3. Основні напрями впливу державного боргу на фінансову безпеку держави.

Елементом фінансової безпеки є бор­гова безпека. Державний борг України поділяється на внутрішній та зовнішній. Рівень державного боргу та спосіб його фінансування істотно впливають на за­гальні кредитні умови країни, розвиток інфляційних процесів, обмінний курс, приплив капіталу, іноземні інвестиції, до­віру підприємців і споживачів.

Серед індикаторів боргової безпеки можна виділити співвідношення:

обсягу іноземних кредитів і річного обсягу експорту держави;

валового розміру державного зовніш­нього боргу і річного експорту товарів і послуг;

суми на обслуговування зовнішнього боргу і загальних валютних надходжені країни або вартості експорту товарів;

короткострокової зовнішньої заборго ваності та поточних бюджетних надход жень;

річної суми іноземних позик під дер жавні гарантії і доходної частини державного бюджету;

суми державного боргу в іноземнії валюті і ВВП;

обсягу державного боргу і грошової маси в обігу;

зростання державного боргу за рік і річного обсягу державних капітальних вкладень тощо.

За оцінками фахівців, економічно без­печним для держави є обсяг іноземних кредитів, що не перевищує 70 % обсягу її річного експорту. За іншими оцінками, межею небезпеки вважається перевищен­ня суми боргу порівняно з експортом у 2 ра­зи, підвищеної небезпеки — в 3 рази.

Міністерство фінансів України у своїй діяльності вдається до аналізу таких спів­відношень:

суми державного зовнішнього боргу до ВВП (критичний рівень становить 80-100 %);

планових платежів з обслуговування дер­жавного боргу до вітчизняного експорту (ліквідна позиція дає оцінку платоспро­можності на найближчу перспективу, кри­тичний рівень становить 20-25 %);

дисконтованої вартості боргу до екс­порту — довгострокова платоспромож­ність (критичний рівень становить 200— 250 %);

запланованих платежів з обслуговуван­ня боргу до суми бюджетних доходів — навантаження на бюджет (критичний рі­вень - 25-30 %).

Крім того, під час аналізу враховують заборгованість із обслуговування держав­ного зовнішнього боргу, що складається з платежів зі сплати відсотків за кредитами та інших безпосередньо пов'язаних з цим витрат. Критичним рівнем при цьому вва­жають заборгованість, що дорівнює міні­мальній сумі заборгованості із суверен­них зобов'язань, за наявності якої може бути оголошений дефолт.

Необхідним і важливим кроком у реалізації боргової політики уряду Украї­ни є скорочення зовнішніх запозичень у структурі державного боргу, зміна си­туації, коли понад 70 % боргів держави є зовнішніми. Тривале збе­реження такої структури державного боргу становить значну загрозу фінансовій безпеці країни, хоча пояснюється, зокрема, тим, що відсоткові ставки на ринку внутрішніх державних запозичень залишаються до­сить високими порівняно із зовнішніми.

Необхідно акумулювати державний борг у стійкій іноземній валюті — це зменшить ризики його зростання відповідно до чинників зміни курсу резервних валют на світовому валютному ринку.

Щоб досягти економії бюджетних коштів на обслуговування внутрішніх бор­гових зобов'язань держави, уряд вдається до дострокового погашення великих боргів, зокрема облігацій, що належать НБУ, за рахунок дешевших за­позичень. Політика заміщення великих боргових зобов'язань дешевшими вияв­ляється досить ефективною за умов чітко визначеного й обгрунтованого вибору позик, які погашаються в першу чергу.

В Бюджетно­му кодексі України визначено, що величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % від фактичного обсягу ВВП, це значно завищений показник для України на сучасному етапі розвитку її фінансової системи, таке значення має відповідати рівню 30—35 % ВВП.

Отже, з метою утримання боргового навантаження в економічно безпечних межах пріоритетними завданнями державної боргової політики в середньостроковій та довгостроковій перспективі є встановлення стабільного і безпечного спів­відношення державного боргу до ВВП; пошук ефективних умов запозичення коштів із точки зору мінімізації вартості боргу; своєчасне й у повному обсязі ви­конання зобов'язань за державним боргом. Ці заходи сприятимуть підвищенню кредитного рейтингу України як позичальника на світових фінансових ринках.

Необхідно забезпечити мінімізацію вартості й утримання обсягу боргу в еко­номічно безпечних межах; застосування у процесі управління державним боргом операцій із дострокового погашення та інших активних операцій з управління державним боргом для поліпшення його структури та зменшення боргового на­вантаження на економіку; недопущення неефективного й нецільового викорис­тання запозичених коштів і підвищення ефективності їхнього використання.

При здійсненні боргової політики треба додержуватися основних принци­пів: підтримання оптимальної структури державного боргу за валютою погашен­ня, за термінами погашення, за співвідношенням внутрішньої і зовнішньої скла­дової, видами відсоткових ставок, вартістю обслуговування; забезпечення режиму безумовного виконання державою усіх зобов'язань перед інвесторами і кредиторами, які держава, як позичальник, узяла на себе при укладенні договорів пози­ки; мінімізації ризиків на ринку державної заборгованості: ризику достатності фі­нансових ресурсів для обслуговування боргу, процентного, валютного, операцій­ного, юридичного ризику та ін.