Однією з найважливіших галузей сучасного українського законодавства є інститут патентного права. Патентне право регулює особисті немайнові і майнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням і використанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

важливість даної галузі права? Очевидно, що розвиток будь-якої держави, його економічний ріст багато в чому залежать від того, наскільки успішно в даній державі розвиваються галузі науки і техніки. У свою чергу наука і техніка можуть динамічно розвиватися тільки при наявності ряду умов, істотна частина яких визначається достатністю існуючої правової бази. Умови ринку диктують необхідність законодавчого закріплення за тими, хто безпосередньо створює або фінансує створення науково-технічних досягнень, виключних прав на їхнє використання і передачу іншим особам. Саме це і забезпечує патентна форма охорони. Система патентування сприяє технологічному розвитку шляхом стимулювання створення нових технологій і забезпечення умов для їхнього промислового застосування. Одержання винахідником патенту на винахід, означає фактичне закріплення за ним виключних прав на його комерційне використання. Цивільно-правовий захист патентних прав здійснюється на засадах, визначених Конституцією України, Цивільним кодексом та патентними законами «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про промислові зразки», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» тощо. Метою курсової роботи є дослідженя питання про відповідальність за порушення патентних прав в Україні.

Який зміст суб'єктивних прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки? Права, які надаються суб'єктам права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, поділяють на дві групи: особисті немайнові і майнові права. До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім'я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець може називати себе автором винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Усі інші особи, які використовують названі об'єкти, зобов'язані зазначати ім'я автора. Право авторства закріплює факт створення того чи іншого творчого результату конкретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як самого результату, так і особи автора. Зазначення імені автора в разі використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка обов'язкове. Необхідно звернути увагу не те, що особисті немайнові права авторів творів науки, літератури і мистецтва і авторів науково-технічних досягнень не збігаються. Закон не закріплює за винахідниками та авторами промислових зразків права на недоторканність, на обнародування чи опублікування. Право на недоторканність твору не властиве результатам технічної творчості і не стосується їх, винахід можна удосконалювати будь-кому. Не можна також приховувати від суспільства готовий винахід. Майнові права суб'єктів права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Право власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, проголошене чинним законодавством, дає його суб'єкту ті самі правомочності, які дає право власності на будь-який інший об'єкт цивільного права. Право власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок засвідчується патентом. Патент надає його власнику виключне право на використання зазначених об'єктів на свій розсуд. Якщо патент на ці об'єкти видано кільком особам (співавторам), то відносини між ними визначаються на підставі угоди. Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу, але за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту. Використанням винаходу, корисної моделі та промислового зразка визнаються: виготовлення; пропонування для продажу; запровадження в господарський обіг; застосування або введення чи зберігання в зазначених цілях продукту, що охороняється патентом. Іншими словами, використанням визнається будь-який продаж продукту, що охороняється патентом на території України. І не тільки продаж, а навіть пропонування для продажу, тобто демонстрація продукту на ярмарках, виставках, вітринах тощо. Застосуванням, безумовно, визнається будь-яке використання винаходу. Використанням визнається також ввезення з-за кордону продукту, виготовленого на основі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, що охороняється патентом. Відомо, що патент має чинність лише на території тієї держави, що його видала. Отже, якщо за кордоном стали виготовляти продукцію на основі винаходу, що охороняється в Україні, і почали завозити цю продукцію в Україну, то це буде порушенням патентних прав власника патенту з усіма наслідками, що з цього випливають. Використанням винаходу визнається застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні. Отже, особа, яка знає про те, що цей спосіб охороняється патентом і пропонує його для застосування, порушує чужі патентні права, що зумовлює відповідальність за порушення патентних прав. Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. Використанням промислового зразка визнаються виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський обіг або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використано всі суттєві ознаки промислового зразка. Крім виключного права на використання, власник патенту має право забороняти іншим особам використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок без його дозволу. Безумовно, виключне право на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка не може бути безмежним, тому в законодавстві про промислову власність передбачено можливі випадки використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, які не є порушенням патентних прав. Не визнається порушенням патентних прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, якщо зазначені об'єкти використовуються без комерційної мети, тобто для задоволення власних потреб; якщо ці об'єкти використовуються з науковою метою або в порядку експерименту. Дозволяється використовувати названі об'єкти без дозволу суб'єкта права на них у випадках надзвичайних обставин (катастрофа, епідемія, стихійне лихо тощо). Не є порушенням патентних прав разове виготовлення в аптеках за рецептом лікаря, якщо вони виготовлені з використанням винаходу, корисної моделі. Винахід, корисна модель і промисловий зразок є товаром, і тому можуть бути об'єктом будь-яких цивільно-правових правочинів. Вони можуть бути відчужені в будь-який спосіб: продаж, міна, дарування тощо. Одним зі способів використання зазначених об'єктів є також видача дозволу на використання винаходу, корисну модель і промислового зразка будь-якій особі на основі ліцензійного договору, тобто видача ліцензії на право використання. Ці договори набирають чинності лише за умови, що їх складено у письмовій формі, підписано сторонами і зареєстровано в Держпатенті України. Проте права, що надаються патентом його власнику, у визначених законодавством випадках можуть бути примусово відчужені. Так, керуючись суспільними інтересами та інтересами національної безпеки, Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка без згоди власника патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації. Крім того, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дня публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання зазначених об'єктів було припинено, то будь-яка особа, котра має бажання і готовність використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, у разі відмови володільця патенту від укладення ліцензійного договору може звернутись до суду із заявою про надання їй дозволу на використання зазначених об'єктів. Будь-яка особа, яка має право на одержання патенту, може запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок у зарубіжних країнах. Виходячи з промислових інтересів та інтересів національної безпеки, Держпатент може заборонити патентування зазначених об'єктів у зарубіжній країні. Винахід, корисна модель і промисловий зразок, чинність патенту на які припинилась у зв'язку із закінченням строків їх чинності, можуть бути використані будь-якою особою без дозволу патентоволодільця і без виплати йому винагороди. Чинність патенту припиняється також у разі несплати у встановлений строк річного збору для підтримання його чинності. Заяву про відновлення права на патент можна подати в Держпатент України протягом трьох років від дати припинення чинності патенту. Відмова у відновленні права на патент може бути оскаржена до суду. Суди розглядають також усі інші спори, пов'язані з охоронною прав патентовласників, що надаються законодавством про промислову власність. Патент на винахід, корисну модель або промисловий зразок може бути визнаний судом недійсним у разі відсутності в них ознак патентоспроможності, а також у випадках видачі патенту особі, яка не мала права на його одержання.

