- •Назвати досягнення палеолітичної людини в духовній і матеріальній культурі.
- •Охарактеризувати життя, господарську діяльність та духовні досягнення палеолітичної людини.
- •Проаналізувати взаємозв’язок провідного виду господарської діяльності палеолітичної людини із мистецтвом цього періоду.
- •Розкрити характерні особливості палеолітичних Венер, обгрунтувати їх пластичне вирішення.
- •Назвати характерні ознаки трипільської культури.
- •На основі прикладів довести вплив трипільського мистецтва на розвиток національного декоративно-ужиткового мистецтва українців.
- •Встановити взаємозв’язок між релігійними віруваннями трипільців і розвитком мистецтва.
- •Обгрунтувати культове призначення антропоморфної пластики трипільців
- •Визначити характерні ознаки скіфо-сарматського мистецтва.
- •Назвати античних мислителів, завдяки яким до наших днів збереглися письмові свідчення про культуру скіфів.
- •Охарактеризувати життя, господарську діяльність та мистецтво античних міст-полюсів Північного Причорноморя.
- •Охарактеризувати слов’янське мистецтво дохристиянського періоду.
- •Охарактеризувати релігійні вірування словян та визначити їх вплив на мистецтво.
- •Дати визначення поняттю «релігійний синкретизм», проілюструвати прикладами з історії культури Княжої доби.
- •Визначити передумови розквіту мистецтва в Київській Русі. Назвати нові види мистецтва, які зявилися в цей період.
- •Перелічити музичні інструменти, які побутували в часи Київської Русі. Назвати ті з них, які збегрелися в народному побуті до наших днів.
- •Проаналізувати характерні особливості іконопису в Княжу добу.
- •Назвати різні версії версії вчених щодо походження назви «Галич», обґрунтувати власну думку щодо цих суджень.
- •Назвати пам’ятки культури періоду Галицько-Волинської держави, збережених до наших днів.
- •21.Розвиток різних видів мистецтва України 14- першої половини 17 ст
- •22. Дати визначення поняття « ренесансний стиль», пролізувати архітектурні памятки , збудовані в цьому західноєвропейському художньому стилі.
- •23. На основі аналізу архітектури України 14- першої половини 17 ст , проаналізувати взаємозв’язок між розвитком мистецтва і суспільно- політичними процесами на українських землях
- •24. Назвати характерні особливості іконопису 14- першої половини 17 ст , визначити їх взаємозвязок із суспільно- політичними подіями означеного періоду
- •25. Охарактеризувати козацьке бароко , навести приклади світського і сакрального будівництва в цьому стилі
- •26. Розкрити роль києво- могилянської академії в культурному піднесенні української культури козацької доби
- •27 Проаналізувати внесок івана мазепи у розвиток української культури козацької доби
- •29. Дати визначення поняттю « український романтизм « , зробити його порівняльний аналіз із західноєвропейським романтизмом
- •30. Назвати представників українського романтизму та їх твори
- •31. Визначити становище української культури в умовах російської та айстро-угорької імперій, проаналізувати причини
- •32. Проаналізувати працю м. Костомарова « дрі рускі народності» визначити його актуальність на сучасному етапі
- •33. Охактеризувати культурно- освітню діяльність усс, назвати видатних українських вчених , письменників , художників – січових стрільців
- •34. Оцінити позитивні досягнення та прорахунки «українізації» , пояснити тенденції культурного розвитку в україні 20-30 рр хх ст.
- •35 Визначити характерні особливості соцреалізму в українському мистецтві
- •36. Значення хрущовської відлиги для розвитку української культури
- •37. Проаналізувати культурне життя в сучасній україні , зробити висновки про сучасний стан та перспективи розвитку укр. Культури в умовах державної незалежності
- •38 Назвати видатних укр. Мислителів що зробили важливий внесок у світову культуру
- •39. Проаналізувати діяльність видатних культурно-освітніх діячів рідного краю обґрунтувати їх внесок у національну культуру
- •40. Дати визначення поняттю культура , визначити особливості її тлумачення в різні історико-культурні періоди
- •41. Навести приклади культурних цінностей регіонального , національного та світового значення
- •42. Навсети приклади творів сакрального мистецтва рідного краю
- •43. На основі прикладів проаналізувати взяємозвязок духовної і матеріальної культури
Назвати пам’ятки культури періоду Галицько-Волинської держави, збережених до наших днів.
На території Галицько-Волинського князівства сформувалась самобутня культура, яка не лише успадкувала традиції Київської Русі, але й увібрала чимало культурних надбань західних країн.
Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинського князівства пов'язане зі спільною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури — мистецтвом Київської землі. Але завдяки своєму географічному положенню й зв'язкам із західноєвропейськими державами Галицько-Волинське князівство привнесло в свою культуру елементи романського, а згодом і готичного стилів. Романські традиції накладаються на візантійсько-київські як в архітектурі, так і в живописі.
На жаль, про високий рівень архітектурного мистецтва нині можна судити переважно за літописними описами князівських палаців та храмових споруд. До нашого часу збереглося небагато архітектурних пам'яток часів Гальцько-Волинського князівства.
На території княжого Галича дотепер знайдені фундаменти близько тридцяти церковних будівель. Лише церква святого Пантелеймона (нині — костьол святого Станіслва) вціліла до наших часів.
Біля річки Лімнця знайдені залишки, ймовірно, найбільшої галицької церкви. Кладка фундаменту надзвичайно міцна, а матеріал для неї дібраний дуже ретельно. Це свідчить про те, що на цьому місті стояла найвища (а може й найстаріша) церква княжого Галича.
Серед руїн Благовіщенської церкви 1884 року було відкрито фрагмент підлоги, мощеної полив'яними кахлями на зразок складного килимового візерунку, та уламки кам'яного різьблення — левиний маскарон.
Найдавніша будівля Дрогобича — католицький костьол святого Варфоломія із охоронною вежею, зведеною в Xіі ст.
Найвизначніша архітектурна пам'ятка Луцька — замок Любарта — чудовий приклад світської архітектури часів Галицько-Волинського князівства. Цей замок є одним із найстаріших в Україні. зведений останнім великим князем Любартом у 1340—1385 роках, він слугував столичною резиденцією уряду й голови князівства. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок найвизначнішим серед інших замків України.
У відомому Галицько-Волинському літописі згадується про надзвичайно чудові будівлі в Холмі. Особливу увагу привертає опис собору іоанна златоуста: його склепіння спиралося на різьблені капітелі із зображенням людських голів, "римське скло" (тобто кольорові вітражі) у вікнах храму створювало дивовижне освітлювання приміщення, підлога була литою, з міді та олова, й блищала подібно дзеркалу. Два входи в храм були прикрашені різьбленням по білому галицькому й зеленому холмському каменях і розписані фарбами й золотом.
Галицько-Волинське мистецтво є однією з найяскравіших сторінок історії давньоруського мистецтва. Розпочавши свій шлях від києво-ві-зантійської художньої культури, воно збагатилося спілкуванням з мистецтвом західних країн. Ці привнесення були органічно засвоєні галицькими майстрами, які створили високохудожні пам'ятки мистецтва Галицько-Волинської Русі.