаційних змін у кожному конкретному випадку;

- слід довести стратегічний статус нового напрямку розвитку;

- потрібно орієнтувати людей на тривалу й кропітку роботу;

- потрібно акцентувати увагу на особливостях керуючого впливу;

- потрібно формувати розуміння ролі рядових співробітників і керівників у житті організації, адекватне режиму організаційних змін.

Особливості механізму реалізації змін:

- одиничні – здійснюються на одному об’єкті;

- дифузійні – поширюються на декілька об’єктів.

35. Характеристика основних форм організаційних змін.

Форми:

- спеціальні проекти і завдання – особі або підрозділу, існуючому в межах даної структури надається тимчасова робота;

- цільові і робочі групи – створення тимчасових груп для виконання певних завдань;

- експеримент;

- показові проекти – проводяться на невеликих масштабах, щоб зрозуміти ефективність проекту;

- нові організаційні підрозділи – створення нового підрозділу для проведення змін;

- нові форми організації праці – для людей, які беруть участь в реорганізації і перевлаштуванні своєї роботи.

36. Мотивація працівників в управлінні організаційними змінами.

Мотивація – сукупність рушійних сил, що спонукають людину до здійснення певних дій. Ці сили знаходяться поза і всередині людини та змушують її усвідомлено чи неусвідомлено робити деякі вчинки.

Для кращого розуміння поняття «мотивація» необхідно брати до уваги 3 аспекти цього явища:

- вплив на дії людей мотивацій;

- яке співвідношення внутрішніх і зовнішніх сил;

- як мотивація співвідноситься з результатами діяльності людини.

Мотивування - це процес впливу на людину з метою спонукання її до визначених дій шляхом пробудження в ній потрібних мотивів.

Змістовні теорії мотивації

Теорія двох факторів Герцберга	Ієрархія потреб А. Маслоу	Теорія трьох потреб Д. Маклеланда
Досягнення	Потреби самореалізації	Потреби досягнення
Сама праця Відповідальність Просування	Самоповага Повага інших	—
Визнання	Потреби товариськості	Потреби влади
Керівництво Міжособистісні взаємовідносини	Міжособистісна безпека Потреби безпеки	—
Безпека Політика організації	Фізична безпека	Потреби приєднання
Плата Робочі умови	Фізіологічні потреби	—

Щодо практичної реалізації теорій, то, наприклад, застосування теорій А. Маслоу в управлінні персоналом зводиться до того, що якщо мотивувати якусь діяльність підлеглих, то необхідно визначити, які потреби спонукають їх до праці. При цьому необхідно враховувати, що ці потреби з часом змінюються і неможливо розраховувати на те, що мотивація, яка спрацювала один раз, буде ефективно працювати завжди.

Згідно з теорією Портера-Лоулера результати, досягнуті працівниками, залежать від трьох змінних: затрачених зусиль, здібностей і характеристик рис людини, а також усвідомлення нею своєї ролі в процесі праці.