Пам’ятка рецензенту підручників та навчальних посібників

У рецензії мають бути висвітлені такі питання:

• чи відповідає зміст назві, навчальній програмі дисципліни;

• чим відрізняється зміст даного рукопису від раніше виданих, зазначити сильні та слабкі сторони, наявність дублювання;

• що нового, оригінального містить твір, чи є посилання на міжнародний досвід;

• чи простежуються тісні міжпредметні зв’язки;

• який існує зв’язок з практичними завданнями;

• чи використано комп’ютерні технології у вирішенні завдань та який їх рівень;

• наскільки зміст рукопису доступний читачеві: за мовою, стилем, розміщенням матеріалу, наочністю таблиць, діаграм, рисунків, формул;

• у чому конкретно виявляється педагогічна цінність рукопису;

• які недоліки, що потребують виправлення автором, має рукопис;

• загальний висновок.

Пам’ятка рецензенту курсової роботи (проекту)

У рецензії мають бути висвітлені такі аспекти:

• актуальність, перспективність теми курсової роботи (проекту);

• відповідність змісту роботи темі, завданню та вимогам до курсової роботи (проекту);

• послідовність і ступінь розкриття поставлених питань курсової роботи (проекту);

• якість роботи, її сильні та слабкі сторони, зв’язок з практикою;

• використання комп’ютерних технологій під час виконання роботи.

Пам’ятка рецензенту відкритого заняття у відгуку на відкрите заняття рекомендується зазначити:

1.	Інформацію: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посаду викладача, який проводив заняття;
	дату проведення; факультет, курс, групу, професійне спря­му­вання / спеціальність студентів, для яких проводилося заняття;
	номер і дату протоколу засідання кафедри, на якому обговорювалося відкрите заняття;
	назву дисципліни; тему, мету заняття.
2.*	Якість викладання: професійну компетентність викладача: володіння змістом дисципліни;
	педагогічну кваліфікацію (майстерність) викладача: воло­діння методикою викладання (дотримання структури прове­дення заняття, застосування традиційних / інноваційних методів і технологій викладання (оглядова / тематична / проблемна лекція / лекція-консультація / лекція-конференція / бінарна / дуальна / лекція із заздалегідь запланованими помилками / тренінг / презентація / дискусія / комунікативний метод / імітація / симуляція / модерація / моделювання ситуацій / «мозкова атака» / тренажерні завдання / метод кейс-стаді / робота в малих групах та ін.); застосування методів контролю (тестування / усне / письмове опитування / перевірка підготовленого есе / реферату / дайджесту / огляду / звіту / конспекту / презентації / курсової / розрахунково-графічної роботи / проекту / вправи / задачі / ситуаційного завдання тощо); використання сучасних комп’ютерних техно­логій, візуального супроводження (роздатковий, наочно-ілюстративний матеріал, опорний конспект лекцій та ін.); прагнення викликати у студентів інтерес до навчальної дисципліни; взаємозв’язок з аудиторією; підготовленість сту­дентів та ступінь їх активності; доступність, чіткість викла­дення матеріалу; рівень володіння мовою;
	- особистісні якості викладача: сумлінне ставлення до роботи; дотримання вимог діючих положень організації навчального процесу; вимогливість; тактовність; поважне ставлення до студентів; об'єктивність в оцінці знань студентів; наявність почуття гумору та ін.
3.	Досягнення мети та відповідність навчального заняття вимогам вищої школи.
	* Згідно з дод. 2 до Положення про систему оцінки якості діяльності науково-педагогічних працівників

Пам’ятка стажисту КНТЕУ

Складено на підставі «Положення про стажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, в організаціях, наукових установах та навчальних закладах» (наказ Міністерства освіти від 11 травня 1993 р. № 132)

Стажування викладачів в університеті – це одна з основних форм підвищення кваліфікації. Основною метою стажування є: вивчення викладачами сучасного педагогічного досвіду в інших вищих навчаль­них закладах, ознайомлення з новітніми досягненнями науки, техніки, технологій, перспективами розвитку різних сфер економіки, підвищення кваліфікації з певного напрямку, розробка навчально-методичних матеріалів.

