34. Яку кількість інформації людина отримає через зоровий аналізатор

Зоровий аналізатор людини є одним з головних систем сприйняття навколишнього середовища. Дослідження показують, що через цей аналізатор людина сприймає близько 90 % всієї інформації, що надходить до людини із навколишнього середовища.

35. Розподіл обміну речовин і енергії в клітинах

О́бмін речови́н або метаболі́зм — сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах. Метаболізм поділяється на дві гілки: катаболізм (дисиміляція або енергетичний обмін), що включає реакції розщеплення складних органічних речовин до простіших, яке супроводжується їх окисненням і виділенням корисної енергії, та анаболізм (асиміляція або пластичний обмін) — реакції синтезу необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних реакціях, використовується.

Майже всі метаболічні реакції пришвидшуються ферментами — каталізаторами білкової природи. Ферменти не тільки роблять можливим швидке протікання у клітині великої кількості реакцій, що за інших умов потребували би дуже високих температур або/і тиску, а й дозволяють регулювати їх за потреби. Реакції каталізовані ферментами часто об'єднуються у послідовності, де продукт однієї стає субстратом для наступної, такі серії реакцій називаються метаболічними шляхами. Метаболічні шляхи в свою чергу поєднуються між собою, утворюючи складні розгалужені сітки.

Важливою характеристикою основних метаболічних шляхів та їх компонентів є те, що вони є спільними для більшості живих організмів, що свідчить про єдність походження живої природи. Проте певні особливості метаболізму має не тільки кожен вид, а й окремі особини в межах виду.

36. Характерні риси людини

У характері кожної людини можна виділити загальні групи рис. Різні вчені пропонують різний розподіл рис характеру на групи. Класифікацій безліч, від вузькоспеціальних до науково-популярних. Одним з найбільш наочних способів поділу на групи є система Б.М. Теплова.

У першу групу цей учений виділив спільні риси характеру, ті, які є психічною основою особистості. Це такі якості як принциповість, чесність, мужність і, природно, їх антиподи: малодушність, нещирість.

У другу групу входять ті риси характеру, в яких виявляється ставлення людини до інших людей. Тобто товариськість і замкнутість, доброта і недоброзичливість, уважність і байдужість.

Третю групу рис характеру складають ті риси, які виражають ставлення людини до самої себе. Саме до цієї групи належать гордість і зарозумілість, марнославство, зарозумілість і почуття власної гідності, адекватна гордість.

Четверта велика група рис відображає ставлення людини до праці. Працьовитість і лінь, страх труднощів і наполегливість в їх подоланні, активність і безініціативність входять в цю групу.

У типологиях рис характеру інших вчених варто виділити дві дуже важливі групи рис характеру, нормальні і аномальні. До нормальних відносяться ті риси, які притаманні психічно здоровим людям, а до аномальних — риси людей із захворюваннями психіки.