2.4. Інвентаризація готової продукції

Згідно із вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996, для забезпечення достовірності даних бухгалтерської та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряється та документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка. Об’єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, окрім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно законодавства [3].

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 року № 69 передбачає щорічне проведення інвентаризації запасів підприємства перед складанням річної бухгалтерської звітності [33].

Для проведення інвентаризації керівником підприємства затверджується Наказ про проведення річної інвентаризації. Керівник призначає робочу комісію у складі не менше трьох чоловік при обов’язковій участі матеріально-відповідальних осіб.

До початку інвентаризації в бухгалтерії підприємства обробляють всі прибуткові і видаткові документи, які стосуються складу. Від матеріально відповідальної особи отримують розписку про те, що до всі документи здані до бухгалтерії, а матеріальні цінності оприбутковані або списані.

В картках складського обліку відображені всі операції з руху готової продукції, по кожному виду виведені залишки на день інвентаризації, первинні документи з руху готової продукції здаються до бухгалтерії для їх подальшої обробки.

Головним завданням інвентаризації готової продукції є підтвердження її фактичної наявності і співставлення з даними бухгалтерського обліку, тобто визначається відповідність сум, які враховуються на балансовому рахунку 26 «Готова продукція». Також підлягає інвентаризації готова продукція, яка знаходиться у підприємства на відповідальному зберіганні [34].

Інвентаризацію необхідно проводити в обов’язковому порядку, не очікуючи кінця року, в наступних випадках, а саме:

• зміна матеріально відповідальних осіб (на день прийому – здачі справ);

• при виявленні фактів крадіжки або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

• за приписом судово-слідчих органів;

• у випадках техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

• при передачі підприємств та їхніх структурних підрозділів (на дату передачі). Якщо передача підприємства та його структурних підрозділів здійснюється в межах одного органу, до сфери управління котрого входить це підприємство, інвентаризацію можна не проводити;

• у випадках ліквідації підприємства.

Порядок проведення інвентаризації готової продукції подібний до інвентаризації виробничих запасів. Однак наголосимо на деякі відмінності, які пов'язані з певними особливостями. Зокрема, проведені дослідження діяльності промислових підприємств міста Кривого Рогу дозволяють зробити висновок, що готова продукція в ряді випадків зберігається не тільки на складах підприємства, але й в структурних підрозділах (наприклад, цехах) та на відповідальному зберіганні інших господарюючих суб'єктів. В зв’язку з цим, інвентаризаційна комісія повинна ретельно перевірити фактичну наявність готової продукції за місцем зберігання.

Інвентаризація готової продукції здійснюється за кожним найменуванням виробу. Готова продукція вноситься до інвентаризаційного опису за оцінкою, яка застосовується для обліку на підприємстві:

• фактичною собівартістю, яка визначається за формулою на суму всіх витрат на її виготовлення або на суму прямих витрат;

• нормативною виробничою собівартістю;

• обліковими цінами;

• продажними цінами.

В окремих інвентаризаційних описах повинна відображається зіпсована, непотрібна, неліквідна готова продукція, а також готова продукція, яка надійшла або відпущена під час інвентаризації.

Порядок інвентаризації готової продукції слід розпочинати з організаційних пи­тань. Перед проведенням інвентаризації вся готова продукція повинна бути згрупована, розкладена за назвами, сортами, розмірами в порядку, зручному для підрахун­ку. В разі позачергової інвентаризації готову продукцію підготовляють у присутності інвентаризаційної комісії.

До початку процедури інвентаризації важливо отримати від кожної матеріально відповідальної особи розписку з таким змістом (рис. 2.4.1):

На початок проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності, здані до бухгалтерії, і всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на мою (нашу) відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списано у видаток.

Дата Підпис

Рисунок 2.4.1 – Приклад змісту розписки відповідальної особи

Якщо на підприємстві передбачено зберігати готову продукцію на декількох складах або в ізольованих приміщеннях, то інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання від одного місця до іншого. Перевіривши одне місце зберігання, вхід до нього опломбовують, і комісія переходить до наступного.

