4.4.2. Факторний аналіз відхилень.

Найважливішими аспектами обліку витрат за центрами відповідальності є встановлення нормативних витрат і оцінка результатів шляхом порівняння фактичних витрат з нормативними. Аналіз відхилень проводиться для оцінки ефективності роботи підрозділів і якості складання бюджетів. Відхилення розраховуються по кожному центру витрат і по кожній групі витрат.

Поточний контроль і аналіз відхилень сприяє своєчасному їх виявленню в ході технологічного процесу виробництва та дає можливість розробляти оперативні управлінські рішення по усуненню відхилень.

В економічному аналізі застосовуються загальноприйняті методи і прийоми аналізу відхилень, але найбільша перевага надається факторному аналізу відхилень.

Мета факторного аналізу відхилень – це визначення і оцінка кожної причини та кожного фактора, що приводять до виникнення відхилень.

Відхилення фактичних змінних витрат від планових виникають внаслідок дії трьох основних факторів:

1. Зміна обсягів виробництва. На зміну обсягів виробництва впливає попит на продукцію, забезпеченість підприємства виробничими ресурсами і виробничими потужностями тощо;

2. Зміна цін на ресурси. Ціни на ресурси в ході виконання бюджету можуть бути змінені внаслідок нестабільності ринку на матеріальні ресурси, зміни законодавства щодо тарифів по оплаті праці та відрахувань на соціальне страхування тощо;

3. Зміна норм витрат на одиницю продукції. Норма витрат може бути змінена на підставі впровадження нових науково обґрунтованих норм витрат, часткової зміни рецептури на продукцію, заміни технологічного обладнання, браку продукції, невідповідність якості тощо.

Метод ланцюгових підстановок дає наступні формули розрахунку відхилень змінних витрат:

відхилення за рахунок зміни обсягів виробництва (∆В_Q) - ∆В_Q = (Q_Ф - Q_П)Н_ПЦ_П;

відхилення за рахунок зміни цін (∆В_Ц) - ∆В_Ц = Q_Ф(Ц_{Ф –} Ц_П)Н_П;

відхилення за рахунок зміни норм (∆В_Н) - ∆В_{Н =} Q_Ф Ц_Ф(Н_Ф – Н_П),

де Q_П, Q_Ф – планові і фактичні обсяги виробництва, од.; Н_П, Н_Ф – планова і фактична норма витрат ресурсу на одиницю продукції; Ц_П, Ц_Ф – планова і фактична ціна за одиницю ресурсу.

Для постійних виробничих накладних витрат розраховується загальна сума відхилень:

∆НВП = НВП_Ф - НВП_П, де:

∆НВП - відхилення постійних виробничих накладних витрат, грн.;

НВП_Ф – фактична величина постійних виробничих накладних витрат, грн.;

НВП_П – планова величина постійних виробничих накладних витрат, грн.

Відхилення за рахунок зміни обсягів виробництва можна поділити на дві групи: відхилення по потужності і відхилення по ефективності:

відхилення по потужності (∆ВП_Q) - ∆ВП_Q = (ОЗ_Ф – ОЗ_П)Ф_П;

відхилення по віддачі основних засобів (∆ВФ_Q) - ∆ВФ_Q = ОЗ_Ф(Ф_Ф – Ф_П),

де ОЗ_П, ОЗ_Ф – планова та фактична вартість основних виробничих засобів; Ф_П, Ф_Ф – планова і фактична віддача основних виробничих засобів.

Розрахунок відхилень методом ланцюгових підстановок дає можливість з’ясувати які саме відхилення необхідно досліджувати. В нашому прикладі не потрібно досліджувати відхилення за рахунок зміни обсягу виробництва, але особливу увагу необхідно приділити відхиленням за рахунок зміни норм витрат.

При дослідженні постійних загальновиробничих накладних витрат порівнюються по кожній статті витрат кошторисні та фактичні витрати.

Дослідження відхилень можуть проводитися в наступній послідовності: факторний аналіз відхилень; класифікація витрат по відхиленням на релевантні та нерелевантні; визначення доцільності дослідження релевантних відхилень; встановлення послідовності аналізу релевантних відхилень; визначення наукових методів деталізації дослідження відхилень; підготовка рекомендацій бюджетному комітету по усуненню відхилень.