
- •1.Вищі органи влади Київської Русі.
- •2.Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •3.Джерела холопства в Київській Русі.
- •4.Редакції Руської Правди.
- •5.Договори Русі з Візантією.
- •6.Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •7.Правове становище населення в Київській Русі.
- •8.Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •8.Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •10.Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •11.Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •12.Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •13.Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •14.Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •15.Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •16.Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •17.Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •18.Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •19.Правове становище населення Новгородської республіки.
- •20.Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •21.Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •22. Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •23.Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •24.Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •25.Зародження інквізиційного процесу.
- •26.Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •27.Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •28.Земські Собори: склад, компетенція.
- •29.Стоглав 1551 року.
- •30.Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •31.Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •32.Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •33.Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •34.Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •35.Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •36.Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •37.Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •38.Форми правових актів XVIII ст.
- •39.Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •40.Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •41.Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •42.Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •43.Церковна реформа Петра і.
- •44.Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •45.Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •46.Освічений абсолютизм в Росії.
- •47.Кодифікація права Катерини іі.
- •48.Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •49.Жалувана грамота містам 1775 року.
- •50.Установа про губернії 1775 року.
- •51.Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •52.Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •53.Кодифікація права м. Сперанського.
- •54.Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •55.Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •56.Політична поліція в Російській імперії.
- •57.Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •58.Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •59.Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •60.Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •61.Земська реформа 1864 року.
- •62.Міська реформа 1870 року.
- •63.Кримінальне Уложення 1903 року.
- •64.Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •65.Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •66.Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •67.Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •68.Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •69.Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •70.Декларація прав народів Росії.
- •71.Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •72.Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •73.Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •74.Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •75.Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •76.Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •77.Конституція рсфрр 1918 року.
- •78.Судова реформа 1922 року.
- •79.Кодифікація права 1922-1927 років.
- •80.Цивільний кодекс 1922 року.
- •81.Кримінальний кодекс 1922 року.
- •82.Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •83.Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •84.Конституція срср 1924 року.
- •85.Неп: юридичний зміст, значення.
- •87.Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •88.Формування тоталітарної державності в срср.
- •89.Колективізація в срср.
- •90.Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •91.Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •92.Конституція срср 1936 року.
- •93.Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •94.Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •95.Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •96.Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •97.Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •98.Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •99.Конституція срср 1977 року.
- •100.Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
91.Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
Радянсько-німецькі переговори почалися 15 серпня 1939 р. у Москві зустріччю з Молотовим посла Шуленбурга. Першим результатом їх явилося підписання торгової угоди між Німеччиною і СРСР.
Гітлер, що поспішав розв'язати конфлікт із Польщею військовим шляхом і не міг уже відмовитися від підготовленого на її напади, 20 серпня 1939 р., направив Сталіну телеграму, у якій наполягав на як найшвидшому підписанні договору про ненапад.
Обговоривши з Молотовим отримане послання і вислухавши повідомлення Ворошилова про хід переговорів з англійцями і французами, Сталін у своїй відповіді Гітлерові дав згоду на приїзд у Москву Риббентропа і підписання угоди про ненапад.
23 серпня Иоахим Риббентроп і В'ячеслав Молотов підписали Договір про ненапад. Разом із договором був підписаний і секретний додатковий протокол. Він не обговорювався ні в Політбюро, ні у Верховній Раді СРСР, ні в уряді. У строго секретному додатковому протоколі говорилося про розмежування «сфер інтересів» у Східній Європі. У радянську «сферу інтересів» відходили Естонія, Латвія, Правобережна Польща і Молдавія (пізніше до цього списку додалася і Литва). Найважливіше значення в цьому проекті мав постскриптум, у якому говорився таке: «Дійсний пакт дійсний лише при одночасному підписанні особливого протоколу по пунктах зацікавленості Договірних сторін в області зовнішньої політики. Протокол складає органічну частину пакту».
92.Конституція срср 1936 року.
Конституція СРСР 1936 року (неофіційні назви: «Сталінська конституція», рідше - «Конституція перемігшого соціалізму») - основний закон СРСР, прийнятий VIII надзвичайних з'їздом Рад 5 грудня 1936 року, і діяв до 1977 года.Содержаніе [
Історія
Восени 1935 року ЦВК СРСР створив Конституційну комісію під головуванням Сталіна і 12 підкомісій. 12 червня 1936 проект Конституції був опублікований і обговорювалося протягом наступних 6 місяців на всіх рівнях.
Незважаючи на свою назву, основним автором конституції був згодом репресований Микола Бухарін [джерело?]. У роботі над текстом конституції безпосередньо брав участь І.В. Сталін. Конституція 1936 року, за задумом авторів повинна була відобразити важливий етап в історії Радянської держави - побудову соціалізму. В її обговоренні вперше брало участь 75 млн. чол., Було внесено 2,5 млн. пропозицій, доповнень, поправок.
Тексти статей 118 і 119 з Конституції СРСР 1936 року
Текст статті 122 з Конституції СРСР 1936 року
Конституція проголосила, що соціалізм в СРСР переміг і в основному побудований. Це означало, що знищена приватна власність на засоби виробництва і експлуататорські класи (і отже пролетаріат більше не існує, тобто диктатура пролетаріату - пройдений етап), перемогли соціалістичні виробничі відносини. Економічною основою проголошувалася планова соціалістична система господарства, що спирається на соціалістичну власність у двох її формах - державну і колгоспно-кооперативну.
Вперше в історії Радянської держави Конституція 1936 року всім громадянам надавала рівні права:
загальне, рівне і пряме виборче право при таємному голосуванні;
право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення в старості і хвороби;
свобода совісті, слова, друку, зборів і мітингів.
Проголошувалися недоторканість особи і таємниця листування.
Земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудники, залізничний, водний, наземний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку оголошувалися всенародним надбанням; земля, яку займають колгоспи, передавалася їм у довічне користування.
Комуністична партія проголошувалася «керівним ядром» державних та громадських організацій (у Конституції 1924 р. партія не згадувалася).
Вищою законодавчою владою в країні оголошувався двопалатний Верховна Рада СРСР, а в перервах між його сесіями - Президія Верховної Ради СРСР. У конституції було положення про неможливість установи одноосібної президентської влади і створення «колективного президента» в особі Президії Верховної Ради, передбачалося рівність палат Верховної Ради і його право створювати слідчі та ревізійні комісії з будь-якого питання, відповідальність депутатів перед виборцями і право відкликати тих, хто не виправдовує надану їм довіру.
Уряд країни зберігало свою назву - Рада народних комісарів СРСР (у 1946 році перейменовано в Раду міністрів СРСР). РНК був вищим виконавчим органом, підзвітним Верховній Раді та її Президії.