Суб'єкти патентного права

Це автори, патентовласники, ліцензіати.

Автор – це фізична особа, творчою працею якого створений твір.

Патентовласник – особа, що має виключне право на використання винаходу.

Такими можуть бути:

сам автор;

роботодавець (при службових винаходах);

особа, зазначена автором у заявці на видачу патенту;

правонаступники;

договірний патентовласник – патент може бути переданий за договором за

плату будь-якій фізичній або юридичній особі.

Ліцензіат – особа, що одержує у визначеному договором обсязі права по

використанню винаходу за плату. Ліцензійні договори бувають трьох

видів :

виняткової ліцензії ;

неповної ліцензії ;

відкритої ліцензії.

Особливі суб'єкти права на використання винаходу - це попередній

користувач і примусовий ліцензіат. Вони можуть використовувати винахід

без згоди патентовласника.

Попередній користувач – особа, що до дати пріоритету (до подачі заявки

іншою особою) самостійно створила незалежно від автора тотожний винахід

і сумлінно його використовувала. Преждепользователь зберігає право на

подальше безоплатне використання його без розширення обсягу

використання.

Примусова ліцензія видається будь-якій особі Вищою патентною палатою,

якщо патентовласник протягом чотирьох років не використовує винахід і

відмовляється укласти ліцензійний договір.

