Тема5. Персонал та продуктивність праці

(закінчення лекції: питання 3-5)

План

1. Персонал підприємства, його склад та структура.

2. Показники стану та руху робочої сили на підприємстві.

3. Поняття продуктивності праці та підходи до її оцінки.

4. Методичні підходи щодо обґрунтування планової чисельності робітників на підприємстві.

5. Сутність заробітної плати, характеристика основних форм та систем оплати праці.

3. Поняття продуктивності праці та підходи до її оцінки.

Продуктивність праці – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

Існує два основних підходи до оцінки продуктивності праці:

1. Прямий підхід: він передбачає оцінку продуктивності праці на основ показника виробітку, який показує кількість продукції, що вироблена за одиницю часу одним працівником. Існують наступні методи оцінки показника виробітку:

• Метод на основі натуральних показників

де ОВП – обсяг випуску продукції підприємства, виражений в натуральному виразі, ВЧ_н-год- витрати часу на виготовлення продукції в нормо-годинах.

• Метод на основі трудових показників

де Ч_ПВП – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу

• Метод на основі вартісних показників

де ОВП – обсяг випуску продукції у вартісному виразі.

2. Непрямий підхід: він передбачає оцінку продуктивності праці на основі показника трудомісткості, що є оберненим до виробітку показником і відображає кількість часу, що втрачається на виготовлення одиниці продукції.

На рівень продуктивності праці на підприємстві впливає значна кількість факторів, які групуються наступним чином:

1. Матеріально-технічні:

• Удосконалення техніки і технології виробництва

• Застосування нових видів сировини та матеріалів

• Рівень фондоозброєності праці

• Ступінь використання обладнання

2. Організаційні:

• Поглиблення спеціалізації, комбінування

• Удосконалення системи управління та організації праці

• Умови доставки матеріальних ресурсів

• Режим роботи підприємства

3. Економічні:

• Удосконалення методів планування

• Діючі системи оплати праці

• Системи участі робітників у фінансових результатах діяльності підприємства

• Обсяги діяльності підприємства

• Склад та кваліфікація персоналу підприємства

• Ступінь використання робочого і календарного фонду робочого часу.

4. Соціальні:

• Створення належного морально-психологічного клімату

• Діючі системи нематеріального заохочення

• Поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу на підприємстві.

4. Методичні підходи щодо обґрунтування планової чисельності робітників на підприємстві.

Визначення планової чисельності робітників підприємства повинно здійснюватись в розрізі основних категорій персоналу, а саме: керівників, службовців та спеціалістів, робітників.

Обґрунтування чисельності керівників, спеціалістів, службовців здійснюється на основі затвердженого на підприємстві штатного розкладу, в якому встановлюється кількість робітників по кожній із зазначених груп згідно з нормативами чисельності.

Обґрунтування чисельності робітників може здійснюватись за допомогою укрупненого методу:

Де ЧПВП_{пл. –} чисельність промислово-виробничого персоналу в плановому періоді, І_ОВ та І_Ппр - індекси обсягу випуску продукції та продуктивності праці відповідно, Ч_ПВПб – чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства в базовому періоді.

Поряд з укрупненим методом, обґрунтування чисельності робітників може здійснюватись окремо по основному та допоміжному персоналу.

Для визначення чисельності основних робітників в плановому періоді застосовуються наступні методи: метод, заснований на трудомісткості виробничої програми; метод, заснований на використанні норм обслуговування; метод, заснований на використанні норм виробітки.