Метод спостереження

Ступінь формалізації

Умови та місце проведення

Структуроване

Неструктуроване

Польове

Лабораторне

Участь спостерігача в досліджуваній групі, ситуації

4.За регулярністю та тривалістю виділяють систематичні та несистематичні спостереження.

Систематичні проводять регулярно за заздалегідь розробленим планом протягом визначеного періоду. Вони можуть бути тривалими, безперервними або циклічними, відбуватись у встановлені терміни, наприклад, два рази на тиждень чи один раз в місяць тощо.

Несистематичні (випадкові, короткотермінові) спостереження проводять стосовно соціальної ситуації, дослідження якої не планувалось.

5.За метою, характером об’єкта спостереження поділяють на монографічні, пошукові та самоспостереження.

Монографічні спостереження охоплюють велику кількість різноманітних взаємопов’язаних явищ, які стосуються одного соціального об’єкта (наприклад, спостереження націлене на дослідження задоволеності клієнтів магазину обслуговуванням).

Пошукові спостереження використовують з метою пошуку певних фактів, необхідних для вирішення поставлених цілей і завдань дослідження (наприклад, спостереження націлене на дослідження причин конфліктів у робочому колективі)

Самоспостереження здійснює сам об’єкт дослідження, здатний до контролю за своїми емоціями, психомоторними діями, соціальною поведінкою тощо. Це цінний метод, оскільки дає змогу заглянути у приховану сферу досліджуваного соціального процесу (наприклад, самоспостереження за зміною власної працездатності залежно від інтенсивності соціальних контактів в організації).

Обираючи конкретний вид спостереження, враховують як загальні його особливості, так і обмеження.

Переваги та обмеження соціологічного спостереження як методу збору інформації:

Переваги

• здійснення спостереження одночасно з розгортанням і розвитком явищ, що їх досліджують;

• можливість безпосереднього сприйняття поведінки людей у конкретних умовах і реальному часі;

• можливість широкого охоплення події і опису взаємодії усіх її учасників (спостереження наводить характеристику об’єкта спостереження, описує місце проведення, типову поведінку членів групи, відхилення у ній, встановлює мету діяльності групи, описує соціально-психологічний клімат в групі, соціальну поведінку, мотиви і стимули діяльності її учасників тощо);

• можливість встановлення частоти і тривалості елементів досліджуваної ситуації, її повторюваності, унікальності, типовості, і на цій підставі складання висновків щодо випадковості чи закономірності соціальної ситуації, яка підлягає дослідженню;

• незалежність дій об’єктів спостереження від соціолога-спостерігача.

Обмеження

• обмеженість і частковий характер кожної ситуації, яку спостерігають. Це означає, що отримані висновки можуть бути узагальнені і поширені на масштабніші ситуації лише з великою обережністю;

• складність, а інколи й просто неможливість повторення спостережень. Соціальні процеси є незворотними; їх неможливо змусити повторити ще раз для потреб соціолога;

• вплив на якість отриманої інформації суб’єктивних оцінок спостерігача, його установок, стереотипів тощо.

Загалом соціологічне дослідження, в якому застосовують спостереження, планують і проводять у такій же послідовності, як і інші дослідження, включаючи етапи, процедури щодо програмного забезпечення й розробки інструментарію. Конкретні зміст і спрямованість кожного етапу підготовки та проведення дослідження залежить від особливостей досліджуваної проблеми та самого методу спостереження.