1. Загальна характеристика контролю знань студентів та організація його здійснення

В університеті передбачено систему контролю знань студентів, яка має наскрізний характер і включає: вхідний; поточний, модульний (рубіжний), підсумковий контроль, державну атестацію.

Як окремий контролюючий захід слід розглядати контрольний замір залишкових знань (ректорський контроль), що є елементом внутрішнього аудиту якості навчання.

Порядок здійснення контролю знань студентів, організація про­ведення, графік контрольних заходів, форми державної атестації, її організація, зразки документів (відомостей для модульного / підсум­кового контролю тощо) визначено «Положенням про систему контролю знань студентів» (ухвалено вченою радою КНТЕУ 30.11.2006 р., протокол № 5).

2. Методичні рекомендації щодо підготовки завдань до контролю знань студентів

Діюча в університеті система комплексної діагностики знань студентів сприяє зацікавленості студентів у вивченні навчального матеріалу на всіх видах занять, стимулює систематичну самостійну роботу студентів, викликає здорову конкуренцію у навчанні, підвищує об’єктивність оцінення знань при проведенні різних видів контролю.

Викладачеві для перевірки знань студентів рекомендується підготувати різноманітний методичний, роздатковий матеріал, індивідуальні/колективні завдання, що надасть можливість успішно провести контрольні заходи, а у підсумку – сприятиме успішному оволодінню студентом навчальної дисципліни, сформує навички та вміння вчитися.

Видані друком методичні матеріали мають:

• відповідати змісту програми навчальної дисципліни;

• надавати можливість використовувати різні форми контролю;

• бути достатніми за кількістю для користування студентами.

Методику проведення різних видів контролю визначає кожний викладач самостійно залежно від власного педагогічного досвіду, особливостей змісту навчальної дисципліни, обсягу годин згідно з навчальним планом (у тому числі за модульним контролем).

Вхідний контроль здійснюється на перших заняттях з вив­чен­ня нової дисципліни з метою визначення рівня підготовки сту­дентів за попередній період навчання до опанування питань, передбачених програмою даної дисципліни.

Вхідний контроль рекомендовано проводити за єдиними завдан­нями (тестовими або комплексними – теоретичного або практичного спрямування – на розсуд викладача).

Завдання можуть містити питання, що є у програмах попередніх дисциплін (тобто студенти вже повинні їх знати) або такі відповіді, на які дозволять викладачеві визначити ступінь підготовленості студента для сприйняття нової дисципліни.

Завдання вхідного контролю мають виконати усі студенти. Бали, отримані студентом за виконане завдання вхідного контролю, не вхо­дять до суми, яка накопичується за триместр.

За результатами вхідного контролю викладач може: планувати індивідуально-консультативну роботу зі студентами; коригувати про­цес навчання у групі; розробляти завдання різного ступеня складності.

Поточний контроль спрямований на системну перевірку рівня опанування студентом дисципліни протягом триместру: засвоєння теоретичних знань, практичних навичок та вмінь, що передбачені робочою програмою навчальної дисципліни.

Поточний контроль може здійснюватися за різними формами:

• опитування певної тривалості (усне, письмове);

• експрес-опитування (фронтальне або вибіркове);

• тестування¹ за даною темою (на папері / за допомогою комп’ютера);

• перевірка індивідуальних / колективних завдань тощо.

Залежно від обраної форми контролю, рекомендується скласти відповідні питання / завдання / тести, визначити орієнтовний час на проведення контролю та критерії оцінювання.

Індивідуальні / колективні завдання можуть бути різноманіт­ними²: огляд; звіт; конспект; інформаційне повідомлення; дайджест; реферат; есе; презентація; розрахунково-графічна робота; проект; вправа; ситуаційна вправа (кейс); ситуаційне завдання; задача; запи­тання тощо.

Перед розробкою завдань для проведення поточного контролю рекомендується проаналізувати діючу робочу програму дисципліни, переглянути список рекомендованої літератури (за необхідності – оновити його та довести до відома студентів). Далі слід визначити види завдань, які доцільно запропонувати студентам для виконання як на аудиторних (семінарських / практичних / лабораторних) заняттях, так і для самостійного опрацювання.

Контроль засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійну роботу студентів, обов’язково має бути оцінено певною кількістю балів.

Враховуючи кількість годин на семінарські / практичні / лабораторні заняття, необхідно на кожне заняття чітко обрати форму контролю засвоєння теоретичного матеріалу та перевірки практичних навичок.

Вид, обсяг, вимоги до оформлення, порядок подання на пере­вірку та кількість балів за кожне завдання, строки подання для перевірки або захисту на занятті визначає викладач-розробник та повідомляє про це студентам на першому занятті, коли знайомить їх із системою комплексної діагностики знань.

Рекомендується відповідно до складності індивідуальних/ колективних завдань зазначати кількість балів за їх виконання.

Вимоги до завдань для поточного контролю:

• професійна спрямованість (відповідність вимогам ОКХ);

• взаємозв’язок між навчальними дисциплінами;

• різний ступінь складності завдань;

• різні види завдань (репродуктивні, творчі, на логічне мис­лення);

• багатоваріантність.

Індивідуальні / колективні завдання мають носити творчий характер та виявляти й розвивати пізнавальні, мовні, комунікативні, емоційно-вольові, креативні, організаторські здібності студента.

