Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕДУ_84-92.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
42.35 Кб
Скачать
  1. Шляхи усунення інвестиційних та кредитних ризиків в міжнародній економічній діяльності України

Поняття ризику пов’язане насамперед із вибором і прийняттям управлінських рішень на різноманітних рівнях управління: на рівні керування народним господарством, галуззю, підгалуззю, підприємством або його структурним підрозділом. Ризик слід вважати невід'ємною частиною господарської діяльності будь-якого підприємства, незалежно від форми власності.

Ризик в міжнародній економічній діяльності можна визначити як діяльність суб'єктів господарювання, яка виходить за межі національних кордонів та пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору.

Інвестиційний та кредитний ризики є різновидами фінансових ризиків. Особливістю фінансового ризику є імовірність виникнення збитку в результаті проведення яких-небудь операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондовими цінними паперами, тобто ризику, який витікає з природи цих операцій.

Під інвестиційним ризиком розуміють небезпеку неотримання прибутків від вкладених коштів у певний вид виробництва, робіт чи послуг через визначений термін. Кредитний ризик виникає при погіршенні фін стану позичальника, появи непередбачених ускладнень у його діяльності, при несприятливій обстановці на ринку. До кредитних ризиків також слід віднести ризик, пов'язаний із наданням експортних комерційних кредитів, де ризик може мати своєю підставою недобросовісність клієнта, пов'язану з фінансовою частиною операції.

Інвестиційні та кредитні ризики ризики вирішуються за допомогою різних засобів. Засобами вирішення фінансових ризиків є:

· уникнення;

· утримання;

· передача;

· зниження міри.

Під уникненням ризику розуміється просте ухилення від заходу, пов’язаного з ризиком. Однак уникнення ризику для підприємця часто означає відмову від отримання прибутку.

Утримання ризику має на увазі залишення ризику за інвестором, тобто на його відповідальності. Так, інвестор, вкладаючи венчурний капітал, заздалегідь упевнений, що він може за рахунок власних коштів покрити можливу втрату венчурного капіталу.

Передача ризику означає, що інвестор передає відповідальність за фінансовий ризик комусь іншому, наприклад, страховому товариству. У даному випадку передача ризику сталася шляхом страхування фінансового ризику.

Зниження міри ризику – скорочення ймовірності та об’єму втрат.

Найбільш широко застосовуваним засобом усунення й обмеження ризику є страхування. Сутність страхування полягає в тому, що особа, якій загрожує певний ризик, залучає до несення ризику іншу особу (найчастіше – спеціально організоване підприємство), яка бере на себе відповідальність за наслідки, що виникають від настання передбаченої події. Необхідність страхового захисту викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов’язані з певними господарськими ризиками.

  1. Розвиток національного фондового ринку як умова портфельного іноземного інвестування

Фондовий ринок займає особливе місце у структурі фінансових ринків, оскільки через емісію цінних паперів сьогодні відбуваються майже всі типи фінансових операцій,  процес сек’юритизації охопив більшість регіональних, функціональних та інституційних сегментів ринку. Діяльність, яку здійснюють учасники фондового ринку, незалежно від спеціалізації та масштабів їх операцій, містить міжнародний аспект.

Міжнародна інвестиційна діяльність, яка здійснюється на фондових ринках, здатна позитивно впливати на масштаби і темпи ринкової трансформації національних економік як країн, що приймають, так і країн базування, розвиваючи умови та фактори їх міжнародної конкурентоспроможності. Але на особливу увагу заслуговує розвиток ринків цінних паперів в Україні з огляду на початковий стан формування їх фінансової сфери та потреб подальшої ринкової трансформації.

У сучасних умовах реформування економічної системи  України використання інструментів фондового ринку є одним з найефективніших механізмів залучення дешевих коштів, альтернативних високовідсотковим банківським кредитам або високоризиковим прямим інвестиціям.

Сьогоднішній фондовий ринок в Україні все ще перебуває на стадії становлення. Аналізуючи останній період функціонування вітчизняного фондового ринку, можна зробити висновок про наявність позитивних тенденцій в розвитку ринку. Цьому сприяла інфраструктура фондового ринку, яка має схильність до розвитку та зростання. Однак у зв’язку з поширенням світової фінансово-економічної кризи на українському фондовому ринку в 2009 році показники зменшились приблизно на 70 % у порівнянні з максимальними значеннями за попередні роки.

Одним із показників, що свідчить про стабілізацію фондового ринку є  індекс ПФТС (Позабіржової Фондової Торговельної Системи) – розраховується щодня за результатами  торгів ПФТС на основі середньозваженої ціни за угодами. У «індексний кошик» входять найліквідніші акції, за якими відбувається найбільше число угод. Даний показник є основним індикатором фондового ринку України.  Аналіз індексу ПФТС у динаміці свідчить про неоднозначність темпів його зростання. Так, станом на 16 лютого 2011 згідно з результатами торгів даний індекс продемонстрував зростання на 1,04%, до рівня 1132,46 пунктів в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року.

Глобальні інвестори розглядають фінансовий ринок України та його конкурентоспроможність у групі Frontier Market (граничний ринок) у складі семи інших країн (Латвія, Болгарія, Румунія, Литва, Естонія, Словенія, Хорватія). Ці ринки є невеликими за показниками капіталізації, наявністю ліквідних цінних паперів порівняно з групою Emerging Markets (ринками, що розвиваються). У групі Frontier Market Україна у 2008-2010 роках посідала перше місце за рівнем капіталізації і рівнем зростання місцевого індексу, що є свідченням "перегріву" ринку і збільшення фінансових ризиків.

Діяльність іноземних інвесторів на фондовому ринку України характеризується незначними обсягами, переважно консервативними, обережними стратегіями інвестування. Іноземні інвестори на українському фондовому ринку останнім часом були зорієнтовані на вкладання коштів у державні боргові цінні папери, які на відміну від світової практики є високо ризиковими інвестиційними інструментами.

Проведений аналіз стану і динаміки фондового ринку свідчить про те, що в Україні сформувався волатильний, спекулятивний фондовий ринок, який перебуває у значній залежності від іноземного капіталу й зовнішньоекономічної динаміки. Ринку властиві висока концентрація власності й незначна участь населення в інвестуванні у фінансові активи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]