Виключне право на використання об'єктів промислової власності належить

патентовласнику, тому відповідно до чинного законодавства автор може

вимагати за своїм вибором визнання лише свого авторства, або визнання

свого авторства з закріпленням за ним виключних прав, тобто автор може

бути одночасно і патентовласником або не бути таким у силу закону або

договору. Право на одержання патенту мають автор, його спадкоємець, а

також роботодавець, якщо винахід, корисна модель або промисловий

зразок створені в зв'язку з виконанням службових обов'язків або

виконанням доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором

авця, за умови, що трудовим договором

(контрактом) не передбачене інше. При наявності права на одержання

патенту в роботодавця автор подає йому повідомлення про створений ним

винахід, корисну модель або промисловий зразок з описом суті з

достатньою повнотою і ясністю. Якщо роботодавець протягом чотирьох

місяців із дати одержання цього повідомлення не подасть заявку в

Відомство (Госпатент Україны), то право на одержання патента переходить

авторові.

Корисна модель оформляється свідоцтвом, промисловий зразок – патентом.

Термін дії патента на винахід становить 20 років з дати подачі заявки до

Відомства. Термін дії патенту на корисну модель складає п'ять років із

дати подачі заявки у Відомство і продовжується Відомством по клопотанню

власника патенту, але не більш ніж на три роки. Термін дії патенту на

промисловий зразок складає 10 років із дати подачі заявки у Відомство і

продовжується Відомством по клопотанню власника патенту, але не більш

ніж на п'ять років.

Право авторства є невідчужуваним особистим правом і охороняється

безстроково.

Основним особистим (немайновим) правом автора об'єкта промислової

власності є право автора признаватися творцем даного об'єкта, що

припускає заборону всім іншим особам іменуватися авторами цього об'єкта.

Інше особисте право автора складається в праві одержання патенту на

об'єкт промислової власності, а також можливості передачі цього права

іншим особам.

Майнові права автора виражаються в можливості одержання прибутку від

використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, у праві

одержання винагороди за передачу патенту і продаж ліцензій і тощо.

Приналежне патентовласнику виключне право на використання об'єкта

промислової власності складається в тому, що ніхто не може без згоди

особи, якійі належить патент, використовувати зазначений об'єкт.

Патентовласник вправі передати отриманий патент або видати ліцензію на

використання.

Як патент, так і право на його одержання переходять у спадщину.

Переходять у спадщину і права авторів об'єктів промислової власності.

http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=35381&pg=14

Суб'єкти патентного права Це автори, патентовласники, ліцензіати. Автор – це фізична особа, творчою працею якого створений твір. Патентовласник – особа, що має виключне право на використання винаходу. Такими можуть бути: 1) сам автор; 2) роботодавець (при службових винаходах); 3) особа, зазначена автором у заявці на видачу патенту; 4) правонаступники; 5) договірний патентовласник – патент може бути переданий за договором за плату будь-якій фізичній або юридичній особі.

Торгові марки, патенти на винаходи, промислові зразки, авторські права - все це створюється інтелектом людини і тому називається інтелектуальною власністю. Патентним повіреним називають фахівця з інтелектуальної власності, тобто людини, який має відповідну освіту та професійно займається реєстрацією авторських прав, реєстрацією торгових марок, патентуванням і надає інші послуги у сфері інтелектуальної власності. Патентний повірений повинен мати особливий сертифікат, який видається Департаментом інтелектуальної власності України (в Росії та інших країнах сертифікати видають державні відомства, які виконують аналогічні функції).

Патентних повірених мало, бо здати кілька профільних іспитів з різних аспектів інтелектуальної власності досить складно, до того ж потрібно мати солідний досвід практичної роботи, щоб бути допущеним до складання іспитів. Наприклад, кількість патентних повірених в Україні всього близько 370 чоловік.

Між професією патентного повіреного і професією адвоката можна провести аналогію: адвокат захищає інтереси клієнта в суді, а патентний повірений захищає інтереси клієнта в патентному відомстві. І адвокату та патентному повіреному клієнт довіряє конфіденційну інформацію, що стосується своїх інтересів. Відповідно, як і адвокат, патентний повірений не має права розголошувати отриману від клієнта інформацію.

Кому можуть бути корисні послуги патентного повіреного?

Патентний повірений необхідний фірмам і підприємцям, коли потрібно зареєструвати торгову марку .

