Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
po_novoy_nu_meratsii_vse_voprosy.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.21 Mб
Скачать
    1. Трикрокова модель організаційних змін к. Левіна.

Основоположний принцип – для здійснення змін рушійна сила повинна перевершувати силі протидії.

Спосіб використання: обговорення менеджерами силового поля змін дозволяє зменшити опір персоналу за допомогою залучення, виявити проблеми і органічно перейти до плану дій.

По трьохступінчастій моделі Левіна організаційні зміни проходять три ступені:

1.Розморожування положення,що склалось: визначення нинішньої ситуації,виділення рушійної сили і сили опору,опис кінцевого стану. Створення готовності до змін, і мінімізація опору змінам.

2.Рух до нового стану: Зміна індивідуальної і групової поведінки,задач,технології і

структури; Поступовий перехід до нових дій і нової поведінки. Змінюється структура і культура організації.

3.Стабілізація і замороження нового стану:Закріплення отриманого результату і його

оцінка,проведення конструктивних модифікацій. Вводяться в дію механізмів і процесів,що попереджує повернення до старого. Збільшується підтримка нової поведінки,вводяться нові норми,закріплюється все введенням нової системи стимулювання.

В трьохступінчастій моделі використовується метафора гомеостаз (прагнення організації підтримати рівновагу у відповідь на руйнівні зміни).

Недоліки: не враховується, що група зміниться як тільки відчує необхідність цього. Процес змін може перетворитись в погано продуманий план, в якому не передбачені реакція на опір і залучення енергії ключових гравців.

    1. Модель управління змінами л. Грейнера.

Етапи моделі:

1.Керівництво повинно усвідомити необхідність змін.

2.Посередництво на вищому рівні керівництва-при неспроможності керівництва зробити точний аналіз.

3.Діагностика проблемної сфери-збір інформації,виявлення причин проблеми.

4.Віднаходження нових рішень-виправлення ситуації,пошук рішення,підтримка всією структурою влади.

5.Експеримент з новим рішенням.

6.Підкріплення на основі позитивних результатів-мотивація людей щоб вони прийняли зміни.

Ще одна заслуга Грейнера полягає в тому,що він визначив ситуації, в яких оцінив ступінь участі працівників в проведенні ОЗ,а також три способи розподілу повноважень між різними рівнями організації:

1)Розподіл повноважень (баланс між вищим керівництвом і підлеглими):

- високий ступінь участі в прийнятті рішень;

- керівництво і підлеглі спільно визначають необхідні зміни.

2) Однобічні дії (повне збереження повноважень вищим керівництвом):

- використання законодавчої влади для проведення орг. змін.

3)Делегування повноважень (повне делегування повноважень більш низьким рівням). Відповідає ліберальному стилю управління.

Переваги делегув.:

  • зменшення можливості майбутнього опору;

  • створення широкого діапазону думок.

Недоліки делегув.:

  • можливе сповільнення реакції;

  • якість рішень може знаходитись під впливом групового мислення;

  • у підлеглих може бути відсутній необхідний досвід прийняття рішень.

    1. Сутність теорій є та о організаційних змін.

В сучасній літературі з проблем управління змінами виділяються полярні концепції організаційного розвитку, кожна з яких визначає відповідну стратегію змін. Авторами цих концепцій, названих відповідно теорія Е і теорія О, є відомі дослідники, професори Гарвардської школи бізнесу Майкл Бір (Michael Beer) і Нітін Норіа (Nitin Nohria). Теорія Є виходить з примату фінансових цілей і орієнтується на їх ефективне досягнення, враховуючи постійний тиск акціонерів компанії. Теорія О розглядає організацію як саморозвиваючу систему і більшою мірою орієнтована на корпоративну культуру, цілі та мотиви співробітників організації.

Керівники, прихильники теорії Є, використовують, як правило, жорсткі методи, роблячи акцент на здійснення перемін зверху вниз і приділяючи основну увагу створенню структури та систем. Керівники - прихильники теорії О - більшою мірою орієнтовані на навчання і розвиток співробітників, зміни корпоративної культури та здійснення змін знизу вгору.

Сравнительные характеристики теорий орг. изменений

Хар-ки

Теория Е

Теория О

Цель изменений

Увеличение прибыли (экономические цели)

Развитие орг. способностей

Лидерство

Сверху вниз (автократичное)

Участвующее (партисипативное)

Объект изменений

Структура и системы («жесткие» элементы)

Орг. культура («мягкие» элементы)

План. изменений

Программируемые и планируемые изменения

Спонт. изменения (реакция на появл. возможности)

Мотивация изменений

Финансовые стимулы

Сочетание разных стимулов

Участие консультантов

Консультанты используют готовые технологии и решения

Вовл. сотрудников в процесс принятия решений

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]