1.3Класифікація і властивості інформації

Інформація дуже різноманітна за своєю природою, предметним змістом, фазами існування, формами подання і споживання тощо. Тому при вивченні інформації її розглядають у самих різних аспектах.

Інформатика концентрує увагу на закономірностях створення, перетворення і використання інформації в різних сферах людської діяльності. Методологічною основою цієї проблематики є розгляд інформації у трьох аспектах – синтаксичному, семантичному і прагматичному^.

Синтаксичний рівень розгляду інформації пов’язаний із зовнішньою формою і стуктурою інформаційних повідомлень (тобто з даними) і повністю ігнорує зміст і споживчі (корисні) властивості інформації. Розглядаються лише закономірності утворення даних, що представляють інформацію, відношення між елементами даних, їх формально-структурні характеристики: спосіб і форма подання інформації, тип носія, швидкість передачі та обробки даних, об’єм даних, надійність і точність кодування даних, перетворень цих кодів і т.д.

Розгляд синтаксичних аспектів інформації характерний для проблематики, пов’язаної з технічними системами, такими як телефон, факс, телеграф, комп’ютер, комп’ютерна мережа і т.ін. Проте, він мало придатний для проблем прийняття рішень, пов’язаних із смисловим змістом і цінністю інформації.

Семантичний рівень розгляду інформації визначає смисловий зміст інформації: аналізуються змістовні значення (семантика) даних, розглядаються зв’язки між смисловими значеннями окремих елементів даних.

Цей рівень надзвичайно важливий для змістовного етапу проектування АІС, коли створюється позамашинна частина інформаційної бази, розробляється система класифікації і кодування інформації. Важливий він і для систем штучного інтелекту, де вимагається машинна реалізація правил роботи із семантикою даних (див. п. 5.3).

Прагматичний рівень аналізу інформації відбиває її практичну спрямованість, цінність і корисність для споживача, визначає відповідність інформації тим цілям, заради яких вона створюється і обробляється. На цьому рівні оцінюються частота використання різних елементів інформації, вартість отримання та трудомісткість обробки інформації, достовірність, своєчасність та інші якісні характеристики інформації, важливі для прийняття рішень.

Синтаксичні і семантичні аспекти інформації розглядаються у наступних розділах. Даний розділ присвячений двом важливим для інформатики прагматичним аспектам інформації – її класифікації та якісним властивостям.

Якість інформації важлива для будь-яких задач інформатики. Важливість виділення видів (класів) інформації обумовлюється тим, що кожний з видів інформації має свої технології обробки, смислову цінність, форми подання і відображення на матеріальних носіях, вимоги до точності, достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів.

1.4Види інформації

Класифікувати інформацію можна за різними ознаками. Розглянемо три класифікаційні ознаки, важливі для інформатики: за умовністю інформації, за фазами її існування і за предметним змістом.

1. За ознакою умовності розрізняють безумовну і умовну інформацію.

Безумовною є інформація про події, що реально відбуваються у матеріальному світі.

Така інформація рецепіюється (одержується) безпосередньо з навколишньої дійсності. Безумовною є, наприклад, інформація „на морі трапився шторм”.

Умовна інформація – це результат опису реальних об’єктів і явищ умовними символами.

Приклади умовної інформації – математичні формули, описи алгоритмів, будь-які коди, що використовуються для шифрування повідомлень і задають відповідність між умовними символами і реальними об’єктами (діями). Застосування теоретичного апарату (математичного, алгоритмічного, хімічного, генетичного та ін.) для опису того чи іншого кола явищ реальної дійсності – це акт генерації умовної інформації.

Вивчаючи природу, люди одержують об’єктивну, тобто безумовну інформацію. Теоретичний апарат, який застосовується при її вивченні, породжує умовну інформацію. Отже, наукова творчість у цілому містить дві компоненти: рецепцію безумовної інформації від природи та генерацію умовної (теоретичної) інформації.

Слово „інформація” часто вживається з епітетом „нова”. Проте, абсолютно новою може бути тільки безумовна інформація, що утворюється експериментально завдяки розширенню області дослідження й удосконаленню експериментальної техніки. Що стосується нової інформації теоретичного характеру, то оскільки вона носить елемент умовності, її можна вважати новою лише у відносному, а не абсолютному сенсі. Так, відносно новою являється інформація, невідома одній частині суспільства (наприклад, студентам), але відома іншим людям (викладачам).

2. За фазами існування виділяють інформацію асимільовану, документовану і таку, що передається.

Асимільована інформація – усвідомлені людиною відомості, рецепійовані нею з реального світу і накладені на систему її понять і оцінок.

Документована інформація – відомості, зафіксовані у знаковій формі на якому-небудь фізичному (матеріальному) носії.

Інформація, що передається – відомості, розглядувані у момент передачі інформації від джерела до споживача.

3. За предметним змістом інформацію можна класифікувати різним чином. Одна з можливих класифікацій наведена на рис. 3.1. Згідно цієї класифікації, виділяють дві категорії інформації – біологічну і соціальну.

Під біологічною інформацією розуміють таку, яка забезпечує життєдіяльність окремо взятого живого організму.

До різновидів біологічної інформації відносять, наприклад, генетичну інформацію, що забезпечує цілісність виду.

Соціальна інформація – це інформація, яка генерується і обробляється у процесі практичної діяльністі людини.

Можна виділити стільки типів та різновидів соціальної інформації, скільки є видів діяльності людини. Прикладами можуть служити політична, економічна, виробнича, науково-технічна, правова та інші види інформації.