83. Страхування відповідальності передбачає:

а) можливість заподіяння шкоди третім конкретним особам, обумовленим у договорі страхування;

б) можливість заподіяння шкоди тільки майну третіх осіб, яким, згідно з їхньою заявою, здійснюються відповідні виплати;

в) можливість заподіяння шкоди як здоров'ю, так і майну третіх осіб, відносно яких за законом або згідно з рішенням суду здійснюються відповідні виплати, які компенсують завдану шкоду;

г) можливість заподіяння шкоди здоров'ю самого страхувальника.

84. Договори страхування професійної відповідальності юридичних та фізичних осіб укладаються, якщо вони мають:

а) досвід виконання професійних обов'язків;

б) кваліфікаційний сертифікат та ліцензію на здійснення діяльності з надання професійних послуг;

в) можливість надання професійних послуг, яку бажають застрахувати;

г) відповідну матеріально-технічну базу.

85. Об'єктом страхування професійної відповідальності є:

а) нематеріальні втрати, яких зазнала третя особа;

б) матеріальні втрати, яких завдала третя особа страхувальнику;

в) матеріальні втрати, яких зазнала третя особа внаслідок навмисних дій страхувань.

г) правильні відповіді а, б.

86. Страхова сума при страхуванні професійної відповідальності визначається:

а) страхувальником;

б)страховиком;

в) згідно з нормативами страхування;

г) за згодою сторін.

87. Особливістю страхування відповідальності є:

а) захист інтересів страхувальника;

б) визначення страхової суми на підставі страхової оцінки;

в) відшкодування збитків страхувальника;

г) страхування на користь третьої особи.

88. Об'єктом страхування за договором страхування цивільної відповідальності визнають:

а) недбалість страхувальника;

б) некваліфіковане виконання страхувальником своїх обов'язків;

в) відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам;

г) транспортний засіб.

89. Хто може бути страхувальником за договором страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів:

а) будь-яка особа;

б) власник транспортного засобу;

в) особа, яка має нотаріально оформлене доручення на користування транспортним засобом;

г) юридичні особи та дієздатні громадяни, які використовують транспортні засобом.

90. Міжнародна система "Зелена картка" діє:

а) у країнах Близького Сходу;

б) у західноєвропейських країнах;

в) у США;

г) тільки у країнах Африки.

91. Завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України є:

а) укладання звичайних договорів;

б) виплати компенсацій за звичайними договорами;

в) виплати компенсацій за додатковими договорами;

г) управління централізованими страховими резервними фондами.

92. За договором страхування відповідальності товаровиробника за якість щ відшкодовуються збитки, спричинені:

а) неправильним зберіганням продукції на складі страхувальника;

б) дефектними товарами;

в) вадами конструкції продукції;

г) неправильним застосуванням товарів.

93. За договором страхування професійної відповідальності страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату за позовом третьої особи за шкоду, заподіяну їй страхувальником через:

а) нещасний випадок;

б) нечесність страхувальника;

в) помилку страхувальника;

г) у всіх випадках.

94. На розмір тарифних ставок за договором страхування професійної відповідальності впливають:

а) стан здоров'я страхувальника;

б) професія страхувальника;

в) стаж роботи страхувальника;

г) віковий фактор клієнтів страхувальника.

95. Об'єктами страхування від перерв у виробництві є:

а) втрати прибутку від невиконання контрагентами підприємства умов комерційної угоди;

б) втрати прибутку від пошкодження застрахованого майна;

в) поточні витрати на підтримання життєдіяльності підприємства;

г) збитки, що з'явилися внаслідок відшкодування втрат недовиконання плану випуску продукції.

96. Договір страхування будівельно-монтажних ризиків укладається на:

а) один рік;

б) кілька місяців;

в) період усього будівництва;

г) необмежений період.

97. Страхування технічних ризиків включає:

а) комплекс страхових ризиків, що пов'язані з будівельними, монтажними, експлуатаційними роботами та використанням складного технологічного обладнання, машин, техніки;

б) страхування втрат прибутку, пов'язаних із перервами у будівництві;

в) страхування втрат від проведення експериментальних робіт;

г) страхування витрат на усунення дефектів у збудованому об'єкті.

