Лекція №6

Клінічна анатомія вуха. Афо вуха у дітей до 3-х років. Методи обстеження. Гострі та хронічні хвороби, принципи лікування. Ускладнення, надання невідкладної допомоги.

Вухо - це орган слуху та рівноваги. Розташоване в скроневій кістці і умовно поділяється на три відділи: зовнішнє, середнє і внутрішнє.

До зовнішнього вуха відноситься: вушна раковина, зовнішній слуховий хід. Вушна раковина утворена еластичним хрящем, ззовні вкрита шкірою. Спереду входу у зовнішній слуховий хід є козлик, що виконує захисну функцію - затримує сторонні тіла щоб не потрапляли до зовнішнього слухового ходу. В низу вушної раковини є мочка вуха, яка утворена жировою клітковиною, що вкрита шкірою. На ній мало нервових закінчень та судин, тому її можна проколювати. Кровопостачання вушної раковини бере початок від зовнішньої сонної артерії. Іннервація - блукаючий нерв. Фізіологічні функції вушної раковини: звукоуловлююча та захисна.

Зовнішній слуховий хід довжиною 3,5 см. має S-подібну форму, складається з двох частин: хрящової та кісткової. На місці переходу хряща в кістку є найвужче місце, що називається - перешийок. Якщо сюди потрапляють сторонні тіла, їх видаляють лише хірургічним шляхом. У хрящовій частини є волосяні фолікули, що захищають зовнішній слуховий хід від сторонніх тіл, а також видозміненні сальні залози, що виділяють сірку, яка виконує бактерицидну функцію. Фізіологічна функція зовнішнього слухового ходу - звукопровідна.

Середнє вухо складається: з барабанної перетинки, барабанної порожнини із слуховими кісточками, слухової труби, сосцевидного відростку та входу в печери. Барабанна перетинка має овальну форму, перламутрово-сірого кольору в нормі, в центрі має пупок до якого прикріплюється молоточок. Має натягнуту та розслаблену частини, в практичних цілях її поділяють на чотири квадранти. Фізіологічні функції - захисна, звукопровідна. Барабанна порожнина в нормі заповнена повітрям (що потрапляє туди при першому вдиху дитини) і має слухові кісточки: молоточок, коваделко і стремінце. Слухові кісточки з'єднанні між собою зв'язками, утворюючи мікросуглоби та мають невелику кількість м'язів. Фізіологічні функції - звукопровідна, звукорегулююча. Слухова труба з'єднує барабанну порожнину із носоглоткою. Отвір в носоглотці постійно закритий і відкривається під час ковтання та позіхання. Фізіологічні функції - дренажна (захисна), регуляція тиску в барабанній порожнині.

До внутрішнього вуха відноситься лабіринт та равлик. Вони складаються з двох частин: хрящової та кісткової. В просвіті хрящової частини є ендолімфа, а між хрящовою та кістковою - перилімфа. Ці рідини за своїм складом нагадують ліквор, але відрізняються вмістом калію та натрію. Лабіринт утворений трьома півколовими каналами, що об'єднуються присінком. Канали розташовані у взаємно-перпендикулярних площинах: один - горизонтально, другий - вертикально, третій - сагітально. Фізіологічна функція лабіринту - вестибулярна. Вона поділяється на статичну та кінетичну рівноваги. За статичну рівновагу відповідає присінок лабіринту, за кінетичну - розширені частини півколових каналів. Равлик має два з половиною завитки, в ньому розташований спіральний орган (Кортієв орган - утворений надто чутливими клітинами в яких під дією біохімічних процесів механічна звукова хвиля перетворюється на нервовий імпульс і по слуховому нерву (VIII пара черепних нервів) потрапляє до центру слуху, що знаходиться в скроневій частині великих півкуль).