3.5. Підбір і вивчення літератури

Підбір літератури слід починати з вивчення тих монографій і періодичних видань, що рекомендовані за темами спеціальності. У першу чергу необхідно проаналізувати, з якими вже вивченими або запланованими до вивчення більш близька тема обраної роботи.

Ознайомлення з літературою доцільно починати у такій послідовності:

• керівні документи (закони, законодавчі акти);

• наукові видання (монографії, періодичні видання);

• статистичні дані.

Ознайомитись з джерелами слід у порядку зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити найбільш свіжі публікації, потім – минулорічної, потім – дворічної давнини.

Стан вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і найсуттєвіші моменти їх змісту. Нині випуском інформаційних видань займаються Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ), Книжкова палата України, центральні наукові бібліотеки, Інститут реєстрації інформації НАН України (електронна газета «Все всім», реферативний журнал «Джерело»), служби науково-технічної інформації міністерств і відомств. Цінну поточну інформацію можна отримати через Інтернет.

При запозиченні визначень, цитат в тексті роботи необхідно робити відповідні посилання.

Підбираючи літературу, слід одразу скласти й узгодити з науковим керівником опис відібраних видань, суворо дотримуючись при цьому порядку, встановленому для бібліографічного опису друкованих видань. Знайомство з підібраною літературою дасть можливість бакалавру розібратися в найважливіших питаннях теми й приступити до планування діяльності щодо написання роботи. При написанні роботи студент повинен опрацювати не менш 80 інформаційних джерел.

Мета роботи з науковою інформацією – установити, які існують діючі уявлення щодо предмету дослідження. При вивченні підібраної літератури критерієм оцінки прочитаного є можливість використання цього матеріалу в роботі.

Основним методом вивчення літератури є конспектування матеріалів, що викликали певний інтерес. Після цього слід критично оцінити занотоване: чи немає різних точок зору на вирішення однієї й тієї ж проблеми. Якщо є такі спірні моменти, то необхідно обґрунтувати власну точку зору, що може призвести до розв'язання цієї проблеми. Згодом законспектований матеріал редагується й створюється окремий фрагмент майбутньої роботи. У наступному з таких фрагментів формується конспект майбутньої роботи, що являє собою зв'язне й стисле викладення обробленого матеріалу.

Після вивчення підібраної літератури доцільно скласти розгорнутий план і структурно-логічну схему майбутньої роботи. Розгорнутий план майбутньої роботи – це подальша деталізація затвердженого плану роботи. У розгорнутому плані виділяються підпитання, що розвивають проблеми, винесені в назву підрозділів. Структурно-логічна схема роботи являє собою схематичне відображення взаємозв'язків її окремих частин.

4 Вимоги до бакалаврської роботи