19 Лекцї з курсу «Фінанси»

Тема 15: Фінансова безпека держави

1. Поняття фінансової безпеки держави як найважливішої складової економічної безпеки. Складові фінансової безпеки держави.

2. Бюджетна безпека держави та її показники.

3. Основні напрями впливу державного боргу на фінансову безпеку держави.

4. Інфляційні процеси, стабільність валютного курсу і золотовалютні резерви у контексті фінансової безпеки держави.

5. Зв’язок фінансового ринку з фінансовою безпекою держави.

6. Фактори, що становлять загрозу фінансовій безпеці України.

1. Поняття фінансової безпеки держави як найважливішої складової економічної безпеки. Складові фінансової безпеки держави.

Економічна безпека держави являє собою комплексну систему, що створюється завдяки виконанню визначеної кількості дій, і, відповідно, має багато відгалужень (напрямків): демографічний, екологічний, ресурсний, питноводний, харчовий, енергетичний, фінансовий та інші.

Економічна безпека - стан держави, при якому для її економіки та мешканців забезпечені умови нормального існування, який характеризується слабкими конфліктами, що не здатні викликати серйозні занепокоєння або труднощі економічного або соціального характеру.

Фінансова безпека передбачає захищеність фінансових інтересів держави та інших суб'єктів господарювання. Саме вона тісно пов'язана з іншими складовими економічної безпеки, від її рівня залежить інвестиційний клімат у державі. Зумовлена вона стабільністю грошово-кредитної, бюджетної та валютної систем, залежить від багатьох факторів, найважливіші з яких такі:

Розподіл державного бюджету;

Стійкість банківської системи, національної валюти;

Стан зовнішньої та внутрішньої заборгованості;

Дефіцит платіжного балансу.

Основні підходи до розробки концепції фінансової безпеки України були викладені завідувачем відділу Ради національної безпеки і оборони України, доктором економічних наук М. Єрмошенком: фінансовою безпекою є такий стан фінансово-кредитної сфери, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Основна мета фінансової безпеки держави полягає у постійному підтриманні наведеного стану фінансово-кредитної сфери.

Фінансову безпеку будь-якої держави визначає насамперед її фінансова незалежність. При цьому великого значення набуває розмір зовнішньої допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку.

Рівень фінансової безпеки зумовлений: ступенем розвитку ринку капіталів на якому обертається велика кількість акцій реально фінкціонуючих субєктів господарювання, діють численні фінансові інститути; мірою відкритості внутрішнього ринку; розмаїттям фінансових інструментів; схильності населення до операцій з фондовими цінностями; концентрацією інтеллектуальних ресурсів, задіяних у розвитку фінансового ринку.

Багато в чому фінансова безпека держави визначається характером фінансово-кредитної політики, яку вона провадить, причому, як внутрішньої, так і зовнішньої.

Фінансова безпека держави значною мірою залежить від формування Державного та місцевих бюджетів, стану її платіжного балансу, співвідношення грошей в офіційній та тіньовій економіці, ступеня повернення обігових грошей до банків, валютних коштів.

У січні 1997 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про основи національоної безпеки України». У цьому документі економічна безпека (безпека в економічній сфері) розглядається як складова національної безпеки. До неї віднесені такі напрями державної політики національної безпеки: недопушення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів, перетікання їх у тіньову економіку; контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямованою на підтримку важливих для України пріорітетів та захист вітчизняного виробника; боротьба з протиправною економічною діяльністю, протидія неконтрольованому вливу національних, матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних, та інших ресурсів.

Але це вузький підхід до визначення змісту економічної безпеки, який зводиться за суттю до боротьби з економічною злочинністю та контролю за зовнішньоекономічною діяльністю. Суть економічної безпеки значно ширша. Окремо безпеку у фінансово-кредитній сфері названа Концепція не визначає. Серед загроз національній безпеці в економічній сфері у Концепції наведено лише три складові фінансової безпеки: нерозвязаність проблеми фінансової залежності національної економіки від інших країн; неконтрольований відплив за межі України фінансових ресурсів; фінансовий аспект криміналізації суспільства та діяльності тіньових структур.

