Стоки, які утворюються при сушінні солоду на заводі ат «Пивзавод на Подолі».

Сировиною для сушіння є зерно.

Перед сушінням зерно замочують і промивають водою. Забруднення стічних вод заводу складається з відпрацьованого зерна і корінців пророслого ячменю. Ці скиди відділення не наносять ніякої шкоди навколишньому середовищу.

Відповідно з проектом підприємство має глибоководну свердловину, яка постачає воду на виробництво продукції, питна та технічна зворотна вода для мийки обладнання, ємностей і склотари, а у заводській котельні для виробництва насиченого пару.

Свердловина має санітарні зони, огороджені згідно з вимогами санепідемстанції. Якість води, яка поступає для виробництва пивобезалкогольних напоїв, перевіряє лабораторія заводу, згідно з ГОСТом 2874 – 82, воду перевіряють на:

• рН 6-9;

• залізо – 0,3 мг/дм³;

• марганець – 0,1 мг/дм³;

• мідь – 1 мг/дм³;

• сухий залишок – 100 мг/дм³;

• хлориди – 350 мг/дм³;

• сульфати – 500 мг/дм³;

• цинк – 5 мг/дм³;

• полі фосфати – 3,5 мг/дм³.

До стічних вод на підприємстві також відносяться води після миття приміщень та обладнання. Стоки після миття обладнання і приміщень мають невелике забруднення, вони скидаються спочатку в колектор, а потім в міську каналізацію.

Періодично, при виконанні ремонтних робіт столярною і механічною майстернею утворюється органічний пил від обробки дерев’яних матеріалів і металевий пил від обробки металів. В обох випадках станки обладнанні системою аспірації. Повітря яке всмоктується очищається на циклонах, на повітряних фільтрах.

Новобудова або реконструкція цехів, заміна обладнання (проекти) узгоджуються з відділом екологічної експертизи Державного управління охорони

навколишнього середовища.

Метою проекту є модернізація одноярусної солодосушарки. Модернізацію планується втілювати на підприємстві АТ «Пивзавод на Подолі» в солодовому цеху, а у відповідності підвищення обсягу випускаємої продукції.

Контроль виробництва.

На підприємстві після встановлення нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) та отримання дозволу на викид. Повинен здійснюватися контроль за дотриманням нормативів ГДВ забруднюючих виробництв (ЗР) в атмосферу повітря (АП) згідно Дозволу на викиди ЗР в АП стаціонарними джерелами та проекту нормативів ГДВ.

В основі контролю лежить визначення величин викидів шкідливих речовин в атмосферу повітря (АП) від джерел викидів і порівняти їх з нормативами ГДВ.

Контролю підлягають викиди підприємства. Для яких встановлені нормативи ГДВ. Основними при контролі викидів шкідливих речовин є прямі інструментальні заміри. Контроль за забрудненнями атмосфери на підприємстві повинна здійснювати лабораторія.

Всі джерела підприємства поділяються на дві категорії.

До першої категорії відносяться джерела, які вносять найбільш істотний внесок в забруднення повітря і повинні контролюватися систематично.

До другої – джерела, які не відповідають першій категорії і можуть контролюватися епізодично.

До речовин, які мають обов’язково контролюватися належать:

• основні шкідливі речовини: двоокис сірки, оксид азоту ( в перерахунку на діоксид азоту ), оксид вуглецю та пилу;

• шкідливі речовини, по викидам яких в даному місці спостерігались рівні забруднення атмосфери, які відносяться до особливо небезпечних явищ;

• специфічні шкідливі речовини, по яких, за спостереженням контролюючих органів, середньорічні концентрації перевищують середньодобові ГДК або за розрахунками можуть перевищувати.

Результати розрахунків наводяться в проекті нормативів ГДВ і зводяться в таблицю. На основі даної таблиці відповідна служба підприємства щорічно складає план - графік контролю за дотриманням нормативів ГДВ, який погоджує з відділом аналітичного контролю державного управління екобезпеки.

Необхідну кількість планових вимірів на джерелі та метод контролю визначається, виходячи з потужності джерела та стабільності рівня його викидів.

Для стаціонарних технологічних процесів час безперервного контролю концентрацій шкідливих речовин має становити не менше ніж дві години.

Для циклічних технологічних процесів час безперервного контролю має становити не менше ніж три періоди циклічності процесу, але не менше ніж дві години.

При повторному контролі джерел з стаціонарними процесами час контролю може бути зменшений до однієї години.

Для обліку джерел забруднення та їх характеристик повинен вестися журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристика відповідний період. У випадку проведення заходів на підприємстві ведеться журнал обліку виконання заходів по охороні повітряного басейну.

При контролі за дотриманням нормативів ГДВ основними методами мають бути прямі інструментальні заміри концентрації шкідливих речовин та об’ємів газоповітряної суміші в місцях безпосереднього виділення речовини в атмосферу.

При контролі за дотриманням ГДВ викиди шкідливих речовин визначаються за 20-хвилинний період, до якого відносяться максимально разові ГДК. Відбір проб повітря для визначення в ньому концентрації шкідливих речовин проводиться аспіраційним методом на виході або через отвір D = 15 мм, розташований в стінці повітропроводу. Проби атмосферного повітря відбираються при малій швидкості вітру на висоті 1,5 – 2 м від поверхні землі.

В залежності від класу сполуки в пробі, її агрегатного стану та концентрації застосовуються різні методи аналізу:

фотометричний, атомно-адсорбційної спектрофотометрії, хроматографії та інші.

Для визначення валового викиду від процесів горіння (котельної установки спалювання природного газу) проводився розрахунковим методом від кількості використаної сировини за даний період.