17 Лекції з курсу «Фінанси»

Тема 11. Фінанси домогосподарств.

1. Сутність фінансів домогосподарств.

2. Джерела формування бюджету домогосподарства і склад його доходів. Форми доходів. Вплив держави на формування доходів домогосподарств.

3. Витрати бюджету домогосподарств, їх класифікація.

4. Обов’язкові платежі домогосподарств.

5. Грошові заощадження домогосподарств та їх розміщення. Роль домогосподарств на фінансовому ринку.

Ключові терміни: фінанси домогосподарств; дохід домогосподарства; бюджетне обмеження домогосподарства; жорсткість бюджетного обмеження домогосподарства; джерела доходів.домогосподарства; форми доходів домогосподарства;номінальні та реальні доходи; заробітна плата; мінімальна заробітна плата; обов'язкові платежі домогосподарства; споживання; заощадження; використовуваний дохід; прожитковий мінімум; фізіологічний мінімум; соціальний мінімум; факторні доходи; заробітна плата; рента; процент; прибуток еконо­мічний; прибуток нормальний; функціональний розподіл доходів; персональний розподіл доходів; трансфертні платежі.

1. Сутність фінансів домогосподарств.

Домогосподарства за своєю економічною сутністю — це господарські структури виняткового типу, діяльність яких грунтується на створенні й використанні фондів фінансових ресурсів. Домогосподарство — економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, яка володіє ресурсами, постачає ними економіку і вико­ристовує отримані за це доходи для купівлі товарів і послуг, які задоволь­няють матеріальні потреби його членів. Домогосподарство як поняття не завжди збігається з поняттям сім'ї, але для простоти аналізу вважають, що кількість домогосподарств у національній економіці дорівнює кількості сімей у країні.

Фінанси домогосподарств - економічні відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян. Фінанси домогосподарства виражаються у формі його індивідуального бюджету.

Фінанси домогосподарств є важливою складовою фінансової системи краї­ни. Ця підсистема найбезпосередніше пов'язана з інши­ми підсистемами фінансової системи. Екон омічна суть і призначення кожної із підсистем найповніше розкривається в їхній взаємо­дії та методах впливу на інші системи економіки держави.

Так, домогосподарства одержують кошти з бюджету та від господарських структур у рахунок оплати праці, процента на капітал та при одержан­ні безоплатних послуг від держави. Зі свого боку домогосподар­ства вносять платежі до бюджету та централізованих фондів, беруть участь у формуванні й використанні страхових фондів, є суб'єктами фінансового ринку.

Доходи домогосподарств поєднують економічний, соціальний і психологічний аспекти. З економічної точки зору доходи розглядають як основне джерело задоволення потреб населення у споживчих товарах та послугах. Саме вони відображають ту частину виробленого у країні продукту, яка спрямовується на споживання населення. Із соціологічної точки зору, доходи виступають як один із факторів, що забезпечує статус особистості. Психологія ставить акцент переважно на тій стороні отримуваних благ, яка є символом для внутрішньої і зовнішньої ідентифікації - самооцінки, соціального визнання у суспільстві.

Доходи домогосподарств в ринковій економіці виконують такі функції:

1. добробуту — забезпечують певний рівень життя насе­лення;

2. мотиваційну — сприяють ефективному включенню до виробничого процесу шляхом створення системи нових сти­мулів;

3. соціальну — формують відповідну якість життя, що охоп­лює умови праці, життя і відпочинку, соціальні гарантії та за­безпеченість, охорону правопорядку і дотримання прав люди­ни, природно-кліматичні умови і стан навколишнього середови­ща, наявність вільного часу й можливості його ефективного ви­користання, а також суб'єктивні відчуття спокою, комфортності та стабільності.

Для фінансів домогосподарств характерними є бюджетне обмеження та жорсткість бюджетного обмеження.

Бюджетне обмеження домогосподарства визначається як обмеженість витрат домогосподарства його доходами.

Слід розрізняти такі поняття, як "зміна бюджетного обмеження домогоспо­дарства в бік збільшення або скорочення", тобто розширення чи звуження бюд­жетного обмеження, і "зміна м'якості/жорсткості бюджетного обмеження домо­господарства", тобто пом'якшення бюджетного обмеження або його посилення.

Зміна бюджетного обмеження домогосподарства в той чи інший бік залежить від багатьох чинників, що прямо чи непрямо впливають на доходи сім'ї: наяв­ності на ринку праці вакансій; фінансової, фізичної спроможності людини здо­бувати відповідну освіту; доступу до різних факторів виробництва та різних дже­рел доходів; зусиль держави з підтримки домогосподарств тощо.

При переході від адміністративно-командної до змішаної економіки спосте­рігаються дві тенденції щодо бюджетного обмеження домогосподарства:

1) його звуження (це пов'язано з тим, що за раніше безкоштовні блага доводиться плати­ти);

2) його розширення (з'явилося багато інших, крім трудових, джерел доходів, стало простіше отримати кредит та ін.).

У колишньому СРСР домогосподарства намагались отримувати якомога більше благ із суспільних фондів споживання, зокрема безкоштовні путівки в будинки відпочинку. Проте можливості домогос­подарств щодо отримання благ із суспільних фондів споживання були різними. Такі блага були доступні одним категоріям населення, котрі мали привілеї, піль­ги, й недоступні іншим.