98. Об'єктом страхування будівельно-монтажних ризиків виступають:

а) тимчасові споруди;

б) транспортна техніка в межах будівельного майданчика та споруди, призначені для будівництва;

в) допоміжні роботи;

г) різні транспортні перевезення.

99. Страхування валютних ризиків передбачає:

а) страхування втрат прибутку при зміні ринкової кон'юнктури;

б) страхування від втрат у разі зміни валютних курсів;

в) відшкодування втрат унаслідок невиконання короткострокових кредитних вимог;

г) страхування ризику непогашення кредиту в іноземній валюті.

100. Страхова відповідальність при страхуванні від втрат прибутку охоплює такі види збитків:

а) прибуток, не отриманий страхувальником;

б) витрати страхувальника, що мають постійний характер;

в) прибуток, не отриманий контрагентами страхувальника;

г) відсотки за непогашеним кредитом.

101. До доходів від страхової діяльності, згідно із Законом України "Про страхування” належать:

а) страхові премії за договорами страхування;

б) страхові виплати;

в) комісійні винагороди страхових посередників;

г) зароблені страхові премії.

102. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок:

а) зароблених страхових премій та доходів від розміщення тимчасово вільних коштів

б) комісійних винагород за передачу ризиків у перестрахування;

в) комісійних винагород страховим посередникам;

г) страхових резервів.

103. Частина тарифу, призначена для покриття витрат на проведення страхування, це:

а) брутто-тариф;

б) нетто-тариф;

в) навантаження;

г) страховий внесок.

104. Чи можуть страхувальники брати участь у розподілі прибутку страховика:

а) так;

б) ні;

в) тільки якщо вони належать до засновників або акціонерів;

г) тільки якщо вони уклали договори страхування життя.

105. Плата за страхування, яку отримує страхова компанія, називається:

а) страховим тарифом;

б) страховою сумою;

в) страховою премією;

106. Чи може страхова виплата бути замінена па компенсацію збитку в натуральній формі:

а) так;

б) ні;

в) так, якщо це передбачено умовами договору страхування;

г) тільки за умови повного знищення майна.

107. Норматив витрат на ведення страхової справи в обов'язкових видах страхування встановлюється:

а) страховиком;

б) страхувальником;

в) урядом України;

г) Міністерством фінансів України.

108. При передачі ризику в перестрахування комісійні винагороди за перестрахування отримують:

а) перестраховик;

б) цедент;

в) як перестраховик, так і цедент;

г) страхувальник.

109. Страхова премія – це:

а) винагорода страхувальнику за беззбиткове проходження договору страхування;

б) оплата послуг страхового брокера;

в) плата страхувальника страховику за надання страхових послуг;

г) винагорода перестраховика.

110. Фінансова надійність страховика забезпечується:

а) розміром статутного фонду;

б) кількістю учасників страховика;

в) величиною страхових резервів;

г) збалансованим страховим портфелем.

111. До власних коштів страховика належать:

а) статутний фонд;

б) страхові та вільні резерви;

в) вільні резерви;

г) статутний фонд і вільні резерви.

112. Фактичний запас платоспроможності розраховується на підставі:

а) валюти балансу;

б) вільних коштів;

в) кредитів;

г) страхових резервів.

113. Страхові резерви, які формуються страховиками, – це:

а) технічні резерви та резерви зі страхування життя;

б) резерв збитків;

в) резерви належних до виплати страхових сум;

г) резерв заявлених, але ще не врегульованих збитків.

114. Страхові резерви розміщуються, виходячи з принципів:

а) тільки прибутковості;

б) безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості;

в) безпечності та ліквідності;

г) поверненості страхових внесків.

115. На стратегію інвестиційної політики страховика впливають:

а) структура інвестованих коштів;

б) обсяг інвестицій;

в) характер розподілу ризику;

г) строк інвестування.

116. Перестрахування забезпечує:

а) надійність інвестиційної політики;

б) фінансову надійність страховика;

в) зменшення ризику;

г) платоспроможність страховика.

117. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності визначається на осі

а) розміру статутного фонду;

б) надходжень страхових премій та страхових виплат;

в) страхових премій, сплачених перестраховикам;

г) кількості страхових полісів.

118. Розрізняють такі види перестрахувальних операцій:

а) пропорційне та непропорційне перестрахування;

б) факультативне й облігаторне перестрахування;

в) самострахування і співстрахування;

г) обов'язкове та добровільне страхування.