55. Планування видатків до кошторису установи охорони здоров’я.

Фінансування охорони здоров' я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством¹.Бюджетне фінансування забезпечує рівний доступ до медичної допомоги, можливість оптимізації системи охорони здоров' я в національному масштабі, відносну простоту технологій фінансування й оплати праці в цій сфері.Заклади охорони здоров' я поряд із державним фінансуванням розвивають інші джерела фінансових надходжень, серед яких - страхові благодійні платежі, надходження від лікарняних кас, надання платних послуг, компенсаторні оплати, а також застосовують дозволені госпрозрахункові механізми. Крім того, в загальній структурі фінансування охорони здоров' я розвивається приватний сектор надання медичних послуг.Згідно з бюджетною класифікацією витрати на утримання установ охорони здоров'я плануються за розділом "Охорона здоров'я", що включає всі заклади та заходи у сфері охорони здоров' я.Кошторисне фінансування - це виділення коштів на утримання закладів, установ і організацій охорони здоров' я, виконання певних програм і реалізацію певних заходів на підставі спеціального фінансового документа - кошторису. Сьогодні цей метод застосовується для фінансування більшості закладів охорони здоров' я, джерелом фінансування яких є бюджети. Кошторис бюджетної установи - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

56. Склад видатків на оборону, порядок

їх планування і фінансування.

Видатки на оборону та безпеку держави, як і видатки на управління, зумовлені природою і функціями держави, необхідністю захисту її інтересів у міжнародному співтоваристві. Особливістю видатків на національну оборону і безпеку є те, що вони не пов’язані з проведенням агресії, війн, з участю у міжнародних конфліктах тощо. Головне завдання, яке стоїть перед Збройними силами України, це захист державного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. Абсолютні обсяги видатків на оборону і безпеку держави визначаються багатьма чинниками, серед яких: – міжнародне становище та пріоритети зовнішньої державної політики; – участь у військових угрупуваннях; – рівень розвитку економіки і фінансові можливості держави з фінансування оборони; – територія країни, довжина та характер кордонів; – обсяги грошового утримання та пенсійного забезпечення військовослужбовців; – рівень цін на сучасну військову техніку, вартість та обсяги поставок для армії і флоту; – витрати на культурно-побутові потреби військовослужбовців. Видатки на оборону та безпеку держави мають непродуктив­ний характер, оскільки вони не сприяють приросту ВВП, розвитку продуктивних сил, і тому важливим питанням є обґрунтування абсо­лютних обсягів вказаних видатків. Склад видатків на національну оборону згідно з функціо­нальною класифікацією видатків бюджету наступний: – утримання Збройних сил України; – закупівля озброєння та військової техніки; – капітальне будівництво і придбання обладнання для Міністерства оборони, будівництво житла для військовослужбовців; – науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; – інші видатки в галузі оборони (участь в міжнародних заходах з підтримки миру, утримання Головної військової інспекції та науково-координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених в запас, фінансування заходів з ліквідації стратегічних озброєнь, підготовка призовників); – мобілізаційна підготовка галузей народного господарства. До складу видатків на правоохоронну діяльність та забез­печення безпеки держави долучаються видатки на утримання: – органів внутрішніх справ; – внутрішніх військ МВС України; – прокуратури; – кримінально-виправної системи; – прикордонних військ; – Служби безпеки України; – пожежної охорони; – Головного управління урядового зв’язку; – інших правоохоронних органів (управління державної охо­рони, спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підрозділів, адрес­но-довідкових бюро, розвідувальних органів, національного бюро розслідувань). Верховна Рада України відповідно до повноважень, наданих їй Конституцією, затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції Збройних сил України, Служби безпеки України, інших військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ. Фінансування видатків Міністерства оборони України, Служ­би безпеки та правоохоронних органів здійснюється Державним казна­чейством України. Для цього розпорядникам бюджетних коштів у органі Державного казначейства відкриваються особові та реєстраційні рахунки. Кошти на здійснення видатків Міністерства оборони України, Служби безпеки та правоохоронних органів перераховуються Голов­ним управлінням державного казначейства на рахунки обласних управлінь державного казначейства.