- •Ответы на бжд
- •1. Безпека життєдіяльності як наука і навчальна дисципліна
- •2. Характеристика та аналіз основних понять в безпеці життєдіяльності
- •3. В чому полягає сутність безпеки життєдіяльності людини?
- •4. Джерела природних небезпек
- •5. Джерела соціальних небезпек
- •6. Розподіл вражаючих факторів
- •7. Головний методологічний принцип бжд
- •8. Складові життєвого середовища людини
- •9. Яким відношенням визначається ризик?
- •10. Три виміри суті людини
- •11. Основні види рецепторів
- •12. Біологічні та соціальні ознаки людини
- •13. Потреби людини
- •14. Діяльність людини
- •15. Праця як форма діяльності
- •16. Мета життя людини
- •17. Загальні поняття середовища життєдіяльності людини
- •18. Властивості аналізаторів
- •19. Функції нервової системи людини
- •21. Одиниця активності радіоактивного елемента в системі сі
- •22. Що характеризує експозиційна доза
- •23. Характеристика тектонічних стихійних лих
- •24. Метеорологічні стихійні лиха
- •25. Особливості поведінки та дії людей при землетрусах та повенях
- •26. Особливості поведінки людей в лавинонебезпечних регіонах та при ураганах.
- •27. Заходи захисту людей від шкідливих факторів пожеж.
- •28. Надзвичайна ситуація: їх ознаки, види, рівні
- •29. Види лісових пожеж
- •30. Складові техногенного середовища
- •31. Джерела політичних небезпек
- •32. Особливості проявів діяльності людини
- •33. Працездатність людини
- •34. Яку кількість інформації людина отримає через зоровий аналізатор
- •35. Розподіл обміну речовин і енергії в клітинах
- •36. Характерні риси людини
- •37. Дві нервові системи людини
- •40. Поглинута доза характеризує
- •41. До подразнюючих речовин належать
- •42. Класифікація шкідливих речовин за тривалістю дії
- •43. Засоби захисту органів дихання
- •44. Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами
- •45. Охарактеризуйте правові основи безпеки життєдіяльності
- •46. Які завдання законодавства України щодо охорони здоровя громадян
- •47. Загальні положення Закону України « Про цивільну оборону»
- •48. Основні положення Закону України «Про охорону праці»
- •49. Основні завдання екологічного законодавства
- •50. Що служить юридичною базою для природоохоронного законодавства
28. Надзвичайна ситуація: їх ознаки, види, рівні
Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Загальні ознаки НС:
наявність або загрози загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності;
заподіяння економічних збитків;
істотне погіршення стану довкілля.
Рівні НС:
загальнодержавний;
регіональний;
місцевий;
об'єктовий.
Від кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзвичайних ситуацій.
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крий, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.
Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.
29. Види лісових пожеж
Лісові низові пожежі
Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покрову, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту низової пожежі становить від 0,3-1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна пожежа), висота полум'я — 1-2 м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 900 °С.
Лісові верхові пожежі
Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризуються горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі полум'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25 км/год, залишаючи деколи цілі ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем охоплені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я розповсюджується зі швидкістю -5-8 км/год, охоплює весь ліс від Ґрунтового шару до верхівок дерев.
Лісові підземні пожежі
Підземні (ґрунтові) пожежі в лісі найчастіше пов'язані із загорянням торфу, яке стає можливим в результаті осушення боліт. Поширюються зі швидкістю до 1 км на добу. Можуть бути малопомітні і поширюватися на глибину до декількох метрів, внаслідок чого представляють додаткову небезпеку і вкрай погано піддаються гасінню (Торф може горіти без доступу повітря і навіть під водою). Для гасіння таких пожеж необхідна попередня розвідка.
