5. Управління соціально-економічними системами здійснюється:

1. В неживій природі.

2. У живій природі.

3. У людському суспільстві.

4. В інформаційних системах.

6. Ознаки лінійного управління:

1. диференціація функцій управління;

2. підпорядкованість кожного працівника тільки одному керівнику;

3. наявність у лінійного керівника штату фахівців з окремих функцій менеджменту.

4. Єдність розпорядництва.

7. До управлінських рішень висуваються наступні вимоги:

1. системність, реальність, оптимальність, якісність, обґрунтованість, вартість;

2. реальність, зрозумілість, кількісна та якісна визначеність, вимірюваність, розмежованість;

3. наукова обґрунтованість, цілеспрямованість, кількісна та якісна визначеність, правомірність, оптимальність, своєчасність, комплексність, гнучкість, повнота оформлення.

4. Детермінованість, інформаційне забезпечення, логічність, чіткість.

8. Мотивація – це:

1. процес заохочення себе та інших до праці з метою досягнення особистих цілей організації в цілому;

2. надання підлеглому обмеженого права використовувати ресурси організації;

3. обмеження, які визначаються процедурами, правилами тощо;

4. повноваження, що передаються безпосередньо від керівника до підлеглого;

9. Класифікація планів за строками:

1. тактичні;

2. стратегічні, тактичні;

3. довгострокові, середньострокові; ) короткострокові

4. великі, середні; оперативні

10. Складовими частинами оперативного впливу є:

1. оперативне планування, контроль і мотивація.

2. оперативне планування, організація виконання оперативних планів, організація поточного контролю і регулювання ходу робіт.

3. інформація про хід виконання робіт, її аналіз, прийняття рішень.

4. визначення кола проблем, визначення ресурсів та виконавців.

11. Делегування повноважень – це:

1. засіб, за допомогою якого керівники розподіляють між собою багаточисельні завдання;

2. засіб, за допомогою якого робітники розподіляють між собою багаточисельні завдання для досягнення цілей всієї організації;

3. засіб, за допомогою якого керівники розподіляють між працівниками багаточисельні завдання, які направлені на досягення цілей всієї організації;

4. засіб, за допомого якого керівники застосовують свою владу у власних цілях;

12. Суб’єкт управління це:

1. Людина або група людей, які здійснюють управлінський вплив.

2. Сукупність інформаційних зв’язків у системі управління.

3. Люди, на яких здійснюється управлінський вплив, з метою формування та підтримки єдності соціально-економічної системи.

4. Підрозділ організації.

13. В “колі менеджменту”:

1. п’ять функцій менеджменту.

2. сім функцій менеджменту.

3. дев’ять функцій менеджменту.

4. три функції.

14. Згідно теорії Герцберга всі фактори, які впливають на діяльність працівника поділяють на:

1. Фізіологічні і соціальні.

2. первинні і вторинні.

3. Зовнішні та внутрішні.

4. гігієнічні і мотиваційні

15. Перевагами лінійної структури управління є:

1. швидка реакція на потреби ринку, розмежування управлінських функцій, підпорядкування вищій ланці управління;

2. одержання підлеглими несуперечливих вказівок, повна відповідальність кожного керівника за результатами роботи; єдність керівництва зверху до низу;

3. підвищення ефективності комунікацій, взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього середовища.

4. мала кількість керівників.

16. Концепціями та підходами в сучасній науці менеджменту є:

1. адміністративно-бюрократичний підхід;

2. управління соціальними, економічними, господарськими процесами;

3. процесний, системний, ситуаційний підходи.