
- •1.Вищі органи влади Київської Русі.
- •2.Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •3.Джерела холопства в Київській Русі.
- •4.Редакції Руської Правди.
- •5.Договори Русі з Візантією.
- •6.Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •7.Правове становище населення в Київській Русі.
- •8.Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •8.Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •10.Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •11.Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •12.Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •13.Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •14.Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •15.Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •16.Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •17.Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •18.Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •19.Правове становище населення Новгородської республіки.
- •20.Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •21.Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •22. Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •23.Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •24.Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •25.Зародження інквізиційного процесу.
- •26.Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •27.Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •28.Земські Собори: склад, компетенція.
- •29.Стоглав 1551 року.
- •30.Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •31.Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •32.Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •33.Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •34.Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •35.Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •36.Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •37.Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •38.Форми правових актів XVIII ст.
- •39.Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •40.Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •41.Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •42.Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •43.Церковна реформа Петра і.
- •44.Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •45.Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •46.Освічений абсолютизм в Росії.
- •47.Кодифікація права Катерини іі.
- •48.Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •49.Жалувана грамота містам 1775 року.
- •50.Установа про губернії 1775 року.
- •51.Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •52.Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •53.Кодифікація права м. Сперанського.
- •54.Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •55.Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •56.Політична поліція в Російській імперії.
- •57.Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •58.Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •59.Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •60.Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •61.Земська реформа 1864 року.
- •62.Міська реформа 1870 року.
- •63.Кримінальне Уложення 1903 року.
- •64.Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •65.Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •66.Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •67.Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •68.Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •69.Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •70.Декларація прав народів Росії.
- •71.Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •72.Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •73.Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •74.Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •75.Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •76.Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •77.Конституція рсфрр 1918 року.
- •78.Судова реформа 1922 року.
- •79.Кодифікація права 1922-1927 років.
- •80.Цивільний кодекс 1922 року.
- •81.Кримінальний кодекс 1922 року.
- •82.Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •83.Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •84.Конституція срср 1924 року.
- •85.Неп: юридичний зміст, значення.
- •87.Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •88.Формування тоталітарної державності в срср.
- •89.Колективізація в срср.
- •90.Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •91.Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •92.Конституція срср 1936 року.
- •93.Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •94.Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •95.Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •96.Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •97.Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •98.Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •99.Конституція срср 1977 року.
- •100.Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
1.Вищі органи влади Київської Русі.
Система державних органів влади Київської Русі:
1) Великий київський князь;
2) удільні князі;
3) представницький орган - всенародне віче;
4) дорадчий орган при великому князеві - рада старійшин;
5) намісники великого князя в містах, посадники (у його повноваження входили суд і розправа в містах);
6) волостелі - представники Великого князя в селах (вони здійснювали судові повноваження в селах і селах).
Ознаки державної влади в Київській Русі:
1) вона дарувалася народом;
2) органи влади не мали оформленої структури і закріпленого обсягу повноважень;
3) органи влади всієї Київської Русі та окремих її князівств значно між собою відрізнялися, удільні князі формували власні органи влади, які здійснювали свою владу паралельно з органами київського князя у відповідному князівстві;
4) взаємодія Великого князя і питомих князів здійснювалося в порядку підпорядкування всіх київського князя.
Влада Великого князя складалася з самодержавної влади монарха і підтримки народу. Монархія в Київській Русі не була абсолютною і повністю спадкової, народ мав право скинути неугодного князя. Основною функцією як Великого київського князя, так і питомих князів було керівництво дружиною і захист Руської землі від вторгнень.
Князь спирався на власну дружину. У разі військових дій формувалося народне ополчення.
Військові дружини міг мати не тільки князь. Це право належало всім великим феодалам. Тому народне ополчення скликались великим князем з вільних озброєних громадян, що беруть участь на віче, а також з великих феодалів і їх власних дружин. Таким чином, збройні сили Київської Русі складалися з дружини Великого князя та народного ополчення.
Князь здійснював свою владу по палацово-вотчинного принципом.
Вотчина князя складалася з:
1) землі, населеної людьми князя;
2) землі всього князівства з передмістями.
Палацово-вотчина система влади означала абсолютну владу в межах вотчини князя, де проживали люди князя, і обмежену - на іншій території. Князь володів і судовими повноваженнями. Його суд вважався кращим, неупередженим.
Віче - всенародні збори, що володіло силою вищого органу влади та повноваженнями щодо вирішення найважливіших державних питань: війни і миру, обрання і повалення князя і ін Віче виникло ще в додержавні період розвитку східно-слов'янського суспільства і в міру зміцнення князівської влади і становлення феодалізму втрачало своє значення (крім Новгорода і Пскова).
Віче мало вищими судовими повноваженнями. Саме воно не тільки ставило питання про довіру князю, але й дозволяло це питання.
Покликання князя оформлялося договором між вічем і князем.
Вигнання князя здійснювалося у формі «виреда», тобто знищення раніше підписаного договору. Народ за рішенням віче не тільки міг вигнати князя, але і вбити або посадити у в'язницю.
Віче - інститут демократії. Воно проіснувало до монголотатарского навали.
Віче було надзвичайним органом, що формувався з усіх вільних озброєних громадян Київської Русі. Подібним інститутом в окремих містах було міське збори. Віче засідав необмежено за часом. Рішення на віче приймалися одноголосно.