4.2 Управління бюджетуванням.

4.2.1. Бюджетний комітет.

Управління бюджетуванням здійснює на підприємстві бюджетний комітет.

Бюджетний комітет – це робочий орган, що забезпечує розробку та узгодження бюджетів.

Комітет очолює керівник підприємства. За підготовку бюджетів відповідають: відділ маркетингу; виробничий відділ; відділ постачання; відділ праці і заробітної плати; планово-економічний відділ; фінансовий відділ; бухгалтерія; відділ головного механіка; відділ головного енергетика; технічний відділ; менеджери виробничих структурних підрозділів підприємства.

Керівник підприємства призначає персонально бухгалтера-аналітика відповідального виконавця для складання інструкції про порядок розробки, узгодження та затвердження бюджетів. Інструкція затверджується керівником підприємства.

Мал. 4.1. Схема управління бюджетуванням.

Процес управління бюджетуванням включає наступні етапи, мал. 4.1. діагностика; пропозиції; впровадження.

На етапі діагностики проводиться аналіз внутрішніх та зовнішніх інформаційних потоків, асортиментний аналіз, аналіз планування і обліку витрат, аналіз управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, аналіз фінансового стану.

Процес планування починається з визначення “вузького місця” і його планування в першу чергу. Для більшості підприємств це будуть обсяги продажу і асортимент продукції, але існує ряд галузей промисловості де “вузьким місцем” буде забезпеченість сировиною і основними матеріалами. Наприклад, в молочній промисловості, м’ясній промисловості першим складається бюджет закупівлі сировини, остільки обмежений вітчизняний ринок молочної та м’ясної сировини. Таке ж саме становище в рибній, олієжировій промисловості тощо.

В ряді галузей промисловості “вузьким місцем” можуть бути наявність виробничих потужностей або кваліфікованої робочої сили.

На етапі пропозиції проводиться фінансове планування, попереднє складання бюджетів, їх узгодження з вищим керівництвом, аналіз та внесення відповідних коректив та затвердження бюджетів.

Етап впровадження – це доведення затверджених бюджетів до відповідних підрозділів та контроль їх виконання керівниками бюджетних центрів.

4.2.2. Класифікація статичних бюджетів.

Статичний бюджет (negotiated static budget) – це бюджет, тобто план, що не передбачає зміни обсягів виробництва, норм і нормативів витрат, що встановлені на початку планового періоду.

Виділяють наступні статичні бюджети: бюджет через прирощення; пріоритетний бюджет; бюджет „з нуля”.

Бюджетування через прирощення – це складання бюджетів на основі результатів, що досягнуті в попередньому періоді.

Суть даного методу полягає в тому, що при складанні бюджету на майбутній період в основу розрахунку беруться дані (планові або фактичні) попереднього бюджетного періоду і корегуються з врахуванням зміни цінової, податкової політики тощо.

Перевагами цього методу є: можливість заощадження постійних загальновиробничих та адміністративних витрат, остільки не переглядаються норми витрат матеріальних ресурсів, нормативи витрат на оплату праці, методи нарахування амортизації тощо, а відповідно не потрібно збільшувати фонд оплати праці працівникам, що займаються нормуванням витрат та складанням бюджетів.

При бюджетуванні через прирощення в основному нехтуються дані аналізу ефективності використання змінних виробничих витрат (ефективності використання матеріальних, трудових ресурсів, ефективності використання основних засобів тощо). Враховуючи, що частка змінних виробничих витрат в більшості галузей промисловості складає 60-80% виробничої собівартості при бюджету ванні через прирощення підприємство може втратити вагомий обсяг прибутку.

Пріоритетне бюджетування – подібне на бюджетування через прирощення, але додатково проводиться аналіз варіантів зменшення або збільшення бюджетних сум окремих витрат. Наприклад, підприємство розглядає альтернативу оновлення асортименту продукції, впровадження нормативів витрат на нові види продукції і при цьому збільшення матеріальних витрат на 10%. Така зміна відповідно викликає перегляд кваліфікаційного складу виробничого персоналу, тарифних ставок виробничих робітників та витрат на оплату праці. Така техніка бюджетування спонукає менеджерів більш уважно обдумувати свої рішення і проводити часткове оновлення норм і нормативів окремих витрат. Пріоритетне бюджетування можна розглядати як компроміс між бюджетуванням через прирощення та бюджетуванням з „нуля”.