6 Оцінка впливу впровадження розробленої системи (пристрою) на економічну діяльність підприємства

Вдосконалення системи автоматизації веде до зміни вартості апаратури, роботи персоналу і технологічного обладнання. Ці зміни обумовлюють вплив на економічні показники підприємства, економіку виготовлення певного продукту чи виконання конкретних робіт.

Основним показником, по якому можна оцінити величину впливу, є прибуток: це може бути прибуток підприємства в цілому чи прибуток по конкретній продукції (виконаній роботі).

На зміну прибутку впливає ряд факторів, які в свою чергу обумовлені цілою низкою зовнішніх і внутрішніх причин: політичних, соціальних, організаційних, технічних, технологічних і т.д. Вихід­ними факторами, що збільшують прибуток (Пр), є зменшення затрат на виробництво (загальна (С) чи одинична собівартість ( )), збільшення ціни (Ц) і ріст об’ємів продукції (робіт) (Q);

Зменшення собівартості може бути досягнуте за рахунок змен­шення експлуатаційних витрат від зміни засобів автоматики (розра­хунки попереднього розділу) і вдосконалення технологічного проце­су зменшення витрат на сировину, паливо, електроенергію та техно­логічні цілі, заробітну плату основних працівників, відсутність браку і т.д.

Необхідно аргументувати величину економії по кожній статті. Для цього можна використати методи статистика (спостере­ження, вибірка, анкетування), емпіричні (досліди, макети) та ана­літичні розрахунки. Наприклад, якщо вдосконалення технологічного процесу від впровадження засобів автоматизації впливає на еконо­мію сировини, електроенергії, то розмір цієї економії повинен бути представлений розрахунками. На основі аналізу та розрахунків розробляється калькуляція собівартості продукції чи кошторис ви­конуваних робіт (в залежності від особливості технологічного про­цесу, підрозділу, підприємства і галузі, де здійснюється впровад­ження); оцінюється вплив заходу на зниження собівартості продук­ції (робіт), шляхом співставлення розробленої калькуляції (кошторису) з базовою; порівнюється собівартість одиниці (роботи).

Аналогічно з аргументованою послідовністю аналізується і розраховується можливість збільшення об’ємів продукції. Це може бути за рахунок росту інтенсивності роботи, ліквідації непродуктивного часу, зменшення простоїв, трудоємкості робіт, скорочення тривало­сті технологічного циклу, ліквідації необхідності повторної оброб­ки напівфабрикату (повторного виконання робіт) внаслідок неякісного виконання, браку і т.д. Здійснені розрахунки обґрунтовуються.

На прибуток впливає і ріст ціни, що обумовлений ростом якості продукції, зменшення /відсутність/ штрафних санкцій за неритмічні поставки чи за реалізацію продукції, що не відповідав діючим стандартам якості.

Умовне збільшення прибутку може бути пораховане виходячи з можливих ускладнень в технологічному процесі, що мало би підприєм­ство при відсутності запропонованої системи автоматики. Для такого дослідження засоби автоматики зручно розділити на три групи:

- засоби, поломка яких приводить до зупинки технологічного процесу можливі витрати рівні прибуткам, які б мало підприємство від не випущеної продукції (невиконаних робіт);

- засоби автоматизації, поломка яких приводить до порушення опти­мальної роботи технологічного процесу (витрати, що зв’язані зі зменшенням продуктивності, погіршенням якості, збільшенням матеріальних витрат, появою браку і т.п.);

- засоби, поломка яких приводить до аварій (оцінюються витрати на ліквідацію аварій).

Локальні показники відносної економії складових зміни прибутку рекомендується розраховувати в слідуючих варіантах:

1. вивільнення (економія робочої сили );

де: - річний об’єм продукції (робіт), що виготовлено, з допомогою нових засобів автоматизації, грн;

- виробіток на одного робітника, що працює в умовах базового варіанту, грн;

- чисельність робітників після впровадження нової автомати­зованої системи, чол.;

- ріст продуктивності праці робітників після нововведення, проценти;

2. відносна економія матеріальних витрат ( ):

де; - сума матеріальних витрат на об’єм товарної продукції по базовому (новому варіанту), грн;

- індекс зростання об’єму виробництва, б/р безрозмірний коефіцієнт.

3. відносна економія основних фондів (Е_ф)

де: - середньорічна вартість основних фондів, грн.,

- ріст об’єму продукції за рахунок підвищення фондовідда­чі ( );

де: - фондовіддача на одиницю вартості основні фондів в базовому (новому) варіанті, грн./грн;

- об'єм товарної продукції в базовому періоді, грн.;

4. економія, що виникла внаслідок скорочення тривалості технологічного циклу ( ):

де: - тривалість технологічного циклу по базовому /новому/ варіанту, дні;

- прибуток, який отримується підприємством від денного випуску товарної продукції, грн.