Патентний повірений потрібен підприємствам і фірмам, при виході на ринок зарубіжних країн для патентування власної продукції і реєстрації своїх торговельних марок в інших країнах.

Патентний повірений необхідний дизайнерам, для патентування своїх робіт як промислових зразків.

Патентний повірений потрібен підприємствам і фірмам, а також фізичним особам, для патентного захисту створених винаходів, корисних моделей, промислових зразків з метою подальшого продажу ліцензій.

Патентний повірений потрібен підприємствам і фірмам, при створенні нового виду продукції, коли необхідно забезпечити його правову охорону шляхом патентування.

Патентний повірений необхідний фірмам і підприємцям, коли потрібно впевнитися в тому, що не порушуються нічиї вже видані патенти.

Патентний повірений необхідний авторам музики, текстів, художникам для того, щоб зареєструвати авторські права.

Патентний повірений необхідний підприємствам і фірмам, а також фізичним особам для підготовки і реєстрації ліцензійного договору, договору передачі прав.

Патентний повірений потрібен програмістам, для реєстрації авторських прав на комп'ютерні програми.

Так хто такий патентний повірений України? Хто їм може бути?

Патентний повірений України повинен: - Мати не менше 5-ти річного досвіду роботи в даній області; - Спеціалізуватися винятково на об'єктах інтелектуальної власності; - Скласти іспити в Патентному відомстві України; - Мати атестацію Патентного відомства України.

У випадку смерті автора (винахідника) чи власника майнових прав інтелектуальної власності, суб'єктами майнових прав інтелектуальної власності стають спадкоємці. Спадкування цих прав здійснюється в загальному порядку і відбувається як за законом, так і за заповітом. Як вже було зазначено вище до спадкоємців переходять тільки майнові права інтелектуальної власності автора (винахідника). До них відносяться права на подачу заявки, на одержання охоронного документу, одержання винагороди чи компенсації, якщо майнові права інтелектуальної власності належать працедавцю. Особисті немайнові права творця розробки, зокрема право авторства, право на авторське ім'я, у спадщину не переходять і припиняються зі смертю автора. Це, звичайно, не означає, що авторство й інші особисті немайнові права померлого винахідника не охороняються після його смерті. Навпаки, вони охороняються безстроково, але вже не як суб'єктивні права. З позовом у захист прав автора можуть виступати спадкоємці творця розробки, хоча в самому законі дане право пряме не закріплено. Такий висновок можна зробити виходячи з загальних положень цивільного права, а також спираючи на аналогічне правило, що міститься в авторському праві. При спадкуванні майнових прав інтелектуальної власності до спадкоємців переходять ці права в повному обсязі. Однак період їхньої дії обмежений терміном дії, що залишився.

Якщо спадкоємців декілька, вони реалізують майнові права інтелектуальної власності, що перейшли до них, за взаємною згодою. Вони це можуть робити спільно, можуть наділити відповідними повноваженнями одного зі спадкоємців, можуть передати здійснення прав третій особі, наприклад, патентному повіреному, і т.д. Суперечки між спадкоємцями з цього приводу вирішуються в судовому порядку.

Оформлення спадкових прав в порівнянні з загальним порядком має деякі особливості. Звичайно, спадкоємці в підтвердження свого права, представляють свідчення про право на спадщину, видаване нотаріусом. Однак до винесення рішення про видачу охоронного документу, нотаріус не вправі видати посвідчення про право на його спадкування. Тому при подачі заявки на видачу патенту спадкоємці по сформованій практиці представляють інші документи, що підтверджують їхнє право на подання заявки. З одного боку, ними є документи, що свідчать про відкриття спадщини (посвідчення про смерть спадкодавця, рішення суду про оголошення його померлим), з іншого боку - документи, що свідчать про те, що заявник є спадкоємцем за законом (виписка з метричних книг, запис у паспорті про дітей, чоловіка, судове рішення про встановлення батьківства і т.д.) чи за заповітом (копія заповіту). Процедура оформлення заявки і ведення за нею діловодства здійснюється в звичайному порядку.

