Основні відмінності нормативного методу від системи “стандарт - кост”.

Область порівняння	Нормативний метод	Система “стандарт - кост”
1	2	3
Облік змін	Ведеться поточний облік змін норм в розрізі причин та винуватців	Поточний облік змін норм не ведеться
Облік відхилень від норм прямих витрат	Відхилення документуються та відносяться до складу витрат виробництва	Відхилення документуються та відносяться на винних осіб та фінансові результати
Облік відхилень від норм непрямих витрат	Змінні витрати відносяться на виробничу собівартість в сумі фактично здійснених, постійні розподілені на со-бівартість, а нерозподілені на собівартість реалізованої продукції	В межах норм на собівартість, а понаднормативні на фінансові результати
Ступінь регламентації	Регламентований – розроблені загальні й галузеві стандарти та норми	Нерегламентований – немає єдиної методики встановлення стандартів і ведення облікових регістрів

8.3. Облік і калькулювання собівартості продукції за неповними витратами („директ–костинг”)

Дана система являє собою метод зрізаної (неповної) собівартості. Всі витрати поділяються на змінні та постійні.

В Плані рахунків України облік витрат та результатів передбачає застосування на практиці основної ідеї „директ-костингу” - розподіл загальних витрат за ознакою їх взаємозв’язку з виробництвом і калькулюванням на цій основі неповної(обмеженої) собівартості за носіями витрат.

Всі витрати звітного періоду в українському Плані рахунків поділені на виробничі, обумовлені здійсненням виробничого процесу, і періодичні, більше пов’язані з тривалістю звітного періоду. Прямі виробничі витрати обліковуються по дебету рахунку 23”Виробництво”,непрямі виробничі витрати-по дебету рахунку 91”Загальновиробничі витрати” з кредиту рахунків виробничих та фінансових ресурсів кінці звітного періоду в розрахунок собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг),крім прямих виробничих витрат, включаються й непрямі виробничі витрати, які обліковувались протягом звітного періоду на рахунку 91”Загальновиробничі витрати”, що відображається записом по дебету рахунків 23”Виробництво” і кредиту рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. Періодичні ж витрати, які збиралися на рахунках 92”Адміністративні витрати”,93”Витрати на збут”,94”Інші операційні витрати” та ін., за цим варіантом не включаються до собівартості об’єктів калькулювання, а списуються в кінці звітного періоду на рахунок 79”Фінансові результати”.

Маржинальний дохід розраховується:

Маржинальний	=	Виручка від	-	Змінні
дохід		реалізації		витрати

Операційний	=	Маржинальний	-	Постійні
прибуток		дохід		витрати

Коли маржа з змінних витрат тільки відшкодовує суму постійних витрат, досягається “мертва точка” або точка критичного обсягу, коли фінансовий результат дорівнює нулю.

Порівняємо методику визначення операційного прибутку за системи калькулювання повних витрат та системи калькулювання “директ - костинг”

(грн.)

Система калькулювання повних витрат	Система калькулювання “директ – костинг”
1. Виручка 120000	Виручка 120000
2. Виробнича собівартість 60000	Змінні виробничі витрати 42000
Адміністративні витрати 20000	Змінні адміністративні витрати 8000
4. Витрати на збут 18000	Змінні витрати на збут 11000
	Маржинальний дохід 56000
	Постійні виробничі витрати 18000
	Постійні адміністративні витрати 12000
	Постійні витрати на збут 4000
Операційний прибуток 22000 (1-2-3-4)	Операційний прибуток 22000

Переваги: дана система дає можливість розмежувати змінні та постійні витрати, визначити релевантність витрат та вплив на них; дана система застосовується для розробки поточних управлінських рішень (квартал, місяць); спрощується калькулювання собівартості за центрами відповідальності.

Недоліки: дана система калькулювання не застосовується для визначення фінансового результату у фінансовому звіті (законодавчо); ускладнюється процес обліку, оскільки спочатку необхідно провести класифікацію на змінні і постійні і вести їх облік у відповідності з класифікацією, що викликає додаткові фінансові витрати (заробітна плата, кількість працюючих); для потреб довгострокового планування та інших потреб управління необхідно паралельно розподіляти постійні накладні витрати в позасистемному порядку; при переході від системи повного розподілу витрат до системи „директ-костингу” виникають серйозні проблеми у визначенні суми податку на прибуток; аналогічні труднощі виникають і в питаннях оцінки запасів при складанні звітів для власників акцій.