Викладачі направляються на стажування згідно з річними пла­на­ми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників КНТЕУ.

Строк стажування може бути від 1 до 10 місяців, залежно від програми стажування, досвіду роботи викладача.

Кожний викладач для проходження стажування готує програму та заповнює бланк направлення.

1. У програмі стажування необхідно зазначити: зміст тем за етапами стажування, строки їх виконання та заплановане, як результат, навчально-методичне видання. Програма стажу­ван­ня складається у двох примірниках, обговорюється та ухвалю­ється не менш, ніж за 1 тиждень до початку стажування на засіданні кафедри. Програма за підписами завідувача кафедри, проректора та керівника приймаючої сторони скріплюється печаткою. Після цього один примірник програми подається до навчально-методичного відділу, другий – до місця прохо­дження стажування, а копія зберігається на кафедрі.

2. Бланк направлення на стажування складається з трьох частин:

І (корінець направлення на стажування)  стажист подає на підпис проректору з науково-педагогічної та методичної роботи і скріплений печаткою повертає до навчально-методичного відділу КНТЕУ;

ІІ (направлення на стажування) – із підписом проректора з науково-педагогічної та методичної роботи і скріплений печат­кою, стажист передає на базу стажування;

ІІІ (підтвердження про прибуття на стажування) – стажист подає на підпис керівнику приймаючої сторони та скріплене печаткою, повертає у п’ятиденний строк до навчально-мето­дич­ного відділу КНТЕУ.

Керівництво приймаючої сторони видає наказ про: призначення стажисту консультанта з числа провідних фахівців; забезпечення можливістю користування читальним залом, залами електронних каталогів, періодики, іноземної літератури тощо. А також здійснює контроль за проходженням стажування.

Протягом 20 днів після закінчення стажування викладач захищає результати на засіданні кафедри. При цьому основну увагу звертає на практичне впровадження результатів стажування у навчальний процес, а також розробку нових методичних матеріалів з дисципліни.

Після звітування стажиста кафедра приймає рішення про затвердження (відхилення) звіту (у разі необхідності повертається на доопрацювання), дає рекомендації стосовно використання результатів стажування. Звіт про стажування викладач подає до навчально-методичного відділу, а копію залишає у відповідній папці на кафедрі.

Окремим видом стажування може бути проходження курсів, семінарів, тренінгів, як на території України, так і за її межами. Для такої форми підвищення кваліфікації, викладач подає до навчально-методичного відділу програму / курсів / семінару / тренінгу тощо, копію якої залишає на кафедрі та службову записку на ім’я про­ректора з науково-педагогічної та методичної роботи з обґрунту­ван­ням необхідності їх проходження.

Стажування може здійснюватися в межах України або за кордоном. Підставою для зарубіжного стажування є наявність дого­ворів з університетами або з науковими центрами. Проходить воно за окремими планами, згідно з наказами ректора, проекти яких готує відділ міжнародних зв’язків. Звіт про результати закордонного стажування подається до відділу міжнародних зв’язків, а копії подаються навчально-методичному відділу і на кафедру до відповід­ної папки.

Підвищення кваліфікації враховується при проходженні викладачами конкурсу на заміщення певної вакантної посади та укладанні (поновленні) контракту.

Пам’ятка стажисту ВНЗ КНТЕУ

Складено на підставі «Положення про стажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, в організаціях, наукових установах та навчальних закладах»

(наказ Міністерства освіти від 11 травня 1993 р. № 132)

Стажування викладачів в університеті – це одна з основних форм підвищення кваліфікації. Основною метою стажування є: вивчення викладачами сучасного педагогічного досвіду в інших вищих навчальних закладах, ознайомлення з новітніми досягненнями науки, техніки, технологій, перспективами розвитку різних сфер економіки, підвищення кваліфікації з певного напряму, розробка навчально-методичних матеріалів.

Викладачі направляються на стажування згідно з річними планами підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників КНТЕУ.

