Класифікація центрів відповідальності

1. Залежно від процесу виробництва

1.1. Основні – організують контроль за місцем виникнення витрат

1.2. Функціональні – забезпечують контроль над витратами, що виникли в багатьох місцях, але під контролем одного менеджера

2. Залежно від внутрішнього механізму

2.1. Госпрозрахункові – співпадають з місцями виникнення витрат

2.2. Аналітичні

3. За характером відповідальності

3.1 Центр витрат – керівник відповідає тільки за витрати

3.2 Центр доходів – керівники відповідають за виручку від реалізації продукції (робіт, послуг) та за витрати пов’язані з її реалізацією

3.3 Центр прибутку – керівники відповідають не тільки за витрати, але й за фінансові результати своєї діяльності

3.4 Центр інвестицій – керівник відповідає за витрати та результати інвестиційного процесу, ефективність використання капітальних вкладень.

Побудова обліку витрат відповідно до організаційної структури дозволить пов'язати діяльність та відповідальність конкретних осіб з результатами роботи всього підприємства. В цьому випадку важливим є принцип відповідності кошторисів структурних підрозділів загальних кошторисам підприємства. В практиці підприємств, що працюють в умовах ринку, намітилися наступні підходи до побудови аналітичних рахунків управлінського обліку: за центрами виникнення витрат; за центрами відповідальності за витрати, що виникають; за центрами рентабельності.

Центри виникнення витрат - це окремі структурні підрозділи підприємства, в яких можна організувати нормування, планування та облік витрат виробництва з метою спостереження, контролю та управління витратами виробничих ресурсів, а також оцінки їх використання.

В економічній літературі та на практиці розглядаються два підходи до вибору складу витрат, що групуються за місцями їх виникнення:

прямі та непрямі витрати, пов'язані із роботою даного підрозділу, служби, видом діяльності;

непрямі витрати, що виникають в даному підрозділі та носять загальний для всіх видів продукції характер і не можуть бути віднесені на окремий вид продукції прямим шляхом.

Прямі витрати обліковують за видами продукції без їх узагальнення за місцями виникнення витрат.

Центр відповідальності - це таке групування витрат, яке дозволяє поєднувати в одному обліковому процесі місця виникнення витрат: (виробництво, цех, дільницю, бригаду) з відповідальністю їх керівників.

Центр рентабельності - різновид центрів відповідальності, в яких дохід є грошовим виразом виготовленої продукції; витрати — грошовий вираз використаних ресурсів, а прибуток - різниця між доходом та витратами.

8.2. Система „стандарт-кост” як зарубіжний аналог нормативного методу

„Стандарт - кост” – це заздалегідь визначені або передбачені кошториси витрат на виробництво одного виробу або декількох виробів одного виду протягом певного звітного періоду та попереднього періоду, з яким порівнюють фактичну собівартість.

Стандартні норми – це науково – обґрунтована величина, яка отримана внаслідок аналізу та розрахунку необхідних матеріалів, виробничих технологій, витрат часу на виконання операцій, передбачених технологією, вартості продукції за різних умов та при правильному виборі обладнання.

Основні норми – це постійні, норми які залишаються незмінними протягом достатньо довгого періоду.

Ідеальні норми – це мінімальні витрати в ідеальних умовах виробництва.

Поточні норми – це оптимальні заплановані витрати, які забезпечують заплановану ефективність виробництва.