5. Планування і розподіл витрат на управління та обслуговування виробництва

У цій статті залежно від зв’язку з окремими виробництвами планують та обліковують загальновиробничі й загальногосподарські витрати, які не можна безпосередньо віднести на ту чи іншу продук­цію. У складі загальновиробничих витрат виділяють бригадні, фер­мські, галузеві (цехові) з рослинництва й тваринництва, а в господарствах з розвиненими підсобними виробництвами — ще й цехові з певної галузі.

Загальновиробничі витрати включають:

— оплату праці з нарахуваннями галузевих спеціалістів (агрономів, зоотехніків, ветеринарних працівників), бригадирів тракторно-рільничих і рільничих бригад, завідуючих тваринницькими фермами та інших працівників. Суму цих витрат визначають з урахуванням чисельності працівників, передбачених штатним розкладом, та їх річ­ного фонду оплати праці;

— утримання основних засобів загальновиробничого призначення. Ця комплексна стаття витрат крім амортизаційних відрахувань і вартості поточних ремонтів, будівель, споруд, устаткування, машин і обладнання загальнобригадного (фермського) та загальногалузевого призначення (зерносушарок, лабораторій, ветлікарень, бригадних споруд) включає витрати, пов’язані з використанням цих засобів (паливо і мастильні матеріали, освітлення, опалення, прибирання і т. д.). Витрати на утримання основних фондів загальновиробничого призначення планують як за аналогічною статтею прямих витрат;

• знос малоцінних предметів та предметів, які швидко псуються. При плануванні цих витрат ураховують особливості їх здійснення та використання матеріальних цінностей. Так, у рослинництві на ці витрати відносять спецодяг, спецвзуття, видані безкоштовно польовим сторожам та працівникам, що зайняті на роботах з пестицидами; у тваринництві — це спецодяг і спецвзуття ветеринарним працівникам, сторожам та іншому обслуговуючому персоналу. Його вартість обчислюють з урахуванням норм видачі, строків використання та цін придбання;

• витрати на переїзди та переміщення (утримання легкових автомобілів і роз’їзних коней, які використовуються для поїздок обслуговуючого персоналу галузі);

• транспортне обслуговування робіт (перевезення працівників до місця роботи, підвезення води й інвентарю, доставка пального до тракторів і комбайнів);

• утримання тимчасових споруд (навісів, літніх таборів), витрати на організацію харчування на польових станах.

До загальногосподарських витрат належать такі, що пов’язані з управлінням та організацією виробництва в цілому по підприємству:

— оплата праці апарату управління та господарського персоналу з відрахуванням на соціальні заходи;

— утримання пожежної, воєнізованої та сторожової охорони;

— представницькі витрати;

— послуги сторонніх організацій, пов’язані з управлінням підприємством;

— канцелярські витрати;

• витрати на утримання основних засобів загальногосподарського призначення;

• витрати на винахідництво і раціоналізаторство;

• витрати, пов’язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів та з найманням робочої сили;

• витрати на службові відрядження, транспортне обслуговування працівників;

• поточні витрати на утримання й експлуатацію засобів природоохоронного призначення;

• витрати на оплату послуг банків та фінансових установ;

• податки, збори та інші обов’язкові платежі й витрати.

Загальновиробничі та загальногосподарські витрати розподіляють між об’єктами планування витрат пропорційно загальній сумі прямих витрат без урахування вартості насіння у витратах з рослинництва, кормів — з тваринництва, сировини, матеріалів і напівфабрикатів — на промислових виробництвах. Загальновиробничі витрати за галузями розподіляють тільки на продукцію відповідної галузі. При цьому частину цехових витрат з рослинництва відносять на витрати по закладанню і вирощуванню багаторічних насаджень.

Загальногосподарські витрати відносять на витрати з рослинництва, тваринництва, підсобних промислових виробництв, а також на собівартість тієї частини продукції (робіт, послуг) обслуговуючих виробництв, які виконані на стороні або для потреб капітального будівництва. Загальногосподарські витрати не відносять на витрати допоміжних виробництв (автопарк, гужовий транспорт, електрогосподарство тощо), зрошення, осушення земель, на утримання і використання тракторів і самохідних машин, які підлягають подальшому розподілу, а також на громадське харчування, житлово-комунальне господарство й об’єкти культурно-побутового призначення.