При цьому кількість готової продукції визначають згідно з Інструкцією № 69, перевіряючи наявну в натурі готову продукцію (повна інвентаризація).

У разі якщо готова продукція надходить на склад під час інвентаризації, матеріально відповідальна особа повинна прийняти її у присутності членів інвентаризаційної комісії. Потім на прибуткових документах роблять відмітку «Надійшло після інвентаризації» (за підписом голови комісії) з посиланням на дату опису та номер, де записано цінності.

Відпуск готової продукції під час інвентаризації можливий з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера. На видаткових документах про готову продукцію, відпущену зі складу в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, ставлять відмітку. Результати інвентаризації готової продукції відображають в інвентаризаційному описі.

Перелік поширених типових форм для проведення інвентаризації:

1) інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей ф. № інв-3 або ф. № М-21. У першому документі міститься розписка, якої немає в останній фор­мі;

2) акт інвентаризації товарів відвантажених (ф. № інв-4);

3) інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (ф. № інв-5).

Описи підписують усі члени комісії та матеріально-відповідальна особа, після чого їх передають до бухгалтерії під розписку. Бухгалтерія звіряє фактичну наявність цінностей, занесених до описів, з даними бухгалтерського обліку. Якщо є розходжен­ня, то складає звіряльну відомість (ф. № інв-19). До неї заносять залишки готової продукції фактичні та ті, які значаться в бухгалтерському обліку. Вказують тільки ту готову продукцію, за якою виявлено розбіжності з обліковими даними (нестачі та лишки). Складаючи відомість, проводять операції взаємозаліку нестач та лишків при пересортуванні готової продукції. Якщо при заліку нестач лишками під час пере­сортування вартість нестачі готової продукції більша за вартість надлишку, то різни­цю відшкодовують винні особи. Коли ж таких осіб не встановлено, то сумові різниці розглядають як нестачу понад норми природного убутку і відносять на результати фінансово-господарської діяльності.

Якщо навпаки – вартість надлишку готової продукції перевищує вартість нестачі при пересортуванні, то на різницю збільшують дані обліку відповідних матеріальних цінностей і результати фінансово-господарської діяльності.

Усі інші випадки нестач та лишків готової продукції розглядають і відображають у бухгалтерському та податковому обліку окремо як нестачі і як надлишки.

Механізм розрахунку розміру збитків від нестачі матеріальних цінностей наведено в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» № 116 від 22.01.1996 р. зі змінами. Згідно з п. 2 цього Порядку розмір збитків визначають за формулою 2.4.1.:

(2.4.1)

де – облікова вартість цінностей на момент встановлення факту нестачі (балансова вартість);

А – амортизаційні відрахування;

– загальний індекс інфляції;

– розмір акцизного збору;

– фактичні витрати для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей;

– фактична вартість робіт по відновленню по цінам дня злочину.

Виявлені при інвентаризації залишки готової продукції прибуткують на дебет рахунка 26 «Готова продукція» в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Вартість недостачі готової продукції, незалежно від причин виникнення, списується з кредиту рахунка 26 «Готова продукція» на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Після прийняття рішення керівником підприємства, зафіксованого у протоколі результатів Інвентаризації, вартість недостачі готової продукції з вини матеріально відповідальних осіб відноситься на їх рахунок.

Якщо на час виявлення недостачі продукції винні особи не встановлені, то вартість такої недостачі продукції списується на невідшкодовані втрати на забалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Одночасно роблять запис по кредиту забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Розмір нанесеного підприємству збитку від недостачі і псування готової продукції, який підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається згідно із Законом України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей» [35].

Таким чином, інвентаризація готової продукції на підприємстві є важливим і необхідним елементом в системі управління підприємством, вона допомагає досягнути необхідного рівня контролю готової продукції, запобігає втратам на виробництві та зберіганні готової продукції, а у випадку їх настання визначає винних осіб, використання комп’ютерної техніки надасть змогу скоротити строки проведення інвентаризації, поліпшити якість, знизити трудомісткість робіт тощо.