Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект з методики.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
111 Кб
Скачать
☆

1. Основні вимоги освітньо-кваліфікаційного рівня магістра

            З метою забезпечення більшої відповідності фахівців вимогам суспільного розподілу праці в Україні та мобільності системи підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці (замовників фахівців), введені спеціалізації спеціальностей усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів і розкриваються ознаки кожного з цих рівнів: молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста й магістра.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста, здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

 

2. Завдання і предмет курсу “методика викладання у вищій школі”

Що означає бути готовим до викладання?

Викладання – це процес передачі знань від однієї особи до іншої чи групи осіб, які бажають одержати ці знання.

Зміст самого поняття “викладання” полягає в умінні:

  • сформулювати і поставити перед студентською молоддю чи слухачами певних курсів пізнавального завдання;

  • добирати форми й методи повідомлення нових знань;

  • забезпечити організацію й проведення занять;

  • керувати роботою студентів чи слухачів із засвоєння, закріплення й застосування знань;

  • здійснювати перевірку та оцінювати якість знань, умінь і навичок;

  • дотримуватись певних педагогічних норм та принципів.

Усе це вимагає від того, хто викладає, у тому числі від магістра, відповідних педагогічних знань і навичок.

 

3. Структура освіти в україні

Структура освіти в Україні включає такі види як:

  • дошкільна освіта,

  • загальна середня освіта,

  • позашкільна освіта,

  • професійно-технічна освіта,

  • вища освіта,

  • післядипломна освіта,

  • аспірантура,

  • докторантура,

  • самоосвіта.

 

 

4. Поняття про навчальний процес

Розкриємо зміст основних педагогічних категорій “педагогіка”, “дидактика” і “навчання”.

Педагогіка – це наука про навчання й виховання.

Педагогіка виникла у надрах філософії, зокрема, у працях Платона (427-347 д.н.е.), Аристотеля (384-322 д.н.е.) ‑учня Платона.

 

Струнка педагогічна система була створена чеським педагогом Яном Коменським (1592-1670). Він обґрунтував класно-урочну систему в школі.

 

5. ЗМІСТ ОСВІТИ

За означенням ЮНЕСКО (скорочена назва (по-англійськи) Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки й культури, створена у 1945 року, постійний секретаріат у Парижі) під освітою розуміється процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання.

 

Зміст освіти випливає з її основної функції – прилучити молодь до загальнолюдських і національних цінностей.

 

Зміст освіти у повному його розумінні – це система наукових знань про природу, суспільство, людське мислення, практичних умінь і навичок та способів діяльності, якими повинен оволодіти студент у процесінавчання.

 

Зміст вищої освіти визначається:

  • освітньо-професійною програмою підготовки;

  • структурно-логічною схемою підготовки;

  • навчальними програмами дисциплін;

  • іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу.

Розкриємо зміст цих понять.

Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, анотації їх змісту із зазначеного обсягу годин, відведених на їх вивчення; форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове й методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки (місце кожної дисципліни, форми реалізації програми тощо).

Навчальна програма ‑ це документ, у якому визначається зміст і обсяг знань, умінь і навичок, які необхідно засвоїти з кожного предмета.

До основних складових навчальної програми входять поняття «уміння» і «навички».

Уміння – це здатність виконувати певні дії, яка заснована на набутих знаннях.

Навички – це дії, складові частини яких у процесі формування стають автоматичними, але не позбавлені контролю свідомості.. За наявності навичок діяльність людини відбувається швидше і продуктивніше.