
- •Економічний механізм природовикористання і охорони навколишнього середовища
- •5 Платежі (збори) за використання природних ресурсів
- •Значення питомих економічних збитків від викидів 1 т шкідливих речовин в атмосферу, у дол. Сша
- •Значення питомих збитків від скидання 1 т шкідливих речовин у водні джерела, у дол. Сша
- •Коефіцієнти, що характеризують чисельність жителів населеного пункту
- •Коефіцієнти, що характеризують народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
Значення питомих економічних збитків від викидів 1 т шкідливих речовин в атмосферу, у дол. Сша
Інгредієнт |
Питомий збиток |
Пил |
180–210 |
Сірчистий ангідрид |
200–220 |
Окиси азоту |
320–350 |
Фтористі з‘єднання |
1220–1460 |
Аміак |
160–180 |
Фенол |
600–650 |
Таблиця
Значення питомих збитків від скидання 1 т шкідливих речовин у водні джерела, у дол. Сша
Інгредієнт |
Питомий збиток |
Завислі речовини |
90–110 |
Важкі метали |
450–500 |
Органічні сполуки |
780–850 |
Кислоти і луги |
1050–1100 |
Для широкої практичної діяльності використовують переважно витратний метод оцінки.
Витратний метод оцінки збитків. Правильніше його було б назвати не оцінкою збитків, а методом обчислення платежів за забруднення та інші негативні впливи, хоч з урахуванням суспільно необхідних (виправданих) компенсаційних витрат. Він вироблений для уніфікації системи зібрання платежів від усіх забруднювачів і джерел забруднення.
7 Платежі за забруднення та інші негативні впливи на навколишнє природне середовище
Впровадження системи платежів (зборів) передбачає:
– визначення нормативів викидів забруднювальних речовин та інших шкідливих впливів;
– встановлення ставок зборів (платежів) за негативний вплив у межах нормативу (ліміту); за понадлімітний вплив платежі збільшуються кратно 1–5 (коефіцієнт кратності, як правило, встановлює місцева влада); платежі в межах ліміту відносять на витрати виробництва, за понадлімітні викиди – вилучаються з прибутку підприємства;
– штрафні санкції за деякі види негативного впливу на навколишнє середовище;
– порядок і схему збору платежів;
– систему розподілення зібраних коштів.
Сума зборів за забруднення обчислюється платником самостійно щокварталу зрослим підсумком від початку року.
В Україні згідно з державними документами (постанови Кабміну та інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну) діють такі види платежів, що є обов‘язковими до виконання.
1). Платежі (збори) за забруднення атмосфери вилучаються зі стаціонарних і пересувних джерел:
– плата за забруднення від стаціонарних джерел обчислюється за формулою:
Ппс
=
(Млі
+ Мпі
Кк)
Ні Кнас.
Кнгз.
Кінд.,
де Ппс – сума зборів за забруднення повітря від стаціонарних джерел; Млі – обсяг викиду і-ї речовини у межах ліміту (т); Мпі – обсяг понадлімітного викиду і-ї речовини (т); Кк – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид (1–5); Ні – норматив збору за 1 т і –ї речовини (грн./ т); Кнас – коефіцієнт, що враховує чисельність населення у населених пунктах; Кнгз – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населених пунктів; Кінд. – коефіцієнт індексації, що враховує інфляцію.
Нормативи плати за викиди окремих шкідливих речовин подаються у спеціальних таблицях.
Для речовин з невстановленим нормативом збору плата обчислюється згідно з її (речовини) класом небезпечності.
Для речовин з невстановленим класом небезпечності нормативи встановлюються згідно з установленими орієнтовно безпечними рівнями впливу.
Коефіцієнти корегування, необхідні для обчислень подані у таблиці 11.4 і 11.5.
Таблиця 11.4