
- •Наукової організації праці
- •1. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1.1. Стан безпеки праці в світі
- •1.2. Цілі міжнародного законодавства з охорони праці
- •1.3. Міжнародні організації з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація об’єднаних націй (оон)
- •1.3.2. Всесвітня організація охорони здоров’я (вооз)
- •1.3.3. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате)
- •1.3.4. Міжнародна організація праці (моп)
- •1.3.5. Європейський Союз і законодавство з охорони праці
- •1.3.6. Співдружність незалежних держав (снд)
- •1.4. Соціальний діалог в Європейському Союзі й Україна
- •1.5. Стандарт sа 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.6. Міжнародний стандарт iso 2600 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •1.7. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •1.8. Соціальний діалог в Україні
- •1.9. Безпека праці в Україні
- •1.10. Законодавство України про охорону праці
- •2. Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві
- •2.1. Завдання страхування від нещасного випадку.
- •2.2. Принципи та види страхування.
- •2.3. Суб’єкти та об’єкти страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •2.4. Управління страхуванням від нещасних випадків
- •2.5. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •2.6. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •2.7. Відшкодування збитку, заподіяного застрахованому ушкодженням його здоров’я
- •2.8. Страхові виплати
- •2.9. Обов’язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •2.10. Права та обов’язки застрахованої особи.
- •2.11. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •2.12. Профілактика нещасних випадків
- •2.13. Страхові тарифи
- •3. Травматизм, професійні захворювання та розслідування нещасних випадків в галузі
- •3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •3.5. Визначення причин нещасного випадку
- •3.6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •3.7. Профілактика нещасних випадків
- •3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •4. Управління охороною праці та державний нагляд і контроль за станом охорони праці.
- •4.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •4.2. Структура державного управління охороною праці
- •4.3. Повноваження Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд)
- •4.4. Галузеве управління охороною праці
- •4.5. Регіональне управління охороною праці
- •4.6. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.6.1. Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •4.6.2. Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві
- •4.6.3. Обов’язки роботодавця і працівника по охороні праці на підприємстві
- •У рамках цих заходів працівник зобов’язаний:
- •4.7. Державний нагляд за станом охорони праці.
- •4.8. Контроль за станом охорони праці
- •4.9. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •4.10. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •4.11 Комісії з питань охорони праці на підприємстві
- •4.12. Відповідальність за порушення нормативних актів про охорону праці
- •5. Охорона праці в галузі професійної діяльності.
- •5.1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •5.2. Важкість та напруженість праці
- •5.3. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •5.4. Медичний огляд працівників певних категорій
- •5.5. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •5.6. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •5.7. Вимоги безпеки під час експлуатації систем вентиляції, опалення і кондиціювання повітря
- •5.8. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •5.9. Вимоги безпеки під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •5.10. Організація безпечної роботи електроустановок
- •5.11. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •6. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •6.1. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •6.2. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •6.3. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •6.4. Протипожежні перешкоди
- •6.5. Основні причини виникнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •6.6. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •6.7. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •6.8. Державний пожежний нагляд
- •6.9. Первинні засоби гасіння пожеж
- •6.10. Пожежна техніка
- •6.11. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •6.12. Протипожежне водопостачання
- •6.13. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •Література
- •Охорона праці в галузі
- •Автор-укладач: Леонід Іванович Коваленко Павло Леонідович Коваленко
4.7. Державний нагляд за станом охорони праці.
Органи державного нагляду за охороною праці. Будь-яке законодавство, особливо законодавство про охорону праці, ефективне тоді, коли воно неухильно виконується усіма зацікавленими учасниками відносин. Для здійснення цієї мети держава уповноважила відповідні органи та інспекції, які здійснюють свої повноваження в двох правових формах: шляхом нагляду і шляхом контролю.
Під наглядом слід розуміти правову форму здійснення захисної функції по додержанню законності в трудових правовідносинах, відповідності дій власника підприємства або уповноваженого ним органу приписам трудового законодавства. Нагляд є особливою правозастосовною діяльністю. Орган, що здійснює нагляд, може вказати на допущені порушення, заявити подання щодо їх усунення, але не покарати, оскільки орган по нагляду не має відомчих повноважень щодо організації, яка перевіряється.
Відповідно Статті 38. Закону України «Про охорону праці» Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
- центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці - Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);
- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки - Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів;
- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки - органи державного пожежного нагляду в системі МНС;
- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці - органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
Найвищий нагляд за обов’язковим виконанням законів про працю на території України здійснює генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори.
Виконуючи функцію вищого державного нагляду, зокрема за точним виконанням законодавства про охорону праці, прокурор має право безперешкодно входити у державні чи громадські установи, вимагати необхідні документи для перевірки, усні або письмові пояснення щодо порушення законодавчих актів посадовими особами незалежно від форм власності та виду господарської діяльності.
Державний санітарний нагляд Міністерства охорони здоров’я відповідно до Положення, здійснює нагляд за:
- умовами праці на об’єктах господарювання;
- дотриманням санітарного законодавства під час проектування, будівництва та експлуатації промислових підприємств;
- дотриманням гігієнічних норм, санітарно-технічних і санітарно-протиепідеміологічних правил при використанні шкідливих та небезпечних речовин;
- дотриманням заходів, що запобігають забрудненню ґрунтів, водойм та атмосферного повітря хімічними речовинами, шкідливими відходами виробництва і побуту.
Органи санітарного нагляду визначають пріоритетні заходи щодо профілактики захворювань та охорони здоров’я населення від шкідливого впливу чинників навколишнього середовища, здійснюють розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.
Органи державного пожежного нагляду в системі МНС контролюють дотримання правил пожежної безпеки на підприємствах, при експлуатації приміщень, зберіганні і застосуванні пожежонебезпечних речовин; стежать за наявністю та станом засобів пожежогасіння; проведення протипожежних заходів; діяльність пожежних служб та формувань; проводять роз’яснювальну роботу та навчання.
Посадові особи наведених органів нагляду беруть участь у прийнятті в експлуатацію виробничих об’єктів та об’єктів соціально-культурного призначення.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється законами України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів нагляду відповідно до своїх повноважень мають право:
- одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
- безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства (об’єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
- видавати роботодавцям обов’язкові до виконання приписи про усунення порушень та недоліків у справі охорони праці;
- надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаним посадам; в необхідних випадках передавати матеріали в органи прокуратури для притягнення їх до відповідальності, згідно із законом;
- одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
- видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки;
- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
Рішення органів державного нагляду є обов’язковим для виконання центральними й місцевими органами влади місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Вони мають право направляти адміністрації подання про звільнення з посади або накладання дисциплінарного стягнення на службових осіб, що порушили правила охорони праці або допустили самовільний пуск зупинених дільниць, машин, цехів, обладнання і. т. ін.
Органи державного нагляду за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці або створення перешкод у їх діяльності можуть притягати службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності відповідно до діючого законодавства.
Державний нагляд здійснюється за принципами:
- пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
- підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
- рівності прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання;
- об’єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду;
- наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду;
- відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду;
- неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду;
- невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
- відповідальності органу державного нагляду та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб’єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;
- дотримання умов міжнародних договорів України;
- незалежності органів державного нагляду від політичних партій та будь-яких інших об’єднань громадян;
- наявності одного органу державного нагляду у складі центрального органу виконавчої влади.
Державний нагляд здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду у випадках, передбачених законом.