2.3.3. Ознайомлення з основними теоретичними джерелами з теми кр.

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними теоретичними джерелами з теми КР. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою електронних та паперових каталогів бібліотеки кафедри ПЛ, студентської та наукової бібліотеки „Львівської політехніки”, а також наукових бібліотек міста. Студентів кафедри прикладної лінгвістики Національного університету “Львівська політехніка” обслуговують такі бібліо­теки: Наукова бібліотека Львів­ського національного університету імені Івана Франка (вул.Драго­манова, 5) та Львівська наукова бібліотека імені В.Стефаника НАН України (вул.Стефаника, 2).

Можна скористатися переліками використаних джерел в опрацьованих монографіях та статтях, виносками і посиланнями в підручниках, монографіях, словниках тощо. Особливу увагу слід звернути на покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань. При написанні КР можна використовувати і засоби Інтернету. Доцільно при цьому користуватися пошуковими програмами, де по ключових словах можна зібрати систематизований масив даних. Найповнішу інформацію про філологічну літературу (зокрема дослідження у галузі прикладної та комп’ютерної лінгвістики), видану в Україні та за кордоном, можна отримати в Internet’і на сторінці <http://www.nbuv.gov.ua> Національної бібліо­теки України імені В.І.Вернадського, а також на сайті <http://library.ukma.kiev.ua>.

Отже, джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути:

• перелік обов’язкової і рекомендованої літератури з вивчення

навчальної дисципліни;

• бібліографічні переліки в підручниках і монографіях;

• предметні каталоги бібліотек,

• Інтернет;

• рекомендації керівника.

Бібліографічний список у КР повинен налічувати не менше 15‒20 найменувань. Для порівняння: у дипломній роботі спеціаліста список повинен містити щонайменше від 30 до 35 джерел. Відповідно бібліографічний список магістерської роботи має містити від 40 до 50 джерел.

Процес вивчення навчальної, наукової та іншої літератури вимагає уважного й ґрунтовного осмислення та обов’язкового конспектування.

Конспекти бувають кількох різновидів: планові, вільні, текстуальні й тематичні.

1. Плановий конспект − конспект книги за її змістом: розділами, частинами і параграфами. Такий конспект повністю відображає структуру книги.

2. Вільний конспект − конспект, який поєднує цитати з власним переказом змісту окремих розділів.

3. Текстуальний конспект − конспект у вигляді певних цитат, які передають основний зміст книги через авторські формулювання найважливіших ідей.

4. Тематичний конспект − конспект, у якому цитати з різних джерел або переказ авторських думок групуються за рубриками, які розкривають зміст теми.

Всі конспекти треба робити з посиланнями на сторінку у статті або монографії, звідки взято ідею, факт або цитату. Не забувайте, що в академічних роботах усіх типів особливу увагу завжди звертають на етичний аспект: не видавайте чужі думки та ідеї за свої! Не забувайте про необхідність посилань!

Під час аналізу зібраного матеріалу перечитують конспективні записи, виписки, цитати і систематизують їх за стрижневими питаннями згідно з планом роботи. Підсумком цього аналізу має стати логічно вибудувана система даних, яка описує об’єкт дослідження відповідно до поставлених завдань. На її основі уточнюють структуру дослідження, його зміст та обсяг роботи.

Хоча структуру роботи попередньо визначають на стадії планування, під час написання можуть виникнути нові ідеї і думки, тому за потреби можна її уточнити після збору й аналізу матеріалів.

2.3.4. Структурування КР. Структуру майбутньої роботи відображають у робочому плані. КР, зазвичай, складається зі вступу, основної частини (2 розділи), висновків, переліку використа­них джерел та, за необхідності, додатків:

План

Вступ

1. Розділ 1. …………………….

2. Розділ 2. …………………….

Висновки Перелік використаних джерел

Перелік умовних позначень, скорочень, термінів (за потреби)

Додатки

Правильно складений план дає змогу чітко структурувати КР і визначити порядок її виконання. Бажано складати план на основі попереднього ознайомлення з теоретичними джерелами.