Іі. Умови впровадження системи комплексної діагностики знань студентів

Ефективне функціонування системи комплексної діагностики знань студентів можливе за наявності таких дидактичних елементів:

1. Змісту навчальних дисциплін, спрямованого на формування необхідних знань і навичок.

2. Достатньої забезпеченості дисциплін навчально-мето­дич­ними виданнями.

3. Обґрунтованих норм часу на виконання конкретних завдань.

4. Використання засобів інтенсифікації навчального процесу.

5. Чіткої організації роботи на аудиторних заняттях та в поза­аудиторний час, наскрізному контролі.

Комплексна система діагностики знань студентів ґрунтується на контролі успішності студента протягом семестру / навчального року, проміжними етапами якого є поточні атестації.

Ііі. Методика здійснення комплексної діагностики знань студентів

3.1. Визначення критеріїв оцінювання.

При комплексному оцінюванні знань викладач визначає види робіт та критерії оцінювання їх з урахуванням особливостей навчаль­ної дисципліни, обсягу годин, які відведені навчальним планом (додаток до індивідуального плану).

Критеріями оцінки можуть бути:

• при усних відповідях:

• повнота розкриття питання;

• логіка викладання, культура мови;

• емоційність та переконаність;

• використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів, періодичного друку тощо);

• аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки;

• при виконанні письмових завдань:

• повнота розкриття питання;

• цілісність, системність, логічна послідовність, вміння фор­мулю­вати висновки;

• охайність в оформленні письмової роботи;

• підготовка матеріалу за допомогою комп’ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

З критеріями комплексного оцінювання студенти мають ознайо­митися на початку викладання навчальної дисципліни.

Для визначення ступеня засвоєння навчального матеріалу та подальшого його оцінювання рекомендується врахувати певні рівні знань студентів:

І рівень. Студент володіє навчальним матеріалом на репро­дуктивному рівні або володіє частиною навчального матеріалу.

ІІ рівень. Студент володіє повним обсягом навчального мате­ріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань для формулювання висновків, порівняння теоретичних знань із практич­ними прикладами.

ІІІ рівень. Студент вільно володіє навчальним матеріалом на підставі вивченої основної та додаткової літератури, аргументовано висловлює свої думки, виявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колективних завдань під час самостійної роботи.

Кожну оцінку студента викладач повинен аргументувати.

3.2. Визначення балів за різні види навчальної діяльності.

В основу комплексної діагностики знань покладена балова система, яка послідовно переводить бали у національну шкалу оцінок. Така система:

• дає більш точну і об’єктивну оцінку рівня знань студента;

• покращує результативність самостійної роботи;

• стимулює студента на дотримання навчальної дисципліни;

• ранжирує студентів у групі за рівнем знань.

Максимальна сума балів з кожної навчальної дисципліни складає 100.

При підрахунку балів рекомендується згрупувати види робіт та користуватися табл. 2

Таблиця 2

№ пор.	Види робіт	Оцінка у балах
1.	Аудиторні заняття (відповіді під час опитування, тестування, підготовка та виступ із рефератом, дайджестом, цікавою додатковою інформацією, есе, розв’язання задач, виконання практичних, лабораторних, контрольних робіт та ін.).	60
2.	Самостійна робота студентів (виконання інди­відуальних та колективних завдань, творчих робіт, складання конспекту, написання реферату, перекладу, звіту, огляду додаткової літератури або матеріалів періодики та ін.).	40
	Усього	100

Вид та обсяг навчальних завдань визначає викладач з урахуванням:

• вимог освітньо-професійної характеристики;

• міждисциплінарних зв’язків;

• знань, на яких базується ця навчальна дисципліна;

• професійної орієнтації та рівня складності (репродуктивні, пізнавально-пошукові, пізнавально-практичні, творчі, дослід­ницькі), варіативності завдань;

• методів контролю.

Залежно від кількості балів, отриманих за кожний вид навчаль­них робіт, студент накопичує бали, які враховуються під час вистав­лення загальної оцінки з навчальної дисципліни.

При визначенні загальної оцінки з навчальної дисципліни вага оцінки за поточну навчальну роботу та безпосередньо одержаної на іспиті складає 50% та 50% відповідно. Під час проведення іспитів в екзаменаційні відомості виставляється певна кількість балів, націона­льна оцінка та оцінка за шкалою ECTS.

3.3. Система стимулів.

Для посилення зацікавленості у навчанні, розвитку здібностей, підвищення дисциплінованості студентів рекомендується вводити додаткові бали за:

1) публікацію тез у збірниках студентських конференцій, статей у наукових / періодичних виданнях;

2) участь у предметних олімпіадах, наукових конференціях, конкурсах;

3) заняття у тематичних або предметних гуртках;

4) інше, що сприяє поглибленню знань студента.