При підготовці завдань необхідно враховувати:

• посильність завдань щодо їх складності;

• норми часу на їх виконання;

• співвідношення завдань теоретичного та практичного характеру.

Індивідуальні / колективні завдання можуть містити елементи логічного характеру. У цьому випадку їх краще починати зі слів:

• Складіть анкету для ……………………

• Обдумайте і зробіть ранжування ………….

• Надайте письмовий коментар щодо …………….

• Наведіть порівняльну характеристику ……………….

• Складіть і поясніть схему ……………

• Обґрунтуйте роль …………………… у процесі ……….

• Розкрийте зміст поняття «……………»

• Побудуйте модель …………..

• Проведіть критичний аналіз ……………

• Наведіть приклади ………………..

• Запропонуйте власні висновки щодо …………………..

• Доведіть твердження: «…………………….».

• Ваше розуміння поняття « ………………………».

Для поточного контролю теоретичних знань рекомендується використовувати:

• збірники тестів;

• опорні конспекти лекцій (питання для самоконтролю, логічні завдання, що містяться в ОКЛ, навчальних посібниках тощо);

• роздатковий матеріал тощо.

Для поточного контролю практичних навичок доцільно вико­ристовувати методичні рекомендації до лабораторних / практичних занять, практикуми, у т.ч. лабораторні, збірники завдань / задач / вправ.

Важливе завдання поточного контролю – забезпечити зворотний зв’язок між викладачем та студентами у процесі навчання, перевірити знання всіх студентів з кожної теми дисципліни.

Аналіз інформації, одержаної викладачем при різних видах контролю, має бути використаний ним для коригування методів i засобів навчання.

Модульний (рубіжний) контроль дозволяє перевірити знання студентів як узагальнені за відповідним модулем.

Формами модульного контролю можуть бути:

• аудиторна контрольна робота;

• тестування (комп’ютерне тестування) з усіх тем модулю;

• захист проектів;

• розв’язання ситуаційних завдань.

У разі, якщо з дисципліни навчальним планом передбачено кілька модулів, то, як правило, під час модульного контролю прово­диться контрольна робота.

Для проведення контрольної роботи рекомендовано розробити завдання за варіантами, кількість та структуру яких визначає викладач. Завдання кожного варіанта можуть бути однаковими або різними за складністю, що має враховуватися при визначенні балів за них. При формуванні варіантів завдань з дисципліни для студентів різних напрямів підготовки викладачу рекомендується враховувати майбутню сферу їх професійної діяльності.

Контрольна робота може містити завдання на визначення термінів/понять, теоретичні питання, тестові/практичні/ситуаційні завдання, задачі, вправи та ін. Обсяг часу, який необхідний для виконання, має відповідати часу, що відведено на її проведення.

Тестування здійснюється за тестовими завданнями усіх тем, що входять до певного модуля.

Під час виконання завдань модульного контролю студенти можуть користуватись допоміжними, довідковими матеріалами та засобами, які викладач вважає за доцільне.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки резуль­татів навчання студента, перевірки засвоєння ним теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни або після закінчення навчання на певному освітньо-кваліфікаційного рівні.

Важливою складовою підсумкового контролю є оцінювання розуміння кожним студентом внутрішніх зв’язків між темами дисципліни, які входять до складу різних модулів.

Формою підсумкового контролю може бути іспит / залік.

З метою перевірки результатів навчання, забезпечення об’єк­тивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань, вмінь, компетенцій підсумковий контроль проводиться у письмовій або усній формі, що визначено навчальним планом.

З метою поліпшення якості освітнього процесу протягом усього періоду навчання, адаптації системи контролю знань до європейських вимог, в університеті введено безсесійний контроль знань. Відповідно до «Положення про систему контролю знань студентів» оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі поточного та модульного контролю. Студент має право не складати іспит / залік, якщо він виконав усі види навчальної роботи, що передбачені робочою програмою дисципліни, без порушення встанов­лених термінів, успішно пройшов модульний контроль i набрав не менш, ніж 60 балів. У такому випадку підсумкова оцінка з дисципліни виставляється як сума балів, що зароблено студентом протягом триместру. Для остаточного визначення ступеня засвоєння знань студента викладач, в разі необхідності, має право провести із ним співбесіду, експрес-контроль.

Підсумкова оцінка з дисципліни є сумою накопичених балів за триместр, яка перераховується в оцінки за національною системою та шкалою ECTS.

Контрольне замірювання залишкових знань здійснюється після складання іспиту/заліку з визначених дисциплін у наступному три­местрі у встановленому порядку.

Державна атестація студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів, проводиться у формі державного іспиту, зміст якого визначається програмою державного іспиту.

Державна атестація студентів, які навчаються за магістерськими програмами, здійснюється у формі захисту дипломних робіт (проектів).

Значення, особливості підготовки, захист дипломної роботи (проекту) визначено у «Положенні про дипломну магістерську роботу» (затверджено вченою радою КНТЕУ від 29 листопада 2007 р., протокол № 3) та у методичних рекомендаціях, в яких, з урахуванням специфіки об’єктів дослідження, викладаються методичні поради щодо розкриття тих чи інших наукових проблем та зазначаються конкретні критерії оцінювання.