В умовах становлення ринкового середовища в економіці України внаслідок взаємозумовленої дії об'єктивних та суб'єк­тивних факторів формування доходів населення характери­зується такими тенденціями:

• розширенням структурних складових сімейних доходів;

• поглибленням розриву між номінальними доходами і до­ходами, що є у розпорядженні;

• слабким і нестійким зростанням факторних доходів;

• домінуванням перерозподільчих процесів у створенні до­ходів;

• зростанням частки доходів від реалізації продукції особи­стого підсобного господарства;

• натуралізацією частки отриманих доходів;

• тінізацією доходів з метою ухилення від сплати податків.

Жорсткість бюджетного обмеження домогосподарства у період зародження капіталізму була досить значною: щодо боржників застосовувалися боргові в'язниці, їхнє майно нерідко продавалося для сплати боргів "з молотка". Під час Великої де­пресії 1929—1933 років фахівці, що втратили роботу, та збанкрутілі бізнесмени часто вчиняли самогубство. Жорстким є бюджетне обмеження домашнього гос­подарства й в умовах соціалістичного ладу. Але загалом у XX столітті таке обме­ження істотно пом'якшилось.

Про рівень м'якості бюджетних обмежень свідчить характер взаємовідносин домогосподарства (окремої людини), яке опинилося у скрутному становищі, й інституту підтримки (ІП), що готовий покрити домогосподарству дефіцит кош­тів. Таким ІП можуть стати державний орган, родичі, підприємство. При цьому потрібно розрізняти довгострокові відносини ІП і домогосподарства, які базу­ються на законі, традиції та інших постійних відносинах, що об'єднують ІП та домогосподарство, й епізодичні відносини, котрі виникають унаслідок гострої фінансової потреби. Перший тип взаємин більше стосується розширення бюд­жетного обмеження, а другий — зміни його жорсткості.

Говорячи про співвідношення понять "зміна самого бюджетного обмеження" і "зміна його жорсткості", зазначимо, що навіть при розширенні бюджетного об­меження домогосподарства воно може залишатися таким само жорстким, як і до розширення. За словами відомого американського економіста Я. Корнаї, в надзви­чайних обставинах (наприклад, у разі стихійного лиха, катастрофи) держава надає допомогу. Але з моменту встановлення розмірів одноразової чи систематичної дер­жавної грошової допомоги остання стає складовою частиною доходів домогоспо­дарства, для якого бюджетне обмеження залишається не менш жорстким.

Рівень м'якості/жорсткості бюджетного обмеження домогосподарства залежить також від того, наскільки воно може впливати на розширення цього обме­ження. Є доходи, фактори, що взагалі не піддаються впливу домогосподарств, а са­ме:

а) зарплата працівників бюджетної сфери;

б) пенсії, соціальна допомога;

в) стипендії і грошове забезпечення курсантів та учнів;

г) доходи від банківських вкла­дів, доходи міноритарних акціонерів;

д) інфляція (жорсткість цього фактора вияв­ляється в тому, що домогосподарства не можуть впливати на свої реальні доходи).

Водночас домогосподарства мають змогу впливати на величину таких дохо­дів:

а) зарплата працівників приватного сектору;

б) орендна плата, що її одер­жують домогосподарства, які надають у оренду своє майно. До речі, для оренда­рів, скажімо, житла ця стаття витрат також є "м'якою".

Рівень м'якості/жорсткості бюджетного обмеження домогосподарства зале­жить і від умов розрахунку за фінансовими зобов'язаннями, приміром за креди­том. Якщо вимагається вчасно розраховуватися за товари та послуги, це є чин­ником жорсткості бюджетного обмеження домогосподарства. І навпаки, коли є можливість допускати заборгованість, скажімо, з позики, бюджетне обмеження домогосподарства є менш жорстким. В Україні така можливість зараз існує у сфе­рі споживчого кредитування.

Стосовно цін на товари та послуги, що купуються, варто зазначити: як прави­ло, домогосподарства сприймають ці ціни пасивно, як реальність, що не залежить від них. Однак у ряді випадків, скажімо в разі покупок на ринку, пом'якшення бюджетного обмеження через вплив на ціни можливе. До речі, домогосподарства впливають на ціни та доходи не тільки прямо, а й опосередковано (через проф­спілки, кооперативи споживачів тощо).

У науковому обігу нерідко використовується поняття міжчасового бюджетно­го обмеження, тобто бюджетного обмеження сто­совно витрат, що виходять за рамки якогось фіксованого періоду. Так, частина доходу, який періодично одержує домогосподарство, може бути використана для розширення його бюджетного обмеження при здійсненні ним витрат у майбут­ньому.

В умовах ринкової трансформації економіки здійснюється становлення факторної моделі доходів населення, тобто кожен фактор (ресурс) виробництва повинен створювати його власнику факторний дохід: праця — заробітну плату, власність — прибуток, земля — ренту, підприємницькі здібності — підприємницький дохід. Величина цих доходів суттєво залежить від стану економіки, від розвитку ринкових відносин. Саме у ринковому, конкурентному середовищі ця система доходів працює, створює ресурсний та інвестиційний потенціал суспільства, забезпечує їх власникам гідний рівень доходів. На жаль, ефективний потенціал факторних складових доходів в економіці перехідного періоду не одержав свого розкриття. Не реалізована активність населення у формальній економіці, мізерні розміри доходів штовхають людей до самовиживання, що стимулює реалізацію ними своєї активності й одержання доходів у тіньовій сфері.