При переході в спадщину права інтелектуальної власності, що засвідчене вже охоронним документом, спадкоємці зобов'язані одержати в нотаріуса спеціальне свідчення про право спадкування патенту. У цьому свідченні повинне бути зазначено, хто й у якій частці успадковує майнові права інтелектуальної власності. Якщо в заповіті не визначені частки спадкоємців і між ними виникає спір відносно розділу майна, такий спір розглядається в судовому порядку по позові кожного зі спадкоємців.

Стаття 460. Придатність корисної моделі для набуття права інтелектуальної власності на неї

Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або про­цес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті. 1. До прийняття нового ЦК корисною моделлю визнавалось тільки конструктивне ви­конання пристрою. Але у цьому ЦК значно розширено перелік об'єктів, яким надається охорона як корисним моделям. Зараз перелік об'єктів корисної моделі співпадає з відповід­ним переліком об'єктів винаходу. Цей крок обумовлений зближенням вітчизняного законо­давства із законодавством Європейського Союзу. Корисна модель — це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Як і винахід, корисна модель повинна бути придатною для набуття права інте­лектуальної власності. Але, на відміну від винаходу, корисна модель повинна відповідати умовам новизни й придатності для промислового використання. Корисна модель не має винахідницького рівня. Це не означає, що корисною моделлю може бути визнано очевидне для будь-якого фахівця рішення задачі. Корисна модель, як і винахід, повинна бути наслід­ком самостійної винахідницької творчості. Але ступінь творчості при створенні корисної моделі значно нижче, ніж при створенні винаходу. Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання за­явки, а також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту, поданої до Державного департаменту інтелектуальної власності (Установи) раніше цієї дати. Як і для винаходу, на новизну корисної моделі не впливає розкриття інформації про неї винахідником або осо­бою, яка отримала таку інформацію від винахідника, протягом дванадцяти місяців до по­дання заявки. Як і для винаходу, придатність для промислового використання корисної моделі визна­чається по можливості її використання в промисловості або іншій сфері діяльності. При встановленні промислової придатності корисної моделі перевіряється наявність у матеріа­лах заявки посилання на призначення заявленої корисної моделі. 2-3. Як зазначалось, перелік об'єктів корисної моделі співпадає з переліком об'єктів винаходу. Тобто, об'єктом корисної моделі можуть бути продукт, процес, нове застосуван­ня відомого продукту чи процесу. Продукт — пристрій, речовина та біологічний матеріал (штами мікроорганізмів, культури клітин рослини і тварини та інше). Проте, Проект ви­ключає з кола об'єктів правової охорони у якості корисних моделей методи хірургічного або терапевтичного лікування організму людей або тварин і методи діагностики, які засто­совуються при лікуванні людей та тварин, а також біологічний матеріал та процеси отри­мання біологічного матеріалу. Так само, як і винаходами, корисними моделями не визнаються відкриття, наукові тео­рії та математичні методи; методи інтелектуальної, господарської, організаційної та комер­ційної діяльності (планування, фінансування, постачання, обліку, кредитування, прогнозу­вання, нормування тощо); правила виконання фізичних вправ, проведення ігор, конкурсів, аукціонів; проекти та схеми планування споруд, будинків, територій; умовні позначення (дорожні знаки, маршрути, коди, шрифти тощо), розклади, інструкції; комп'ютерні про­грами. Згідно з Проектом не є придатними для набуття прав на корисні моделі організм люди­ни на різних стадіях його формування та розвитку, а також його елементи, у тому числі послідовності або частини послідовностей гену. Не може бути виданий патент на корисну модель, публікація про яку чи використання якої суперечитиме публічному порядку і су­спільній моралі. До таких належать корисні моделі, що стосуються, зокрема, процесів кло-нування людини; процесів змінювання через зародкову лінію генетичної тотожності люди­ни; використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей; процесів змінювання генетичної тотожності тварин, які можуть завдати їм страждань без будь-якої суттєвої медичної користі для людини або тварин, а також тварин, що виникають внаслідок таких процесів. Не придатні для набуття прав інтелектуальної власності у якості корисних моделей сор­ти рослин і породи тварин, біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тва­рин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів, компонування ін­тегральних мікросхем, результати художнього конструювання.