Зрозуміло, що фінансова безпека є ґрунтовною складовою економічної безпеки держави. На фінансах базується будь-яка економіка, фінанси - кров економічної системи держави. Фінансова безпека має входити окремою підсистемою до системи економічної безпеки і так само Концепція фінансової безпеки - до Концепції економічної безпеки.

У структурі концепції фінансової безпеки вирізняються:

1. основна мета і цілі забезпечення фінансової безпеки держави;

2. принципи організації фінансової безпеки;

3. основні методи забезпечення фінансової безпеки;

4. національні інтереси у фінансово-кредитній сфері;

5. загрози фінансовій безпеці;

6. пріорітети у забезпеченні фінансової політики;

7. основні напрями державної політики у сфері фінансової безпеки;

8. система підтримання безпеки у фінансово-кредитній сфері (основні функції, організаційна структура системи, перелік індикаторів, підсистема моніторингу, підсистема аналітично-прогнозного забезпечення, повноваження основних субєктів фінансової безпеки);

9. обгрунтування необхідності розробки Державної стратегії економічної безпеки та її структури.

Фінансовою безпекою є такий стан фінансово-кредитної сфери, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Основна мета фінансової безпеки держави полягає у постійному підтримуванні наведеного стану фінансово-кредитної сфери.

До фінансово-кредитної сфери належать такі її складові (сектори), як грошово-кредитна, валютна, банківська, інвестиційна, бюджетна, фондова, страхова, зовнішньо-економічна. Зрозуміло, що розподіл за вказаними складовими досить умовний, бо всі вони нерозривно повязані між собою в єдину систему - фінансово-кредитну сферу, яка, у свою чергу, входиь до економічної системи держави.

Щодо принципів організації фінансової безпеки, то визначення та безумовне дотримання їх є передумовою створення, та ефективної дільності системи забезпечення безпеки фінансово-кредитної сферит. До таких принципів можна віднести:

1. необхідність розробки й прийняття державної стратегії забезпечення фінансової безпеки у складі відповідних Концепції та програми (може бути окремим документом або входити до складу Державної стратегії економічної безпеки України);

2. визначення і затвердження на державному рівні національних інтересів фінансової безпеки;

3. визначення час від часу (залежно від економічної ситуації), пріорітетів та основних засад державної політики фінансової безпеки;

4. наявність сукупності основних критеріїв фінансово-кредитної сфери з точки зору дотримання її безпеки;

5. необхідність визначення порогових значень індикаторів фінансової безпеки та їх порівняння з поточними;

6. визначення та чітке виконання функції та повноважень субєктів системи фінансової безпеки;

6. необхідність структурного формування та правового оформлення системи фінансової безпеки;

7. посилений моніторинг основних індикаторів безпеки фінансово-кредитної сфери;

До основних методів підтримування фінансово-кредитної безпеки держави на належному рівні можна відвести аналітичну обробку інформації про досвід і заходи з питань безпеки фінансово-кредитної сфери в інших країнах, постійний моніторинг і аналіз умов, чинників та індикаторів фінансової безпеки, прогнозування умов, дії чинників, загроз та значень індикаторів у перспективі, розробку і здійснення конкретних заходів щодо підтримування фінансової безпеки на належному рівні.

Основні (пріорітетні) національні інтереси у фінансово-кредитній сфері на сучасному етапі:

1. забезпечення фінансової стабільності та подолання кризи платежів;

2. зниження державних витрат і бюджетного дефіциту;

3. здійснення реформи податкової системи і посилення її стимулюючого впливу на розвиток виробництва;

4. легалізація тіньової економіки і рішуча боротьба з корупцією;

5. ліквідація заборгованості з заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат;

6. зміцнення національної грошової одиниці і забезпечення її конвертованості;

5. зниження інфляції і доведення її до5% на рік;

5. досягнення і підтримування позитивного зовнішньоторгівельного сальдо та платіжного балансу;

6. створення достатнього золовалютного запасу держави;

7. масштабне і систематичне залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій до розвитку нфціональної економіки;

8. підтримування державного (внутрішнього і зовнішнього) боргу на безпечному рівні;

9. становлення та розвиток міцної еаціональної банківської системи;

10. створення ефективного фондового і страхового ринків.