
- •Національний університет «Острозька академія» Кафедра економічної теорії, менеджменту і маркетингу курсова робота
- •Агропромисловий комплекс україни
- •М. Острог – 2013 рік
- •Розділ 1 теoретичнi oснoви дoслiдження агропромислового комплексу
- •Сутність агропромислового комплексу та його значення
- •Галузева структура агропромислового комплексу
- •Фактори впливу на розвиток та розміщення агропромислового комплексу
- •Розділ 2 оцінка агропромислового комплексу україни
- •2.1. Особливості територіальної організації апк України
- •2.2. Характеристика сільського господарства України
- •2.3. Аналіз функціонування основних галузей харчової промисловості
- •Розділ 3 шляхи удосконалення функціонування агропромислового комплексу україни
- •3.1. Стримуючі фактори розвитку апк України
- •3.2. Перспективи розвитку апк із врахуванням зарубіжного досвіду
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •2 Ланка апк
- •1 Ланка апк
- •3 Ланка апк
Галузева структура агропромислового комплексу
Агропромисловий комплекс України має достатньо складну й розгалужену функціональну й галузеву структуру. До його складу входить 4 основні сфери:
Сільськогосподарське виробництво – рослинництво і тваринництво, що створюють сировинну базу АПК. Це його основна базова ланка.
Галузі, які виробляють матеріально-технічні засоби для галузей АПК. Це – сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів захисту рослин, мінеральних добрив, комбікормова і мікробіологічна промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування і приладів для АПК.
Галузі, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).
Виробнича інфраструктура АПК – спеціалізовані транспорт, складне господарство, матеріально-технічне постачання, інженерні споруди, в тому числі іригаційні системи, заготівля, зберігання сільськогосподарської продукції, науково-інформаційне забезпечення аграрно-промислового виробництва.
До складу АПК входить два основних виробничих комплексів – продовольчий та непродовольчий. Ці комплекси, в свою чергу, залежно від виду сировини, що використовується, поділяються на рослинницькі і тваринницькі підкомплекси.
До складу продовольчого комплексу входять зернопродуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоовочекосервний, виноградно-виноробний, м’ясний, молочний, олійно-жировий підкомплекси. Крім того, до його складу входять певні інфраструктурні галузі [7, с. 211-212].
Основними територіальними формами організації АПК є локальні і регіональні АПК. Локальні АПК формуються на відносно невеликих територіях на основі поєднання агропромислових підприємств з переробки мало-транспортабельної сільськогосподарської продукції і мають найнижчу ступінь інтеграції. Локальні форми АПК є найбільш поширеними. Серед них виділяють:
• агропромисловий пункт — локальна форма АПК, що об'єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;
• агропромисловий центр — локальна форма АПК, яка об'єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;
• агропромисловий кущ — локальна форма АПК, що характеризується компактним розміщенням на невеликій території агропромислових пунктів і центрів з їх сировинними зонами;
• агропромисловий вузол — складне територіальне агропромислове утворення, яке розглядається як система компактно розміщених агропромислових пунктів, центрів і кущів навколо міста (як правило, обласного чи районного центру) [13, с. 19—26].
Розміщення і взаємодія локальних АПК на території певної адміністративної одиниці обумовлюють формування відповідного регіонального АПК. Регіональні (територіальні) АПК можуть включати територію країни, автономної республіки, області чи адміністративного району.
В межах природно-економічних зон виділяють зональні АПК, сформовані під впливом природних умов відповідної зони. Вони представлені інтегральними агропромисловими зонами і агропромисловими районами та спеціалізованими агропромисловими зонами і районами. Інтегральна агропромислова зона — це територіальне зосередження всіх агропромислових підкомплексів в межах однієї природно-економічної зони. Такі зони сформувались у межах Полісся, Лісостепу і Степу України. До складу інтегральної агропромислової зони входять спеціалізовані агропромислові зони, які формуються на основі переважно одного спеціалізованого процесу (наприклад, картоплепродуктова зона). Спеціалізований агропромисловий район — територіальне зосередження агропромислових підприємств однієї спеціалізації в межах відповідної спеціалізованої зони (коноплепереробне виробництво). Інтегральний агропромисловий район — це територіальне зосередження агропромислових підприємств у межах певної частини природно-економічної зони.
Якщо зональні агропромислові комплекси формувалися переважно під впливом природних умов у межах природно-економічних зон Полісся, Лісостепу і Степу, то навколо великих міст, промислових і рекреаційних центрів переважно під впливом економічних факторів формувалися зональні — інтегральні і спеціалізовані приміські АПК. На формування таких агропромислових утворень насамперед впливає попит населення великих міст на мало-транспортабельну продукцію харчування — овочі, свіже і дієтичне м'ясо, незбирана молочна продукція. Для приміських АПК характерна відсутність виробництва і переробки більшості зернових і технічних культур та тісний зв'язок виробництва продукції з її реалізацією. Практично це агропромислово-торговельні територіальні комплекси
[4, с. 453-454].
Отже, агропромисловий комплекс України має розгалужену й галузеву структуру. Кожна з галузей АПК відіграє важливу роль. Основною галуззю агропромислового комплексу є сільське господарство. Розвиток і розміщення галузей всіх інших сфер АПК визначають обсяги продукції та характер його спеціалізації. В першу чергу це стосується харчової промисловості.