15.Економічна сутність доходів бюджету, їх класифікація.

Доходи бюджету – економічні відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами в процесі формування централізованого бюджетного фонду країни та бюджетних ресурсів регіонального рівня.

За своєю сутністю доходи бюджету, з одного боку, є результатом розподілу ВВП між різними учасниками відтворювального процесу, з другого – об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості.

З метою узагальнення доходів і видатків бюджету за різними ознаками розроблено бюджетну класифікацію. Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Класифікація доходів бюджету

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи дарунки, гранти, трансферти).

Доходи бюджету класифікуються по таких розділах:

- податкові надходження;

- неподаткові надходження;

- доходи від операцій з капіталом;

- трансферти.

Податкові надходження - це передбачені законами України загальнодержавні податки та місцеві податки, збори та обов'язкові платежі.

Неподаткові надходження це адміністративні збори, надходження від штрафів та штрафних санкцій; інші неподаткові надходження, власні надходження бюджетних установ - плата за дітей в дитсадках, рентні платежі, від приватизації державного майна, державне мито та інше.

Доходи від операцій з капіталом - це надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, від реалізації державних запасів держави, від операцій з дорогоцінними металами та камінням, тощо.

Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

16.Методи формування доходів бюджету. Податковий метод мобілізації доходів бюджету Формування бюджету може здійснюватися на різних засадах, залежно від чого розрізняють доходи бюджету та джерела його фінансування.  Доходами бюджету є ті кошти, що надходять державі у постійне користування на безповоротній основі. Вони забезпечують стабільність формування бюджету і фінансування його видатків. 

 Мобілізація доходів бюджету може проводитися на податковій і неподатковій основі Податковий метод характеризує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб на користь держави, який регламентується податковим законодавством.  Неподаткові доходи формуються від продуктивної діяльності держави та від реалізації її майнових прав.  Доходи від продуктивної діяльності надходять від підприємницької діяльності держави (державний сектор економіки) та від надання певних послуг, а доходи від майнових прав – у вигляді доходів від використання державного майна та угідь.  У такий спосіб виділяються три методи формування доходів держави: —від підприємницької діяльності; —від державного майна, угідь і послуг; — податковий. Доходом держави від підприємницької діяльності є прибуток державних підприємств і організацій, який належить їй на правах власника засобів виробництва. Водночас не весь цей прибуток спрямовується в бюджет, адже певна його частина залишається на потреби соціально-економічного розвитку підприємства.

Отримання доходів у вигляді платежів за використання державного майна та угідь і від надання послуг теж не має відчутного фіскального значення. Таким платежам, на відміну від податків, притаманний еквівалентний характер взаємовідносин їх платників з державою.  Доходи від державного майна можуть надходити на постійній основі — орендна плата, чи одноразово — доходи від приватизації державного майна.  Доходи від державних угідь можуть формуватись у два способи: від передання відповідних угідь чи родовищ корисних копалин під концесію;

у вигляді плати за використання природних ресурсів.

)Основою формування доходів бюджету є податки. Податковий метод формування доходів бюджету, на відміну від неподаткового, має такі характерні риси, як примусовість, безеквівалентність, законодавчо регламентований порядок стягнення податків, однаковий підхід до всіх платників.

17.Види непрямих податків, їх роль у доходах бюджету

Непрямі податки — податки на продаж, з обігу, на додану вартість, на продаж цінних паперів, на переказ коштів за кордон, на дарування і успадкування, на передачу власності, на матеріально-технічні запаси та обладнання, на монопольне право та привілеї, а також акцизи, гербові збори, прикордонні збори та всі інші податки (збори), крім прямих податків і податків з імпорту. Слід відмітити, що подібне визначення є чисто юридичним і дещо обмеженим з точки зору економічної теорії, однак саме воно використовується у вітчизняному законодавстві.

Нині в Україні стягуються акцизи, мито та податок на додану вартість.

Акц́из — один із різновидів здійснюваних державою податків (зборів), не пов’язаних з одержанням прибутку підприємцем (товаровиробником, торговцем). Це найпоширеніші державні непрямі (побічні) податки (збори) на певні продукти масового попиту (предмети розкоші, тютюн, алкогольні напої, коштовні метали та інше), які стягують з виробників чи продавців товарів. Акциз включається у ціну товару, яку сплачує споживач товару, його розмір і сума стягуються у державний чи місцевий бюджети. Часто застосовується на окремі імпортні товари з метою захисту внутрішнього ринку й підтримки вітчизняного товаровиробника.

Мито — непрямий податок, різновид митних платежів, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.

Пода́ток на до́дану ва́ртість (ПДВ) — непрямий багатоступінчастий податок, що збирається частково або повністю звільняється від податку на додану вартість

Доходи бюджету відображають економічні відносини, що виникають між державою та підприємствами, організаціями та громадянами в процесі формування державного фонду держави. Формою проявлення цих економічних відносин слугують різні види платежів підприємств, організацій та громадян у державний бюджет, а їх матеріально-речовим втіленням – грошові кошти, мобілізовані в бюджетний фонд. Бюджетні доходи, з одного боку є результатом розподілення вартості суспільного продукту між різними учасниками процесу відтворення, а з іншого – виступають об’єктом подальшого розподілу сконцентрованної в руках держави вартості, бо остання використовується для формування бюджетних фондів териториального, галузевого та цільового призначення. Непрямі податки досить широко використовуються у всьому світі, оскільки при відносно простому механізмі справляння вони забезпечують стійкі поступлення в бюджет. Крім того, вони легше сприймаються психологічно, ніж прямі, тому що платяться непомітно для споживачів і немає безпосереднього зв'язку між сплатою податку і усвідомленням цього. Непрямі податки мають важливу роль у формуванні Державного бюджету. Роль непрямих податків у формуванні доходів бюджету різних країн, у тому числі і в Україні також постійно змінюється. В Україні спостерігається тенденція до збільшення частки непрямих подат­ків у загальних податкових доходах держави.  Згідно з Законом до Державного бюджету України у повному обсязі зараховуються всі непрямі податки, крім акцизного збору з вітчизняних товарів

18.Пряме оподаткування, його види, значення прямих податків у формування доходів бюджету.

Пряме оподаткування — полягає в обчисленні та сплаті податків, що їх безпосередньо накладають на майно і доходи платників (юридичних і фізичних осіб), на відміну від оподаткування опосередкованого. До прямих, або прибутково-майнових, належать податки, що сплачуються в процесі придбання та накопичення матеріальних ресурсів. Вони визначаються розміром об'єкта оподаткування, включаються до піни товару і сплачуються виробником або власником. Прямі податки своєю чергою поділяються на: а) особисті податки, що сплачуються платником за рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) та з урахуванням його платоспроможності; б) реальні податки, що сплачуються з окремих видів майна (земля, будівлі) з розрахунку, в основі якого лежить не дійсний, а передбачуваний прибуток. До особистих податків належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності тощо. Реальними є податок на нерухоме майно (нерухомість), плата (податок) за землю, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.Прямі податки хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою у формуванні доходів бюджету мають суттєве значення у податковій системі Укр.. Основу бюджету становлять прямі податки,яким віддається очевидна перевага.Самий високий доход державі приносить податок на прибуток з фізичних і юридичних осіб.Він перевищує 56% всіх податкових надходжень.підприємства і організації сплачують з прибутку:державний податок на прибуток у розмірі 33,48%, префектурний податок на прибуток - 5% від державного,що дає ставку