6. Нормативно-правова база організування навчального процесу

 

Організація навчального процесу у навчальних закладах України базується на Основному Законі України, Законі України “Про освіту”, державних стандартах, інших актах законодавства України з питань освіти.

Стандарт освіти – це система основних параметрів, що приймаються за державну норму освіченості.

 

7. Мета й завдання заняття

Під “метою” розуміється передбачуваний, заздалегідь запланований результат діяльності з перетворення якогось об’єкта.

При підготовці до занять викладач має ставити дидактичну мету, яка складається з трьох дидактичних цілей: освітньої, розвиваючоїі виховної.

Тема. Способи і методи пізнання. Методинавчання

1. Репродуктивні і продуктивні способи пізнання

Людина пізнає навколишню дійсність у принципі двома способами:

1)                 репродуктивним, коли те чи інше знання дійсності кимсь повідомляється у готовому вигляді, за допомогою посередника. Таке пізнання відтворює, копіює, репродукує знання. Це відбувається у процесі читання, прослуховування, лекції, бесіди тощо.

2)                 творчим (продуктивним), коли те чи інше знання дійсності здобувається самостійно, без посередника.. Таке пізнання створює або відтворює знання. Якщо здобуте самостійно знання невідоме для науки. то воно класифікується як створене; якщо це знання науці відоме, то воно класифікується як відтворене.

 

2. Сутність та основні функції методів навчання

Метод (від грецьк, що означає шлях дослідження чи пізнання) – спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями розглядуваного об’єкта. Під методами навчання розуміються упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності викладача й учнів (студентів), що спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань.

Методи навчання сьогодні застосовуються у галузі як професійній. так і непрофесійній. Навчають і навчаються усі, дорослі і малі, керівники і підлеглі. Кожен менеджер, працюючи з людьми, часто виступає у ролі вчителя, вихователя. Він же і вчиться, чи то на курсах підвищення кваліфікації, чи то на нарадах у вищого керівництва, чи то у своїх підлеглих, чи то самостійно. При цьому свідомо чи несвідомо застосовуються найрізноманітніші методи навчання. Свідомо і цілеспрямовано це відбувається у навчальних закладах.

Методи навчання як дидактичні категорії мають свою історію розвитку. Найдавнішою формою передачі соціального досвіду дорослими дітям був показ зразка дій, багаторазове їх повторення та відтворення. Такий метод називається сьогоднірепродуктивним.

З виникненням писемності навчання здійснювалось переважно через заучування текстів і точне їх відтворення. Такий спосіб пізнання дістав назву схоластично-догматичного, а методи, якими це пізнання здійснювалось – догматичними.

В епоху Відродження гуманістичні ідеали освіти зумовили появу цілей розвитку особистості на основі її активності та самодіяльності, виникнення позитивних емоцій від пізнання. Філософи-гуманісти вважали, що у навчанні мають застосовуватись практичні методита спостереження учнів за природними явищами - експеримент, щоб учні не просто засвоювали готові знання, а вчились самостійно думати.

Французький письменник-гуманіст Франсуа Рабле (близько 1494 –1553) висміював панівну у середні віки систему навчання, яка ґрунтувалась на схоластичному заучуванні текстів. Другий французький філософ і письменник Мішель Монтень (1533-1592), критикуючи тодішню школу за те, що вона вчить некритично сприймати чужі думки, сліпо слідувати за авторитетами, переконував, що таке навчання тренує пам’ять, однак не розвиває розуму, учить цитувати й коментувати, однак не вчить мислити. Він вважав, щоосвіта має насамперед розвивати розум учня, самостійність його думки, критичне ставлення до будь-яких поглядів і авторитетів.

Методи навчання є багатофункціональні. До найважливіших функцій методів навчання відносяться: мотиваційна, навчальна, розвивальна, виховна, організаційна.

Головне у методі навчання – це можливості для організації пізнавальної діяльності тих хто навчається; у методі відбувається спільна діяльність викладача і учня (студента), яка спрямована на досягнення навчальної мети.

 

Прийом навчання – це окремі операції, розумові чи практичні дії викладача або учнів (студентів), які розкривають чи доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод.