
- •18 Лекції з курсу «Фінанси»
- •Тема 12. Страхування. Страховий ринок.
- •Об’єктивна необхідність і роль страхування у забезпеченні суспільного відтворення та проведенні соціальної політики.
- •Сутність і специфічні риси (ознаки) страхування як фінансової категорії. Функції страхування.
- •Форми організації фондів страхового захисту, їх переваги і недоліки.
- •Елементи страхування, їх характеристика.
- •Ознаки класифікації страхових відносин, їх зміст. Перестрахування і співстрахування, їх сутність і організація.
- •Галузі страхування та їх характеристика (майнове, особисте, підприємницьких ризиків, страхування відповідальності). Форми страхування.
- •Поняття страхового ринку і його інфраструктура. Зв’язок страхового ринку з фінансовим ринком.
- •Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.
- •Фінансова надійність страховиків та чинники її забезпечення.
Форми організації фондів страхового захисту, їх переваги і недоліки.
Матеріальним втіленням страхового захисту є страховий фонд, тобто певний резерв матеріальних або грошових коштів для покриття збитків, спричинених несприятливими подіями.
Створення страхових фондів, у свою чергу, може здійснюватись у трьох формах:
фонди самострахування;
централізовані страхові резерви;
фонид страховика, або колективні страхові фонди.
Фонди самострахування — створюються у децентралізованому порядку самостійно кожним господарюючим суб'єктом (або фізичною особою) з метою оперативного подолання тимчасових ускладнень в процесі господарювання (життєдіяльності). Це дорога і нераціональна форма. Дорога тому, що кожний суб'єкт повинен витрачати кошти на їх створення в повному обсязі можливих збитків, що зменшує фінансові можливості підприємства щодо операційної діяльності. З цих причин сфера самострахування обмежена мінімальними потребами і виражається насамперед у створенні фінансових резервів суб'єктами господарювання та певного резервування коштів фізичними особами. Існують як в натуральній (насіннєвий, фуражний фонди в сільському господарстві), так і в грошовій формах (резервний капітал, фонд уцінки товарно-матеріальних цінностей). Більш поширена ця форма в банківській сфері, де вищий ступінь ризику і встановлено досить високий рівень відповідальності.
Централізовані страхові резерви утворюються за рахунок загальнодержавних ресурсів як в натуральній (Державний матеріальний резерв при Кабінеті Міністрів України), так і в грошовій формі (Резервний фонд Кабінету Міністрів). Основне призначення - відшкодування збитків і усунення наслідків стихійних лих і аварій, що спричинили великі розрухи і призвели до значних людських жертв. Варто відмітити, що страхова відповідальність держави обмежена лише надзвичайними подіями, тому страховий захист поточної діяльності юридичних і фізичних осіб не може бути повністю перекладений на державу.
Самострахування і централізоване страхове забезпечення можуть здійснюватися в натуральній і грошовій формах. До фінансової системи належать страхові відносини в грошовій формі.
Фонд страховика, який є найбільш універсальною формою страхового захисту і створюється в децентралізованому порядку за рахунок великої кількості його учасників-страхувальників. Грунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Суть відносин страхування полягає в тому, що формування страхових фондів здійснюється за рахунок внесків усіх учасників, а виплата страхових сум - тим страхувальникам, які постраждали внаслідок певних подій і обставин. Витрати юридичних і фізичних осіб при такому страхуванні характеризують їх плату за зниження рівня ризику фінансових втрат. Даний фонд має тільки грошову форму вираження.
Колективне страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. У рамках фонду страховика досягається висока ефективність використання коштів на покриття збитків; у даному випадку збитки розподіляються серед усіх учасників страхування, відбувається значний перерозподіл коштів як в просторі, так і в часі, що в кінцевому підсумку приводить до високої маневреності, оборотності коштів. Порівняно з самострахуванням колективе страхування значно дешевше, оскільки засноване на солідарній відповідальності. Раціональна організація страхової справи означає її надійність і раціональність: з одного боку, наявність централізованих коштів забезпечує високі гарантії відшкодування збитків, з іншого — дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фінансовому ринку.
Страхові відносини між учасниками страхового фонду організовуються через спеціалізовані страхові організації - страхові компанії або страхові товариства (узагальнена назва - страховики).