
- •Підручник
- •1.2. Характеристика державного управління
- •1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади
- •1.3. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади
- •1.4. Концепція адміністративної реформи — програма вдосконалення державного управління
- •Глава 2
- •2.1. Предмет і метод адміністративного права
- •2.2. Адміністративно-правові норми
- •2.3. Адміністративно-правові відносини
- •2.4. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями
- •3.2. Президент України
- •3.3. Органи виконавчої влади
- •3.6. Об'єднання громадян
- •Глава 4
- •4.1. Методи державного управління
- •4.2. Адміністративний примус
- •4.3. Форми державного управління
- •4.4. Правові акти державного управління
- •Глава 5 Адміністративно-деліктне право
- •5.1. Адміністративне правопорушення
- •5.2. Склад адміністративного правопорушення
- •5.3. Адміністративна відповідальність
- •6.1. Поняття адміністративного процесу
- •6.2. Структура адміністративного процесу (види адміністративних проваджень та їх стадії)
- •6.3. Провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •7.1. Економіка як об'єкт адміністративно-правового регулювання
- •7.2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
- •7.3. Основні напрями державного регулювання економіки
- •Глава 8
- •8.1. Управління обороною
- •8.3. Управління закордонними справами
- •8.4. Управління юстицією
- •8.5. Управління внутрішніми справами*
- •8.5. Управління внутрішніми справами*
- •Глава 9
- •9.1. Управління охороною здоров'я
- •9.2. Управління освітою
- •9.3. Управління культурою
- •10.1. Поняття підприємницької діяльності та її суб'єкти
- •10.2. Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності
- •Глава 11
- •11.1. Поняття і система способів забезпечення законності
- •11.2. Контроль та його види
- •11.3. Нагляд та його види
- •11.4. Звернення громадян
- •Державне управління і виконавча влада
- •1.1. Загальне поняття управління та його види
- •Програма курсу навчальної дисципліни "Адміністративне право"
8.5. Управління внутрішніми справами*
Центральним органом державної виконавчої влади у сфері внутрішніх справ є Міністерство внутрішніх справ України (МВС України).
Правові основи організації діяльності МВС України визначаються Конституцією України, чинним законодавством України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України.
Загальними функціями для всіх міністерств України, в тому числі і для МВС, є забезпечення проведення в життя державної політики у відповідних сферах; сприяння підприємствам і організаціям у питаннях установлення і стабілізації господарських зв'язків, у тому числі зовнішньоекономічних; взаємодія з іншими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також здійснення передбачені законодавством функції, щодо діяльності підлеглих структур, підприємств і організацій.
Специфічні завдання, функції і методи діяльності МВС України встановлюються спеціальним положенням про нього, яке затверджене розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р.
Згідно з ним, Міністерство внутрішніх справ України реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організує і координує діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки.
У межах своїх повноважень міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією; узагальнює практику застосування актів законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
Основними завданнями МВС України є:
організація і координація діяльності органів внутрішніх справ по захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охороні громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;
участь у розробці і реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю;
забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшук осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до, усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень;
визначення основних напрямків удосконалення роботи органів внутрішніх справ, подання їм організаційно-методичної та практичної допомоги;
забезпечення виконання кримінальних покарань, участь у ресоціалізації засуджених;
жавної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, .містах Києві та Севастополі — через відповідні відділи державної виконавчої служби. Контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють й інші державні органи в порядку, передбаченому законом.
Державні виконавці несуть дисциплінарну, а у разі вчинення під час виконання службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, — кримінальну чи адміністративну відповідальність в порядку, встановленому законом.
Чисельність державних виконавців, порядок та норми матеріального забезпечення їх діяльності встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства юстиції України.
Центральний апарат Міністерства, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції, підпорядковані установи і організації становлять систему Міністерства юстиції України.