- •Г.Г.Осадча, доцент, к. Е. Н.
- •Анотація Розвиток України на сучасному етапі характеризується становлення ринкової економіки, її інтеграцією у систему світових економічних відносин.
- •Структура дисципліни
- •4. Бюджетне планування і контроль
- •Основна частина
- •Теоретична частина
- •1.1. Зародження та розвиток виробничого та управлінського обліку.
- •1.2. Визначення суті управлінського обліку.
- •1.3. Види обліку. Взаємозв’язок фінансового і управлінського обліку.
- •Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку
- •1.4. Предмет, метод, мета та основні завдання управлінського обліку
- •1.5. Основні принципи управлінського обліку
- •Практична частина Завдання 1.1.
- •Завдання 1.2.
- •Завдання 1.3.
- •Контроль знань
- •Тестові завдання
- •Тема 2. Склад витрат виробництва, їх групування та класифікація
- •Теоретична частина
- •2.1. Класифікація витрат у фінансовому обліку
- •2.2. Поглиблена класифікація витрат в управлінському обліку
- •Практичні завдання Завдання 2.1.
- •Завдання 2.2.
- •Завдання 2.3.
- •Завдання 2.4.
- •Завдання 2.5.
- •Завдання 2.6.
- •Контроль знань
- •Тестові завдання
- •Тема 3. Методи обліку витрат і калькулювання фактичної собівартості продукції
- •Теоретична частина
- •3.1. Позамовний метод обліку витрат.
- •Приклад 3.1.
- •Калькуляція за січень 2002 року виготовлення 30 шт.
- •3.2. Попередільний метод обліку витрат
- •3.2.1. Метод фіфо
- •Приклад 3.2.
- •3.2.2. Метод середньої зваженої
- •Розрахунок собівартості еквівалента зразка готової продукції переділу б (грн.)
- •3.3. Нормативний метод обліку витрат
- •Вартість сировини
- •Планова калькуляція виробництва 1 шт. Каравая “Святковий”
- •Господарські операції за січень 2002 року по виробництву 1100 шт. Караваїв “Святковий”
- •Рахунок №26 “Готова продукція”
- •Рахунок №23 “Виробництво”
- •Рахунок №901 “Собівартість реалізованої готової продукції”
- •Рахунок №23 “Виробництво”
- •Рахунок №26 “Готова продукція”
- •Рахунок №901 “Собівартість реалізованої готової продукції”
- •Калькуляція виробництва 1 шт. Каравая “Святковий”
- •Практична частина Завдання 3.1.
- •Завдання 3.2.
- •Завдання 3.3.
- •Завдання 3.4.
- •Завдання 3.5.
- •Контроль знань
- •Тема 4. Бюджетне планування і контроль
- •Теоретична частина
- •4.1. Фінансове планування і бюджетування
- •4.2 Управління бюджетуванням.
- •4.2.1. Бюджетний комітет.
- •4.2.2. Класифікація статичних бюджетів.
- •Бюджетування “з нуля” (Zero-base budgeting) – метод бюджетування, за якого менеджери кожного разу повинні обґрунтовувати планові витрати так, ніби-то діяльність здійснюється вперше.
- •4.3. Складання і взаємоузгодження бюджетів.
- •4.4. Бюджетний контроль і аналіз відхилень.
- •4.4.1. Бюджетний контроль.
- •4.4.2. Факторний аналіз відхилень.
- •Практична частина Завдання 4.1.
- •Завдання 4.2.
- •Завдання 4.3.
- •Завдання 4.4.
- •Завдання 4.5.
- •Завдання 4.6.
- •Завдання 4.7.
- •Завдання 4.8.
- •Завдання 4.9.
- •Контроль знань
- •Тестові завдання
- •Тема 5. Облік витрат за статтями калькуляції
- •Теоретична частина
- •5.1 Облік матеріальних витрат
- •5.2. Облік витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи
- •5.3. Облік за статтею „Витрати на підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції”
- •5.4. Облік витрат майбутніх періодів
- •5.5. Облік витрат за статтею „Витрати на утримання та експлуатацію устаткування”
- •5.6. Облік браку
- •5.7. Облік та оцінка попутної продукції
- •5.8. Облік за статтею „Загальновиробничі витрати”
- •5.9. Облік витрат допоміжних виробництв.