Строк стажування може бути від 1 до 10 місяців, залежно від програми стажування, досвіду роботи викладача.

Кожний викладач для проходження стажування готує програму та заповнює бланк направлення.

3. У програмі стажування необхідно зазначити: зміст тем за етапами стажування, строки їх виконання та заплановане, як результат, навчально-методичне видання. Програма стажу­вання складається у двох примірниках, обговорюється та ухвалюється не менш, ніж за 1 тиждень до початку стажу­вання на засіданні кафедри. Програма за підписами завіду­ва­ча кафедри, проректора та керівника приймаючої сторони скріплюється печаткою. Після цього один примірник програми подається до навчально-методичного відділу, другий – до місця проходження стажування, а копія зберігається на кафедрі.

4. Бланк направлення на стажування складається з трьох частин:

І (корінець направлення на стажування) – стажист подає на підпис керівнику ВНЗ КНТЕУ і скріплений печаткою повертає до ВНЗ КНТЕУ;

ІІ (направлення на стажування) – із підписом керівника ВНЗ КНТЕУ і скріплений печаткою, стажист передає на базу стажу­вання (до КНТЕУ);

ІІІ (підтвердження про прибуття на стажування) – стажист подає на підпис проректору з науково-педагогічної та методичної роботи і скріплене печаткою, повертає у п’яти­ден­ний строк до ВНЗ КНТЕУ.

Керівництво приймаючої сторони видає наказ про: призначення стажисту консультанта з числа провідних фахівців; забезпечення можливістю користування читальним залом, залами електронних каталогів, періодики, іноземної літератури тощо. А також здійснює контроль за проходженням стажування.

Протягом 20 днів після закінчення стажування викладач захищає результати на засіданні кафедри ВНЗ КНТЕУ. При цьому основну увагу звертає на практичне впровадження результатів стажування у навчальний процес, а також розробку нових методичних матеріалів з дисципліни.

Після звітування стажиста кафедра приймає рішення про затвердження (відхилення) звіту (у разі необхідності повертається на доопрацювання), дає рекомендації стосовно використання результатів стажування. Звіт про стажування викладач подає до навчально-методичного відділу КНТЕУ, а другий примірник залишає на кафедрі ВНЗ КНТЕУ.

Окремим видом стажування може бути проходження курсів, семінарів, тренінгів як на території України, так і за її межами. Для такої форми підвищення кваліфікації, викладач подає до навчально-методичного відділу програму / курсів / семінару / тренінгу тощо, копію якої залишає на кафедрі та службову записку на ім’я про­рек­тора з науково-педагогічної та методичної роботи з обґрунту­ванням необхідності їх проходження.

Стажування може здійснюватися в межах України або за кордоном. Підставою для нього є наявність договорів з універси­те­тами або з науковими центрами. Проходить воно за окремими планами, згідно з наказами ректора, проекти яких готує відділ між­народних зв’язків. Звіт про результати закордонного стажування подається до відділу міжнародних зв’язків, а копії подаються навчально-методичному відділу і на кафедру до відповідної папки.

Підвищення кваліфікації враховується при проходженні викла­дачами конкурсу на заміщення певної вакантної посади та укладанні (поновленні) контракту.

 Вимоги до рукописів для публікації у журналі “Вісник КНТЕУ” можна одержати електронною поштою: visnik@knteu.kiev.ua; у журналі “ТОВАРИ І РИНКИ” – mandryka@knteu.kiev.ua. Вимоги щодо публікації в інших журналах визначає редакція відповідного журналу, вимоги до публікації тез / доповідей у збірниках матеріалів конференцій – її оргкомітет (інформація щодо проведення студентських конференцій розміщується на сайті КНТЕУ: www.knteu.kiev.ua

 Перелік найменувань всіх журналів і газет див. на WEB-сайті бібліотеки КНТЕУ catalogue.php

1 Рекомендовані джерела з питань тестування наведено у дод. 1.

2 Рекомендовані джерела з питань підготовки індивідуальних / колектив­них завдань наведено у дод. 2.

154