III Універсал

7 листопада(20 - за новим стилем) 1917  — проголосив Українську Народну Республіку  (УНР), формально не пориваючи федеративних зв'язків з Росією, і демократичні принципи: свободу слова , друку, віровизнання , зборів, союзів, страйків , недоторканість особи й помешкання; оголосив національну автономію для меншостей (росіян, поляків, євреїв), скасував смертну кару, як також право приватної власності на землю й визнав її власністю всього народу без викупу, установив 8-годинний робочий день, оголосив реформу місцевого самоврядування, визначив 9 січня  1918  днем виборів до Українських Установчих Зборів, які мали бути скликані 22 січня  1918 .

У ІІІ Універсалі закладена ідея узаконення влади через народний мандат, одержаний на Українських Установчих Зборах, днем скликання яких оголошено 22 січня 1918 року. За формою державного правління УНР ставала парламентською республікою – державною організацією, за якою повноваження верховної влади повинна здійснювати виборна Центральна Рада. У цих умовах Центральна Рада і Генеральний Секретаріат приступили до розроблення принципів політичного, соціального і економічного законодавства, зазначених в Універсалі. А саме: скасовано право власності на поміщицькі та інші землі нетрудових господарств сільськогосподарського значення. Ті землі були визнані власністю всього трудового народу і мали перейти до нього без будь-якого викупу. Універсалом було встановлено 8-годинний робочий день, скасовано смертну кару, оголошено повну амністію всім ув’язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до цього часу. Обґрунтована потреба проведення судової реформи, закріплення і поширення прав місцевого самоврядування, забезпечення свободи слова, друку, віри, зібрання, союзів, страйків, недоторканості особи і помешкання, національного розвитку всіх народностей на Україні. Загальнозрозумілим видається історичне значення для українського народу проголошення ІІІ Універсалу. Однак, у деяких історичних працях можна зустріти критику саме цього документу як недалекоглядного і досить компромісного. Проголошення ІІІ Універсалу було логічним етапом боротьби за автономію України у тих складних умовах. Сам факт проголошення Української Народної Республіки, спроба політиків надати їй демократичних ознак, зберегти її життєздатність є визначальним історичним явищем.

Умови:

1. Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії;

2. До установчих зборів в Україні вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату;

3. Скасовується право приватної власності на землю;

4. УЦР починає мирні переговори з Німеччиною  та її союзниками;

5. Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;

6. Запроваджується 8 годинний робочий день;

7. Встановлюється державний контроль над виробництвом;

8. На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів.

9. Судова реформа.

10. Амністія політичних в'язнів.

Основні положення III Універсалу:

- проголошувалося утворення Української Народної Республіки (УНР) у межах 9 українських губерній, при цьому формально не поривалися федеративні зв'язки з Росією;

- запровадження 8-годинного робочого дня;

- встановлення державного контролю над виробництвом;

- скасування поміщицького землеволодіння;

- земля оголошувалася власністю всього народу без викупу;

- надання національним меншинам «національно-персональної автономії»;

- забезпечення українському народу демократичних прав і свобод: свобода слова, преси, віровизнання, зборів, союзів, страйків, недоторканість особи й помешкання;

- скасування смертної кари;

- надання амністії політичним в'язням;

- призначення на грудень 1917 р. виборів до Українських Установчих зборів, які мали бути скликані 9 січня 1918 p.;

- початок мирних переговорів УЦР з Німеччиною та її союзниками.

3. Практичне значення прийняття III Універсалу. Практичне значення прийняття Центральною Радою III Універсалу і проголошення Української Народної Республіки полягало в тому, що вперше була проголошена конкретна програма перебудови українського суспільства на демократичній основі - програма, що відповідала інтересам більшості. Сам факт проголошення прогресивних і справедливих політичних і соціально-економічних реформ показав українському народу реальність досягнення національної незалежності та побудови національної демократичної держави. Цей документ відіграв важливу роль і в розвитку української національної самосвідомості, і в зміцненні демократичної спрямованості українського національного руху.

Крім того, до практичних результатів можна віднести таке:

- було завдано удар по поміщиках - соціальній опорі монархістів;

- були забезпечені умови для участі в Українській революції представників російського, єврейського, польського та інших народів;

- підвищився авторитет українського національного руху серед населення України;

Центральна Рада здобула верх над українськими більшовиками, змусивши їх звертатися по допомогу до Росії.

4. Історичне значення. Історичне значення прийняття Українською Центральною Радою III Універсалу і проголошення Української Народної Республіки полягало, насамперед, у такому:

- український народ вийшов на історичну арену як самостійний творець власної історії, здатний на створення своєї незалежної держави;

- був підірваний раніше недоторканний принцип «єдиної і неподільної» Росії, що сприяло національно-визвольній, антиімперській боротьбі інших народів;

- відстоювання українською владою ідеалів демократичних свобод стояло на шляху зміцнення тоталітаризму в Росії;

- велике значення для багатонаціональних Європи і Росії мало визначення шляхів справедливого вирішення проблем національних меншин в УНР;

- історичний досвід українського державного будівництва став основою для відтворення і зміцнення української державності в 1990-ті pp.