- •5.10. Особливості калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) комплексних виробництв
- •5.11. Облік незавершеного виробництва.
- •5.12. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції
- •Практична частина Завдання 5.1.
- •Завдання 5.2.
- •Завдання 5.3.
- •Контроль знань
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Калькулювання фактичної собівартості продукції
- •Теоретична частина
- •6.1. Сутність собівартості та види собівартості за етапами формування витрат
- •6.2. Предмет, мета і основні завдання калькулювання
- •6.3. Види калькуляцій
- •6.4. Способи калькуляції
- •6.5. Об’єкти обліку витрат і об’єкти калькулювання та їх взаємозв’язок
- •Приклади об’єктів обліку витрат
- •6.6. Організація системи калькулювання промислового підприємства
- •Практична частина Завдання 6.1.
- •Завдання 6.2.
- •Завдання 6.3.
- •Контроль знань
- •Тестові завдання
- •Тема 7. Облік доходів та результатів діяльності: управлінський аспект
- •Теоретична частина
- •7.1 Норма прибутку та фактори, що впливають на його величину
- •7.2. Валовий доход підприємства
- •7.3. Визначення, оцінка та класифікація доходів і витрат у звіті про фінансові результати
- •7.4. Оцінка доходу
- •Практична частина Завдання 7.1.
- •Завдання 7.2.
- •Завдання 7.3.
- •Контроль знань
- •Тема 8. Вдосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
- •Теоретична частина
- •8.1. Поняття про центри витрат та центри відповідальності, методика та техніка їх визначення.
- •Класифікація центрів відповідальності
- •8.2. Система „стандарт-кост” як зарубіжний аналог нормативного методу
- •Основні відмінності нормативного методу від системи “стандарт - кост”.
- •8.3. Облік і калькулювання собівартості продукції за неповними витратами („директ–костинг”)
- •8.4. Калькулювання за основними видами діяльності
- •Приклади факторів витрат,
- •Практична частина Завдання 8.1.
- •Завдання 8.2.
- •Завдання 8.3
- •Завдання 8.4.
- •Завдання 8.5.
- •Завдання 8.6.
- •Завдання 8.7.
- •Завдання 8.8.
- •Контроль знань
- •Тестові завдання
- •Тема 9. Аналіз взаємозв‘язку витрат, обсягів виробництва і прибутку. Рішення, що стосуються ціноутворення
- •Теоретична частина
- •9.1. Формування ціни та рентабельності продукції
- •9.2. Організація обліку витрат і результатів за системою “директ костинг”. Інтеграція управлінського і фінансового обліку
- •9.3. Методи обчислення взаємозв’язку “Витрати-Обсяг-Прибуток”
- •Фінансові результати в критичній точці
- •Фінансовий звіт
- •9.4.”Директ-костинг” і цінова політика підприємства
- •9.5. Ухвалення управлінських рішень
- •Витрати підприємства на виробництво і реалізацію одиниці виробу
- •Розрахунок маржинального доходу на одиницю виробу
- •Розрахунок прибутку підприємства після зміни в асортименті
- •Практична частина Завдання 9.1.
- •Завдання 9.2.
- •Завдання 9.3.
- •Контроль знань
- •Тестові завдання
- •Перелік використаних джерел
9.3. Методи обчислення взаємозв’язку “Витрати-Обсяг-Прибуток”
Аналіз «витрати — обсяг — прибуток» часто називають аналізом величин в критичній точці. Під критичною точкою розуміється та точка обсягу продажів, в якій витрати рівні виручці від реалізації всієї продукції.
Мета аналізу величин в критичній точці полягає в знаходженні рівня діяльності (обсягу виробництва), коли виручка від реалізації стає рівній сумі всіх змінних і постійних витрат, причому прибуток організації рівний нулю, тобто це той обсяг продажів, при якому підприємство не має ні прибутку, ні збитку. Таким чином, критичною є точка, з якої організація починає заробляти прибуток. Цю точку називають також «мертвою», або точкою беззбитковості, або точкою рівноваги. В літературі часто можна зустріти позначення цієї точки як точки рентабельності.
Для обчислення взаємозв'язку «витрати — обсяг — прибуток» використовуються три методи: рівнянь, маржинального прибутку і графічний.
Розглянемо кожний з цих методів на конкретному прикладі.
Організація планує продавати на ринку авторучки. Вона може купувати за 0,8 грн., а продавати по 1 грн. за кожну. Одноразова орендна плата за місце (умовно) складає 20 грн. Скільки ручок потрібно продати, щоб досягти критичної точки?
Метод рівняння. Будь-який звіт про фінансові результати може бути представлений у вигляді наступного рівняння:
Виручка - Змінні витрати - Постійні витрати = Чистий прибуток.
Звернемося до нашого прикладу. Хай Х = кількості одиниць, які необхідно продати, щоб досягти критичної точки.
1Х-0,8Х-20 = 0
0,2Х = 20 грн.;
Х = 20 грн. / 0,2 грн. = 100 одиниць.
Метод маржинального доходу — це модифікація попереднього. Маржинальний дохід =виручка від реалізації - змінні витрати.
Маржинальний дохід на одиницю = ціна - питомі змінні витрати: 1 грн.–0,8 грн. = 0,2 грн.
Критична точка визначається шляхом розподілу постійних витрат на маржинальний дохід на одиницю: 20 грн. / 0,2 грн. = 100 грн.
Звіт про фінансові результати в критичній точці може бути представлений в наступному вигляді, показаному в табл. 9.1.
Таблиця 9.1
Фінансові результати в критичній точці
Показник |
Всього, грн. |
На одиницю, грн. |
Виручка (1 грн. х 100 од.) |
100 |
1 |
Змінні витрати (0,8 грн. х 100 од.) |
80 |
0,8 |
Маржинальний дохід |
20 |
0,2 |
Постійні витрати |
20 |
- |
Чистий прибуток |
0 |
- |
Графічний метод. Графік показує взаємозв'язок виручки (доходів), витрат, обсягу продукції, прибутків (збитків).
Складемо комплексний графік (мал.9.1).
Щоб нанести на графік лінію змінних витрат, необхідно вибрати відповідний обсяг, наприклад 180 одиниць. Знайдемо точку витрат, відповідну даному об'єкту: 0,8 грн. х 180 од. = 144 грн. (точка А).
Щоб нанести постійні витрати, наголосимо на вертикальній осі на точці, відповідній 20 грн. (точка В), також відкладемо 20 грн. від 180 грн. (точка С). Використовуючи ці дві точки, накреслимо лінію постійних витрат паралельно лінії змінних витрат. Лінія ВС показує загальну суму витрат.
Щоб нанести на графік лінію виручки, візьмемо той же обсяг продажів (180 одиниць). Нанесемо точку Д, одержану від множення ціни за одиницю на обсяг (1 грн. х 180 од. = 180 грн.). Проведемо лінію виручки через точки Д і О (мал.1).
Критична точка (мертва точка або точка перелому) утворюється від перетину лінії виручки (ОД) і лінії сумарних витрат (ВС).
Грн
Прибутковість
Маржинальні витрати
Постійні витрати
Критична точка
Змінні витрати
Збитковість
Обсяг
Мал. 9.1. Комплексний графік
Зверніть увагу, що на графіку видно прибутковість і збитковість при різних варіантах обсягу. Достовірність картини у кожному окремому випадку залежить від точності зображення ліній.
Помітьте, що виручка і змінні витрати змінюються прямо пропорціонально щодо фізичного обсягу, тоді як постійні витрати незмінні при будь-якому обсязі.
Дуже часто для ефективнішого управління організацією потрібна інформація про те, скільки товару необхідно продати, щоб одержати певний розмір прибутку (наприклад, 16 грн.). Аналіз «витрати — обсяг — прибуток» може допомогти керівництву в рішенні цього питання. Спробуємо знайти відповідь різними способами.
Почнемо з методу рівняння.
Нехай Х — це кількість ручок, яку необхідно продати, щоб одержати заданий прибуток. Тоді: Виручка-змінні витрати-постійні витрати = Заданий прибуток.
1Х-0,8Х-20 грн. = 16 грн.;
0,2Х = 36 грн.;
Х = 36 грн. / 0,2 грн. = 180 одиниць.
Фінансовий звіт матиме вигляд, показаний в табл. 9.2.
Таблиця 9.2
